Вибори як «інстинкт самозбереження»

25 травня суспільство чекає відповідальний крок. Величезна енергія і зусилля Євромайдану, які перемогли режим Януковича, мають конвертуватися в обрання нового президента. «Меню» кандидатів, звичайно, влаштовує далеко не всіх, але серед громадян, все-таки, є розуміння необхідності легалізації української влади. Тим більше, в умовах диверсійної війни Росії проти України. учора ситуація на Донбасі  різко погіршилася. Терористи напали на українських прикордонників, а пізніше військовослужбовців. Результат трагічний — понад десять убитих з українського боку. З цього почалося наше інтерв’ю з політологом Максимом РОЗУМНИМ.    

— Вибори — це нагода «проявити» себе сепаратистам і терористам, вони і далі будуть здійснювати злочинні дії. З’явилася навіть інформація про розкриття терористичної бази в Києві. У відповідь антитерористична операція українських сил лише посилюватиметься. На жаль, тут ми несемо великі втрати, і це демонструє серйозні проблеми. В цілому ж, я не думаю, що загострення ситуації кардинально вплине на виборчий процес і національну безпеку.

— Наскільки є реальними вибори на Донбасі?

— Від треті до половини території цього регіону може опинитися поза виборчого процесу. Але це не ставить під сумнів легітимність виборів на території всієї країни. В стратегічному плані, ситуація на Донбасі йде до відновлення українського суверенітету. Питання часу і ціни.

— Яких, на ваш погляд, дотримуються зараз позицій основні зовнішні гравці — Росія та США по відношення до конфлікту в Україні та виборів?

— Свої основні стратегічні інтереси Росія вже реалізувала. Вона отримала Крим і дестабілізувала ситуацію на східній Україні. Змусила нашу країну перейти з політичної до силової фази конфлікту, чого за роки незалежності не було на нашій території. З іншого боку, Росія побічним ефектом досягла консолідації української нації, що стає новим викликом для російської політики. Думаю, зараз РФ готується до затяжної ідеологічно, економічної і диверсійної боротьби з Україною.

Для Заходу важливо взяти ситуацію під контроль, тобто щоб зона нестабільності, протистояння були якщо не ліквідовані, то локалізовані. Для них важливо, щоб тиск на Росію давав результати і щоб в Україні утвердився уряд, з яким вони могли б співпрацювати в контексті досягнення своїх геополітичних інтересів.

Щодо виборів. Для Росії був би більше вигідний варіант обрання президента з крайніми підходами, схильного до радикальних дій, якого можна було б спровокувати на агресію чи внутрішньополітичний конфлікт. Але з огляду на те, що шанси перемогти має Петро Порошенко, який асоціюється зі стабілізаційною позицією, для Росії це не найкращий варіант. Хоча, думаю, вони готові й до такого розкладу.

Для Заходу важлива консолідація українських політичних і економічних еліт. І схоже, що вона вже почалася. Про це свідчить Меморандум порозуміння і миру, підтриманий Верховною Радою. Реакція основних олігархічних груп на ситуацію (Коломойського, Ахметова, Фірташа), також свідчить, що, скоріше, вони досягли компромісу — яким бачать персональне представництво влади і розподіл сфер впливу в України.

— Ви прогнозуєте вибори в один чи два тури?

— Значною мірою це залежатиме від колишніх виборців Януковича. Якщо вони не прийдуть на вибори, шанси на перемогу у лідируючого зараз кандидата в першому турі значно зростають. Оскільки складається враження, що патріотичний електорат вже визначився. А от якщо «електорат Януковича» прийде на вибори і проголосує за альтернативні кандидатури, наприклад, Тігіпка чи інших, картина може бути іншою. Сумарна кількість людей, які прийдуть на голосування суттєво збільшиться, тому набрати більше 50% буде складно. Наразі поки ймовірність, що голосування пройде в один тур, залишається.

— Як ви оцінюєте високу готовність громадян голосувати?

— Скоріш за все, йдеться про інстинкт самозбереження, тому що всі відчувають наскільки слабкою сьогодні є Україна, наскільки потрібна їй стабілізація, опора на легітимну владу. Виборці вбачають в цьому голосуванні найближчий шлях до набуття точки опори. Треба розглядати альтернативи раціонально і обирати владу, яку можна буде контролювати. Тут є момент громадянської зрілості — не слід сподіватися, що одним голосуванням громадяни здобудуть собі щастя на найближчий період. Не треба підходити до голосування як до лотереї: пощастить чи не пощастить. Голосування — це лише один з кроків в громадянській активності. Треба брати відповідальність на себе і зараз, і потім.