Ніна Матвієнко очима Галини Забашти
У Музеї народного декоративного мистецтва можна побачити сценічні костюми відомої співачки
Художниця-модельєр Галина Забашта понад тридцять років створює фантастично красиві сценічні костюми для знаменитої української співачки Ніни Матвієнко. Дванадцять з сімнадцяти костюмів, які нині експонуються на виставці, залишаться у фондах музею (це щедрий дар Н. Матвієнко та Г. Забашти, а також безцінна реліквія для шанувальників і довга пам’ять для нащадків).
Виставки сценічного концертного костюма — велика рідкість, а ось театральний костюм глядачеві показують частіше. Ідея дозріла давно: за час багаторічної співпраці художниці і співачки було зшито чимало чудових костюмів. Робота копітка, ансамбль продумувався автором до дрібниць: сукні і прикраси до нього, головний убір повинні відповідати репертуарові і образові артиста. Завдання художника, який створює не просто костюм, а складний багато нюансований образ для втілення конкретного сценічного завдання, зводитися до того, щоб зробити «зримою» музику і пісню. Ідею потрібно вміти втілити в матеріалі, крої, кольорі, фактурі.
— Я познайомилася з Матвієнко 1978 року на Всеукраїнській художній виставці, де було представлено мою дипломну роботу, яка співачці дуже сподобалася, — згадує Галина ЗАБАШТА, — з того часу Ніна — мій друг і постійний замовник. У неї дуже тонка натура, нам цікаво разом працювати! Коли б не та зустріч, я могла б вибрати зовсім інший напрям своїй діяльності, наприклад, стати дизайнером-модельєром і працювати на індустрію моди... але мені цікаво живе спілкування і співпраця з акторами!
Виставка «Ніна Матвієнко очима Галини Забашти. Сценічний концертний костюм» складається з чотирьох блоків, які розкривають розвиток творчого образу Ніни Митрофанівни. Спочатку глядач знайомиться з першими костюмами, починаючи з весільного, створеного Галиною Забаштою 1978 року. Цікаво, як автор використовує малюнок і фактуру тканини, щоб декоративно збагатити костюм. Наступний блок вернісажу візуально розповідає про основні етапи творчого вечора співачки «Золотий камінь посіємо ми» (1998 р.) — чудового сценічно-музичного дійства на честь ювілею Матвієнко.
Галина Забашта метафорично відображувала всі епохи: від палеоліту до XXI століття. Художниця створила символи-архетипи, які легко впізнані та інтерпретуються глядачами. В орнаменті суконь зашифровані трипільська кераміка та скіфські прикраси, архітектура бароко і золоті серафими.
Галина створила костюми-образи «Великої Богині», «Жриці», «Храму», «Янгола» і «Душі»... Аби зібрати воєдино всю історію і культуру, вона із захопленням занурилася у вивчення стародавніх курганів, середньовічної архітектури, старокиївської книжкової мініатюри, і мазепинського бароко.
— Це свого роду Літопис пісні, яка повинна візуально розкриватися перед глядачем впродовж усього концерту, — розповідає Г. Забашта. — Над втіленням усіх ідей, які ми задумали на ювілейний вечір Матвієнко, працював великий колектив талановитих людей. Сценаристом і режисером виступила Софія Майдановська, музику написала Ганна Гаврилець, сценографію ставив Ігор Білецький, хореограф — Аніко Рехвіашвілі. Я як художник-модельєр створила близько 200 костюмів: для Ніни Матвієнко, ансамблю «Сузiр’я Анiко» і всіх акторів, хто брав участь у тому концерті. Придумала образи, розробила всі ескізи, і «до петлі» прорахувала весь процес створення костюма. Головні убори (за моїм ескізом) зробила чудовий художник-ювелір Марго Нірод.
Намилувавшись на костюми для концерту «Золотий камінь посіємо ми», глядач потрапляє до третього блоку, присвяченого українському бароко. Тут можна побачити й останній костюм «Венера» (2012 р.). А четвертий блок приголомшує яскравістю і святковим настроєм: в основу моделей Галина взяла мотиви творчості Марії Примаченко. Це казкові роботи, теплі, душевні і, в той же час, модерні.
Експозицію відкрито до 15 червня.
