Курс — на згортання прав і свобод
Ухвалення в першому читанні законопроекту про кримінальну відповідальність за пропаганду гомосексуалізму — чергова ознака того, що Україна обрала шлях «від Європи»
Верховна Рада України проголосувала в першому читанні за законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо захисту прав дітей на безпечний інформаційний простір). За ухвалення проекту закону проголосувало 289 народних депутатів із 350, які зареєструвалися в залі.
Автори законопроекту — народні депутати Євген Царьков (фракція Компартії України), Катерина Лук’янова (фракція НУ-НС), Павло Унгурян (фракція «БЮТ-Батьківщина»), Юлія Ковалевська (фракція Партії регіонів), Тарас Чорновіл (позафракційний) і Лілія Григорович (фракція НУ-НС) — пропонують встановити відповідальність за дії, що пропагують стосунки сексуального характеру між особами однієї статі, зловживання свободою діяльності друкованих ЗМІ чи використання теле- та радіоорганізацій для пропаганди гомосексуалізму. Більше того, серед пропозицій — доповнити статтю Кримінального кодексу про покарання за ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства, жорстокості, расової та національної чи релігійної нетерпимості й дискримінації, положенням про гомосексуалізм.
Європейські правозахисні організації занепокоєні схваленням цього проекту закону. Міжнародна комісія юристів та правозахисна організація ILGA-Europe заявляють, що цей законопроект не сумісний з міжнародними правами людини. Вони закликають український парламент відкликати цей закон із порядку денного, а Президента — висловитися проти нього, адже «схвалення нового закону призведе до порушення прав на свободу слова, зібрань та асоціацій». І мова йде не лише про дискримінацію ЛГБТ-спільноти, а про значно глибші суспільні явища — про згортання прав та свобод в Україні.
Небезпечним є й той момент, що в законопроекті чітко не прописано термін «пропаганда гомосексуалізму». Тобто подібний закон може використовуватися щодо певних ЗМІ. Про це говорять українські юристи, порівнюючи його із законом про наклеп.
Про те, що цей законопроект може значно погіршити міжнародний імідж України та мати більш відчутні наслідки, говорять і експерти, й МЗС України. «Забезпечення прав меншин — один із базових принципів ЄС. Ми сподіваємося, що цей закон враховуватиме всі міжнародні зобов’язання України», — заявив директор Департаменту МЗС України з питань інформаційної політики Олег Волошин.
КОМЕНТАР
Тетяна МАЗУР, виконавчий директор Amnesty International в Україні:
— Протягом останніх двох тижнів парламент уже вдруге виступає з ініціативою законодавчого акту, який потенційно може порушувати права людини. Зокрема, законопроект №8711, який було прийнято в першому читанні, прямо суперечить зобов’язанням України, які вона взяла на себе в рамках різноманітних європейських та міжнародних угод із захисту прав людини. Ці угоди стосуються захисту прав громадян на свободу від дискримінації, — включаючи сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність, — на рівність перед законом, на свободу вираження поглядів та мирних зборів. Також ми вбачаємо в цьому законопроекті порушення прав дитини. Відповідно до Конвенції про права дитини, всі діти, так само, як і дорослі, мають право шукати, одержувати й передавати інформацію будь-якого роду. А цей законопроект обмежуватиме це право. Він також є порушенням ряду міжнародних зобов’язань України, зокрема Міжнародного пакту про цивільні та політичні права, Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, Конвенції про права дитини. Він також суперечить рекомендаціям Європейського суду з прав людини й Комітету ООН з прав людини.
Наш парламент повинен визначитися — чи він все ж таки орієнтується на європейські цінності, зокрема й у сфері прав людини, чи він має якусь іншу мотивацію, ухвалюючи такий законопроект.
Які наслідки матиме ухвалення цього закону для України? По-перше, це несприятливо відобразиться на міжнародному іміджі України, а наша держава має певні прагнення приєднатися до ЄС. Також є бажання українців подорожувати Європою без віз, і, на мою думку, цей закон виключатиме можливість прийняття безвізового режиму. Крім того, це є порушенням Конвенції з прав людини, а отже, будуть прецеденти звернення до Європейського суду з прав людини. Якщо будуть прийняті рішення проти України, то вона буде зобов’язана виплатити компенсацію позивачам. А ці компенсації виплачуються з держбюджету. Це питання значно ширше, ніж просто іміджеве.
