Актори і воїни
У Києві відкрилася виставка 36 гравюр укійо-е з японської колекції Музею Ханенків
Шанувальникам східної культури Музей мистецтв ім. Богдана і Варвари Ханенків зробив витончений естетичний подарунок: виставку знаменитих на весь світ гравюр школи Утагава.
«Кольорова ксилографія, яку ми називаємо укійо-е, виняткове явище в японському образотворчому мистецтві, — розповідає керівник східного відділу музею Галина Біленко. — У фондах музею зберігається колекція з 230 аркушів укійо-е. З архівних джерел ми знаємо, що 1912 року Богдан Іванович Ханенко придбав ці гравюри на аукціоні в готелі Дроу в Парижі. Сьогодні ми показуємо в японській залі 36 аркушів. Це роботи відомих майстрів, на яких зображено акторів театру кабукі, красунь-гейш, героїв, а також аркуші із зображенням пейзажів».
Художник, який створює укійо-е, малював тушшю на тонкому папері прототип гравюри, потім різьбяр клеїв цей малюнок лицьовою стороною на дошку і вирізував з неї місця, де папір залишався білим. Так виникала перша друкарська форма, потім робили декілька чорно-білих відбитків, з позначенням задуманих кольорів. На друкарську форму наносили рослинну чи мінеральну фарбу, накладали її на вологий рисовий папір і друкували гравюру.
УТАГАВА КУНІСАДА. ІЗ СЕРІЇ «ВІРШІ ТРИДЦЯТИ ШЕСТИ ВІДОМИХ ПОЕТІВ»
Цікаво, що спочатку зображення були чорно-білі, вже згодом з’явилися картинки, які розфарбовували вручну за допомогою пензля. В XVIII сторіччі стали застосовувати техніку багатоколірного друку для виготовлення так званих парчевих картинок.
Дослідники вважають, що своєю популярністю гравюра укійо-е зобов’язана митцеві Кунісада (1786—1864): у музейній колекції перебуває понад 100 його творів. Шлях майстра тривав майже 56 років, збереглося від 20 до 40 тисяч відбитків його гравюр.
В експозиції можна побачити аркуш із серії «100 віршів ста поетів» 1848 року — це поетична антологія, створена Фудзівара Тейка, критиком XIII сторіччя. Кожен вірш належить одному зі 100 поетів VII—XIII сторіч. У серіях «53 станції Токайдо в парних віддзеркаленнях» і «Проміжні станції дороги Токайдо» акторів зображено на тлі знайомих кожному японцеві пейзажів, автор цієї серії Хіросіге (1797—1858). Глядач може побачити виконавця жіночих ролей Іваї Хансіро VII, популярного в ролях молодих коханців актора Ічикавоя Дандзюро VII, виконавця чоловічих і жіночих ролей Ічикавоя Дандзо VI, Савамура Таносуке, який посмертно отримав звання «двічі кращий, блискучий», та інших знаменитостей японського театру.
Серії «36 видів гори Фудзі» (1834) і «53 станції дороги Токайдо» (1833) належать майстрові Хіросіге. Шлях цього художника незвичайний: він був хлопчиком із самурайської родини, який так повірив у свій талант, що вирішив піти вчитися до школи майстрів укійо-е Утагава. Його гравюри «36 видів гори Фудзі» 1831 року (яка повторює тему відомих аркушів Хокусая), стала настільки успішною, що Хіросіге декілька разів повторював наклад. На виставці показано і мінорну гравюру майстра — «Дорога Кісокайдо»; її було створено в той період, коли померла його дружина, і сумний Хіросіге пішов у далекі мандри.
Про історичні події розповідають роботи Кунійоші (1797—1861) «Війська Йосицуне атакують частини Хейке біля підніжжя гори в місцевості Ічинотані» розповідають про битву, яка відбулася 1181 року. Цікавим доповненням до укійо-е служать самурайські мечі, кинджали та чудова колекція цуб, яка експонується поруч. Таким чином, у японській залі наочно показано предмети, схожі з військовою зброєю на аркушах укійо-е.
Великим подарунком для любителів японської кольорової ксилографії стануть гравюри майстра Утамаро (1754—1806). «Він працював у жанрі окубо-е («великі голови») — уточнює Галина Біленко. — До створення портретів прославлених своєю красою гейш митця підштовхнув його друг, видавець Цутая Дзюсабуро. Ми бачимо серії «Збори пануючих красунь» та «Славні красуні шести найкращих будинків», які створено в період злету в творчості майстра. Поруч ми показали ще два аркуші «Такашима Охіса» та «Закохані під москітною сіткою». Відомо, що роботи в жанрі бідзінга мали великий попит, їх наклад видавався як у видавництві Дзюсабуро, так і видавництвах Омія Гонкур і Вакасая Йоїчі. Пишність і витонченість гравюри укійо-е розкриваються нам і в чудових творах митців Торії Кійонага, Кубо Сюммана, Кацукава Сюнтьо, Утагава Тойохіро (1773—1828) Хоккея, Цукімаро».
Ілюстрації надано Музеєм Ханенків
