«Зброя має мовчати, зокрема – інформаційна»

Цього тижня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення подала позов до Окружного адміністративного суду міста Києва щодо тимчасового призупинення ретрансляції на території України російського каналу «ТВ Центр-Іnternational» (ТVСІ), оскільки інформація, яку подає мовник, на думку експертів, порушує вітчизняне законодавство. Водночас Нацрада звернулася до Генеральної прокуратури України з проханням відреагувати на незаконну ретрансляцію офіційно неадаптованих для України каналів Life News та «РЕН ТВ». Спеціалісти органу державного регулятора знайшли вказані канали в кабельних мережах не лише сходу України, а й, наприклад, у Житомирській та Закарпатській областях. Нагадаємо, що раніше, 25 березня, суд ухвалив тимчасово призупинити ретрансляцію на території України каналів: «Первый канал. Всемирная сеть», «РТР-Планета», «Россия-24» та «НТВ-Мир». Про результати цих ініціатив «Дню» розповіла Лариса МУДРАК — заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення й представник України у Керівному комітеті Ради Європи з питань ЗМІ та інформаційного суспільства.

— Ларисо Михайлівно, чи справді судові позови — єдиний ефективний механізм боротьби з пропагандою?

— Вважаю, що за будь-яких умов країна має насамперед рухатись у системі законодавчого захисту — закон і право мають бути передусім. Воєнна ситуація робить необхідність спиратися на законодавство ще більш обов’язковою. У вітчизняних же законах проблему інформаційної війни взагалі не прописано. Це давно мала змінити ВРУ, але не видно, щоб депутати принаймні планували цю роботу. Слід передусім виписати значення самих понять: що таке «інформаційна агресія», «пропаганда» тощо. Якби ці слова з’явилися у профільному законодавстві, державні органи могли б працювати значно ефективніше — йдеться і про Нацраду з питань телебачення і радіомовлення України, і про МВС, і про Генеральну прокуратуру. Крім того, це був би хороший сигнал для всього суспільства. Але оскільки його немає, залишаються судові позови.

Позаяк суд не може апелювати до визначених законом понять («інформаційна війна», «фейк», «заклик до ненависті» тощо), доводиться проводити складну багатоетапну експертизу. Нацрада з цією метою зібрала близько 40 сторінок цитат, що містять заклики до національної ворожнечі, порушення територіальної цілісності України, перекручення інформації, маніпуляції свідомістю громадян. Тепер їх вивчає Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, а психологічно-лінгвістичне дослідження здійснює СБУ. Звісно, все це призводить до затягування судового процесу, але інших шляхів немає. Якщо ми нарешті отримаємо остаточне рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по чотирьох каналах, переконана, що це стане ще одним стимулом для внесення змін до законодавства. В іншому разі — світ нас не зрозуміє. До прикладу, Литва й Латвія вже давно зробили ці кроки — їхнє законодавство дозволяє тимчасово припинити трансляцію російських каналів, зважаючи на ситуацію не лише всередині країни, а й за кордоном, зокрема в Україні. Ми ж перебуваємо у стані війни, а робити відповідних висновків не хочемо...

Ще на початку червня на засіданні Європейської платформи регуляторних органів колеги з британського регулятора ЗМІ Office of Communications, однієї з найбільш досвідчених у цій сфері організацій, наполегливо радили Україні вже зараз, незважаючи на всі перепони, законодавчо визначити відповідні поняття. В Британії впродовж останніх двох років до цього процесу залучають суспільство. Із огляду на дзвінки та опитування телеглядачів, вони, наприклад, з’ясовують, що слід вважати закликами до ненависті, а що — ні. Так британські експерти напрацьовують формули, які потім лягають в основу законодавства. Ця проблема дуже актуальна для європейців, адже вони намагаються активно боротися з такими явищами, як расизм, сексизм тощо.

— Чи є ймовірність, що колись пропагандистів вдасться притягнути до відповідальності, можливо, у міжнародних судах?

— Я переконана в цьому. Попри окуповане майданівцями приміщення, Нацрада продовжує відстежувати всі факти пропаганди, фіксуємо, зокрема, й порушників, які транслюють російські канали, попри ухвалу суду. На жаль, з технічних причин у нас є можливість одночасно моніторити лише 12 каналів, що мало для України. Зате відчутну допомогу отримуємо від волонтерів, багато людей телефонують і повідомляють про порушення. Всі напрацювання ми передамо новому складу Нацради й публічно вимагатимемо від них відповідних рішень. Маю також відзначити принципову позицію Генпрокуратури — разом з членами і представниками Нацради в регіонах вони роблять усе можливе, щоб вимкнути канали, які транслюють незаконно. Впродовж останніх трьох місяців правоохоронні органи щодо цієї проблеми працюють оперативно.

Вважаю, що до порушників слід вжити всіх можливих санкцій у межах української судової системи. В міжнародні суди, як на мене, є сенс звертатися лише у тому випадку, якщо нас не задовольнить рішення вітчизняних судових інстанції.

— Уже три місяці в країні заборонено трансляцію чотирьох найбільш потужних російських каналів-пропагандистів. Як, за вашими спостереженнями, це вплинуло на медіа-простір і суспільні настрої?

— Реакція глядачів на нашу ініціативу мала кілька фаз. Перші три тижні березня співробітники Нацради отримували шквал негативних, обурених дзвінків з образами і погрозами. Водночас уже впродовж наступних кількох тижнів ми отримали хвилю дзвінків з проханням вимкнути решту російських каналів... На сьогодні жодної скарги вже давно не надходило. Ініціатива щодо вимкнення «ТВ Центр-Іnternational» фактично зумовлена тиском на Нацраду з боку телеглядачів — ми отримали такий шквал звернень, що не реагувати було просто неможливо. Глядачі зрозуміли, що цей потік брехні і перекручень має маніпулятивний вплив на свідомість, і його слід перекрити, адже особливо беззахисними перед пропагандою є наші діти та люди літнього віку.

— На окупованій бойовиками території трансляцію російських каналів відновлено. Тепер питання стоїть так: вимкнути все, включно з українськими каналами (експерти переконують, що технічно це можливо), або ж залишити як є. Яка ваша думка?

— Зараз триває надважлива спроба мирного врегулювання конфлікту. Як на мене, це — єдиний шлях закінчити війну. На час мирного врегулювання зброя має мовчати, зокрема — інформаційна. Звісно, як медійник, я проти будь-яких заборон й більше схиляюся до дискусії, але ця формула діє лише в умовах миру — сьогодні ситуація діаметрально протилежна. Я виступаю за те, щоб на період обмеженого конкретними часовими рамками етапу мирного врегулювання вимкнути все й таким чином забезпечити людям спокій і тишу. Із цього приводу я консультувалася з європейськими колегами, передусім — з боснійцями, які пережили аналогічний досвід, і вони підтримали мою думку. Колись у Боснії так само під час війни вирувала пропаганда, й на певному етапі вони почали вимикати канали за допомогою рубильника.