Український борщ з... європейським буряком?

Сьогодні ми імпортуємо чимало європейських продуктів. Найбільше — овочів та фруктів, кави, чаїв, спецій, молока та м’яса. Із підписанням Угоди про асоціацію та вступом України до ЗВТ ринки стануть більш відкритими. Чи означає це, що відтепер полиці супермаркетів поповнять новим асортиментом європейських продуктів, витіснивши вітчизняний товар нижчою ціною?

За оцінками експертів Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, процес повного входження України до Зони вільної торгівлі з ЄС в сільськогосподарській галузі може тривати близько семи років. За цей час очікується, що Україна збільшить імпорт європейського продовольства приблизно на 4—8%. Найбільше, підрахували експерти, ми будемо купувати в Євросоюзі напоїв, олії та жирів рослинного походження, м’ясних виробів, мінеральних та хімічних добрив, масла і жирів тваринного походження, овочів та фруктів, а також... цукру.

«У різних товарних групах ситуація різна. У деяких категоріях (там, де з тих чи інших причин Україна взагалі не виробляє товарів, наприклад оливки) частка європейських продуктів вже є суттєвою. Якщо ж дивитися глобально на ринок продовольства, то на сьогодні Україна забезпечує себе їжею більше, ніж на 85%. Відповідно, українські виробники мають хороші стартові умови для захисту свого ринку», — розповідає голова Української аграрної асоціації Володимир МАКАР. За його словами, на руку українському виробнику грає курс євро. Адже будь-яку європейську продукцію закуповують за валюту, тому протягом певного часу здешевлення гривні стримуватиме обсяги імпорту європейських товарів.

Також, за прогнозами аналітиків, протягом перших десяти років діяльності поглибленої та всеохоплюючої Зони вільної торгівлі Україна зможе ввезти додаткові 700 мільйонів доларів імпорту з ЄС серед товарів, що попередньо не постачали європейським фірмами на український ринок. Найбільший потенціал очікується для морських продуктів, насіння та плодів олійних рослин, м’ясних продуктів, цукру, а також зернових культур.

«Якщо подивитися на полиці супермаркетів, магазинів, то ми там побачимо багато європейської продукції. Особливо це стосується дорогого сегменту — сири або м’ясо. Ціна на ці товари — немаленька, але люди готові платити більше за якість. Однак з підписанням Угоди про Асоціацію вона падатиме. Наскільки — невідомо поки що», — розповідає Олег НІВ’ЄВСЬКИЙ, координатор проектів, Центр досліджень с/г, продовольства та відновлювальних джерел енергії Інституту політичних досліджень та консультацій.

Він пояснює, що ціна ввезеної продукції в Україну залежить насамперед від нетарифних заходів. «ЗВТ передбачає обнуління митних тарифів. Проте якщо у нас порівняти ціну на один і той же вид продукції, наприклад, пармезан, то він буде в рази три дорожчий, ніж в Німеччині. Якщо ж дивитися на митні тарифи, то вони становлять лише 10—15%, здається. І цей тариф сам по собі не підвищує ціну на продукцію в 300%», — зазначає він. Тобто, наголошує Олег Нів’євський, проблема полягає саме в процедурі ввезення товарів на територію України. «У перевізників виникають проблеми із розмитненням своєї продукції. Ми знаємо, що нещодавно відбувалося на митниці — практично всі та всюди давали і брали хабарі. І все це, звичайно, впливає на підвищення ціни продуктів на полицях. Водночас Угоду спрямовано на більш регуляторні речі — розмитнення, процедури, які стосуються сертифікації якості», — додає він.

На здешевлення європейських товарів впливає також і політика урядів країн-членів ЄС. «Закордонних фермерів, а особливо європейських, активно субсидують їхні уряди, тому вони можуть давати ціни нижчі, ніж наші аграрії», — каже Володимир Макар. За його словами, вже зараз українські молочники потерпають від дешевої білоруської «молочки». «Для того ж, щоб не віддати наш ринок закордонним аграріям наш уряд та ВР мають пам’ятати про українських сільгоспвиробників та принаймні не забирати в них ту підтримку, яка вже діє сьогодні — йдеться про спеціальний режим оподаткування сільгоспвиробників», — пояснює Макар.

Проте дешевшатимуть не тільки європейські товари, а й українські. «У будь-якому випадку збільшиться конкуренція — це завжди позитивно для споживача, адже це знижує ціни», — зазначає голова Української аграрної асоціації Володимир Макар. А Олег Нів’євський додає, що водночас конкуренція є певним фактором боротьби з інфляцією на продовольчу продукцію. «Цього потрібно добиватися, як і демонополізації внутрішніх ринків. Це позитивне явище», — каже він.

Натомість все ще важливим залишається питання конкурентоспроможності продовольчої продукції вітчизняного виробництва. А це насамперед — якість та безпека. Адже наші виробники ще не встигли після розпаду СРСР (коли за стандарти якості та безпеки продукції відповідала держава) виконувати ці функції самостійно. Тим паче, з такою системою контролю, як в Україні. «У нас є непоганий потенціал. Проте ми його не навчилися добре використовувати. Наприклад, у нас є хороша кормова база, яка не поступається європейській за якостю і є дешевшою. Проте кінцевий продукт для експорту — за якостю йому важко конкурувати з європейськими. Навіть на внутрішньому ринку. Про це і говорять виробники. І на це впливає і наша система освіти. Виробники вимушені вчити своїх працівників, щоб отримати якісних спеціалістів», — зазначає Нів’євський. За його словами, Угода про асоціацію дозволяє зробити суттєвий поступ, щоб модернізувати нашу систему якості та безпечності харчової продукції. І це, на його думку, є більш позитивним моментом, ніж безмитна торгівля.

Попри зниження цін на європейські продукти в майбутньому, український споживач навряд чи зможе повністю відмовитися від вітчизняних продуктів. «Європейські товари вже представлено переважно в вищому та середньому сегменті, де навряд щось зміниться кардинально. Якщо ж казати про низький ціновий сегмент, в якому продається найбільша кількість продовольства, то тут можуть бути кардинальні зміни», — каже Володимир Макар.

«Середні домогосподарства, згідно зі статистикою, більше половини свого бюджету витрачають на продовольство. А це синдром бідності населення. Ціна і надалі відіграватиме важливу роль. Тому, гадаю, перехід на європейське продовольство не буде різким», — каже Нів’євський. Отже, швидше купуватимуть європейські товари люди з більшим достатком.

«Звичайно, певні вітчизняні компанії можуть скаржитися і вимагати компенсації від держави за те, що їхню продукцію перестали купувати, бо на ринку з’явився більш якісний європейський продукт. Але ж це завдання виробника — відповідно реагувати на такі речі. У результаті, це все одно позитивний процес. Бо навіть якщо хтось і покине ринок, то середня ефективність сектору значно зростає», — підсумовує Олег Нів’євський.