Козак як матриця нашого менталітету
У Національному музеї Тараса Шевченка відкрилася виставка «Мамай об’єднує Україну»У експозиції — роботи українських художників, які експонувалися під час щорічних історико-культурологічних фестивалів «Мамай-fest» і передані на постійне зберігання в Музей історії Дніпродзержинська. Згодом вони ввійдуть до колекції Музею образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва «Козак Мамай», відкриття якого планується на колишніх козацьких землях — у Кам’янському (Дніпродзержинську).
Організатори сконцентрували свої зусилля на створенні культурного простору, в якому зберігаються гени національної пам’яті. Сам образ козака Мамая усвідомлений як своєрідна матриця українського менталітету, вважають фахівці, які присвятили себе вивченню цієї тематики. Всі роботи на виставці «Мамай об’єднує Україну» ретельно відбиралися з метою показати в столичному музеї Тараса Шевченка найкраще з усієї козачої колекції. Переважна більшість картин написана майстрами із львівського «Клубу українських художників».
Цікаво, що в даному випадку художники взяли на себе функції меценатів, щоб започаткувати музей «Козак Мамай» на колишніх Вольностях Запорозьких. Сформував колекцію живописних, графічних і скульптурних робіт, об’єднаних мамайською тематикою, заслужений діяч мистецтв України, президент «Клубу українських художників» Орест Скоп. Твори ілюструють собою основні напрямки творчих пошуків «Клубу українських художників».
Темою козацтва захопилися і надали свої роботи заслужений художник України Петро Сипняк, народний художник України, скульптор Василь Ярич, скульптор, професор Львівського художнього коледжу ім. Труша Ярослав Юзьків, член НСХУ, викладач Академії мистецтв Володимир Іванишин, члени НСХУ Іван Микитюк, Василь Федорук, Сергій Резниченко, Олексій Косатий, Дмитро Парута, Роман Опалинський, Богдан Сорока, Ярослав Вінничок, Андрій Василик, Валерій Шаленко. Власне бачення образу Мамая запропонували сучасні художники Віктор Цапко (Полтава), Леонід Давиденко (Кривий Ріг), Сергій Лаушкін (Київ) та інші.
Зауважимо, що і сам образ Мамая представлений досить різноманітно: ось герой на білому коні, а тут артист грає на бандурі, є навіть лірично-романтичне трактування Мамая. Декілька картин почесно присвячені Криму й Одесі. Головним же акцентом виставки, присвяченої єдності всієї нашої країни, стала національна карта, яка змальована символічно. Її склали із зображень козака на двадцяти п’яти роботах — відповідно до існуючого адміністративно-територіального поділу України (24 області й АР Крим).
Організатори пояснюють, що кожна представлена в експозиції картина «відображає географічні або історико-культурні особливості краю», але їх об’єднує загальне бачення минулого і майбутнього, що робить цей проект надзвичайно актуальним у складні для України часи.
СЕРГІЙ МІХНОВСЬКИЙ. «СПОКУСА КОЗАКА МАМАЯ»
Безумовно, утвердження патріотичних настроїв у свідомості сучасного глядача неможливе без вивчення своєї історії, культури та народної творчості. Ми всі знаємо, що козак і воля — синоніми, але укріпити цю матрицю у свідомості сьогоднішніх (особливо молодих) глядачів можливо лише за умови екскурсу в минуле, його креативного й аналітичного осмислення.
Слід додати, що ідея нинішньої виставки визріла як частина історико-культурологічного фестивалю «Мамай-fest». Він був започаткований 2008 року в Музеї історії Дніпродзержинська. Безліч фахівців історії та художників працювали і продовжують працювати над цим фестивалем. Образ Мамая особливо важливий і всебічно вивчений: «Домінуючим міфом історичної пам’яті впродовж століть є козацький типаж, який грав і продовжує грати дуже важливу роль у консолідації сучасної української нації. Саме цей міф залишається найбільш прийнятим для українства по обидва береги Дніпра: у масовій свідомості образ козака зливається з образом України».
Основна ідея втілена в картинах і самому проекті досить прозоро — важливо зуміти показати функцію козака як захисника народу. Це завдання дуже актуальне зараз, воно завжди гратиме свою важливу роль у єдності сучасної української нації. «Традиційний фон картини та зовнішній вигляд козака переконливо свідчать, що козак — не агресор і не нападаючий. Застосування сили з його боку направлене лише на захист», — наголошують організатори.
Ми щиро віримо, що ця оборонна функція допоможе не лише укріпити зовнішні кордони нашої держави, але й утвердити внутрішній дух солідарності та патріотизму: любити свою країну — означає робити конкретні зусилля для її цілісності, процвітання та багатства. У тому числі, це означає берегти традиції та цінувати культуру, підтримувати одне одного та зберігати спадщину предків — лише таким шляхом можна дати імпульс вільному майбутньому життю. Отже, козак Мамай як фігура ультрамодерна, буде цікавою для всіх, хто бажає відвідати виставку, яка триватиме до 3 вересня.