Які зміни чекають на школи?

Чи буде шестиденне навчання у школах, чи ні, коли розпочнуться зимові канікули та скільки вони триватимуть — на початку навчального року ці питання стали топовими для обговорення і серед батьків, і серед педагогів. У Києві зміни в системі навчання відбудуться неодмінно. Наразі експерти і громада обговорюють, як найкраще організувати навчальний процес, щоб це було без шкоди для дітей, бо навчатися шість днів на тиждень — це безумовне збільшення навантажень для школярів, і як зробити так, щоб діти взимку не мерзли у школах. Один із варіантів — запровадження у столиці двосеместрової системи навчання.

«Перший семестр триватиме з 1 вересня до 15 грудня, а другий — з початку лютого до кінця травня. При цьому зимові канікули, єдині у навчальному році, триватимуть півтора місяці», — цитує сайт КМДА радника мера з гуманітарних питань Ганну Старостенко. — Інший варіант — подовжити осінні канікули до двох тижнів, а зимові — з двох тижнів до одного місяця. У такому разі навчальний рік має завершитися 15 червня».

ЗАТЯЖНІ КАНІКУЛИ ТА ШЕСТИДЕННЕ НАВЧАННЯ ЗЕКОНОМИТЬ СІМ МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ ЗІ СТОЛИЧНОГО БЮДЖЕТУ

Ганна Старостенко переконана, що така система роботи у школах надасть можливість зекономити у столиці близько семи мільйонів гривень, передбачених на енергоресурси. Однак в освітньому департаменті КМДА точних сум, які вдасться зекономити, не називають, кажуть, що це буде відомо після того, як батьки та вчителі виберуть оптимальний варіант навчання, а відповідні органи зроблять підрахунки. Обговорення проблеми планують провести протягом цього, першого навчального тижня, й тоді розставлять усі крапки над «і».

«Структура навчального року та режим роботи загальноосвітніх навчальних закладів в умовах економії енергоресурсів перебуває на розгляді в департаменті освіти, — коментує Олена Батечко, начальник відділу загальної середньої освіти департаменту освіти і науки, молоді й спорту КМДА. — Наразі розглядається питання щодо зміни термінів канікул. Є декілька варіантів. Це може бути подовження зимових канікул і плаваючий режим осінніх та весняних. Оскільки громадськість і батьки категорично проти шестиденки, то ті заклади, які працювали за шестиденним режимом навчання, продовжуватимуть це робити, а ті заклади, які працювали за п’ятиденним графіком, працюватимуть так і надалі».

У Міністерстві освіти і науки в принципі не проти, щоби місцева влада на власний розсуд визначала, які зміни потрібні для навчального року в їхньому регіоні. Лише нагадують, що будь-які зміни повинні узгоджуватися з батьківською громадою, відповідати законодавству, санітарним нормам та правилам, і щоб заплановані заходи не призвели до надмірного фізичного та психологічного перевантаження учнів.

«СЛІД ДИВИТИСЬ НА ПРОБЛЕМУ ТАК, ЩОБ ДІТЯМ НЕ ЗРОБИТИ ГІРШЕ»

«День» поцікавився у директорів шкіл, як вони вже зараз готуються до змін у структурі навчального процесу. Наталія Кравчук, директор середньої загальноосвітньої школи № 168, оприлюднила інформацію, дещо протилежну тій, яку ми отримали від КМДА. На міській педагогічній конференції керівникам навчальних закладів оголосили, що діти поки що навчатимуться так, як і раніше.

«Я так розумію, що жодних обговорень з учителями й батьками не планується, оскільки було ухвалено рішення, що все залишається так, як і було, — каже Наталя Кравченко. — Проте слід дивитись на проблему з такого погляду, щоб дітям не зробити гірше. Коли вони навчатимуться по суботах або ж коли дати їм довгі канікули узимку, то більшість школярів залишиться без нагляду. Хто сидітиме за комп’ютером, а хто займатиметься невідомо чим».

Колега пані Наталі — директорка Українського гуманітарного ліцею Галина Сазоненко, навпаки, переконана, що вносити корективи у навчальний план потрібно вже зараз, а не коли прийдуть морози і доведеться авральними темпами щось вирішувати. Та й батькам треба завчасно продумати, куди подіти своїх дітей на зимові канікули. Разом з тим директор ліцею розповідає, що у них досвід шестиденки прижився давно і виправдав себе якраз для учнів старшої школи — 10-х та 11-х класів. Але цього року на такий режим навчання збираються переводити й учнів середньої ланки.

— Ми ніколи не мали ні осінніх, ні весняних канікул, лише тривалі зимові. Ми проводили дослідження, щоб побачити, коли в учнів відбуваються піки і спади фізіологічної, психологічної та інтелектуальної діяльності. І прийшли до висновку, що коли у нас навчаються старші діти, то ми даємо їм дні самостійної роботи — щомісяця по три дні. Таким чином ми компенсували наказ МОН про те, що мінімальна кількість днів для канікул протягом року має бути 30, — додає Галина Сазоненко. — Тому довгі зимові канікули відбудуться для учнів абсолютно безболісно, якщо вони поєднають один тиждень осінніх та весняних канікул. Але місяць канікул узимку містить у собі небезпеку для випускників, бо в них попереду зовнішнє незалежне оцінювання. Тут можна продумати систему дистанційного навчання з учнями під час зимових канікул, наприклад два тижні.

Що ж до початкової школи, то педагоги категорично проти шестиденного навчання для цієї ланки. Тут радять піти шляхом інтенсивного навчання із застосуванням інтерактивних технологій. Що ж отримають у підсумку школярі, вчителі й батьки, сподіваємось, чиновники невдовзі повідомлять. Бо поки що немає одностайності в цьому питанні.

ДО РЕЧІ

У навчальних закладах Дніпропетровська з’являться куточки слави бійців АТО

Міні-експозиції учні створюватимуть разом із учителями

Планується, що куточки слави з’являться поряд із кімнатами бойової та трудової слави, присвяченими героям Великої Вітчизняної війни. Така ініціатива рекомендується навчальним закладам у рамках підвищення уваги до військово-патріотичного виховання підростаючого покоління. Як відзначають у департаменті освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації, участь у створенні шкільних експозицій — суто добровільна.  Куточки слави мають розповідати про приклади мужності  воїнів АТО. Передбачається, що на стендах знайдеться місце і для історій про відчайдушних волонтерів і  небайдужих громадян, які допомагали армії і не залишалися в стороні від трагічних подій на сході України. «Як саме відобразити в експозиції історію сміливості і незламності духу нових героїв сучасної України, учні повинні вирішувати самостійно. До експозиції можуть входити біографічні матеріали, світлини або соціальні відеоролики», — вважають у департаменті освіти і науки.

Варто зазначити, що в новому навчальному році, який починається у воєнній обстановці, в школах з’явиться дисципліна, присвячена вивченню правил безпеки при поводженні з вибухонебезпечними предметами. Як посібник для цього предмету використовуватимуться відеоматеріали, розроблені Держслужбою з надзвичайних ситуацій, ОБСЄ і ЮНІСЕФ. Окрім того, для старшокласників збільшиться час для уроків «Захисту Вітчизни». Цей предмет вивчатимуть на Дніпропетровщині близько 40 тисяч школярів старших класів. Для шкіл військово-спортивного напряму кількість навчальних годин зросте до двох годин на тиждень. У звичайних навчальних закладах дисципліні приділятимуть 1,5 години. Наприкінці навчального року старшокласникам виділять ще 18 навчальних годин для практичних занять із «Захисту Вітчизни». Школярі проходять практику на території спеціально відведених полігонів. За ходом навчань повинні спостерігати військові відставники. На старшокласників чекають тренування зі стрільби та проходження смуги перешкод. Брати участь у цих навчаннях зможуть як хлопці, так і дівчата.

Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ