Говорить… Україна

Після повалення режиму Януковича й початку російської агресії реформа й зміна ціннісних орієнтирів державного телерадіомовлення стала одним з найбільш нагальних завдань нової влади. Попри всі труднощі та недопрацювання можемо констатувати, що сітка мовлення «Першого національного» під керівництвом генерального директора Зураба Аласанії зазнала суттєвих якісних змін. Але ж у державній власності знаходиться ще 24 державні телерадіокомпанії (якщо не враховувати ті, що перебувають на окупованих територіях). Чи спромоглися вони трансформувати свою роботу відповідно до нових запитів суспільства? Відповідь на це запитання шукали серед іншого на засіданні колегії Державного комітету телебачення і радіомовлення України (органу виконавчої влади, до сфери управління якого належать обласні державні телерадіокомпанії), що відбулося цього тижня.

Внести зміни до тематичних планів та сіток мовлення у зв’язку з ситуацією в країні Держкомтелерадіо рекомендував державним телерадіоорганізаціям ще у березні. Зокрема, основну увагу мовники мали приділити висвітленню заходів, спрямованих на патріотичне виховання громадян, захист безпеки держави та реакції на зовнішньополітичні виклики. Згідно з оприлюдненими Держкомтелерадіо даними, у другому кварталі 2014 року державні ТРК підготували програми та матеріали для спеціальних рубрик з метою популяризації Збройних Сил, висвітлення героїзму учасників АТО та роботи волонтерів. Було розгорнуто кампанію зі збору коштів на потреби учасників бойових дій. Зокрема, відбулись телемарафони «З Вами Бог і Україна», «Усе для Перемоги» (Волинська ОДТРК), «Місто-герой – героям» (Одеська ОДТРК), «Благодійний прорив» (Полтавська ОДТРК) та інші. В рамках проекту «Єдина країна» державні мовники створили ряд відеороликів, які закликають українців до єдності. Загальний обсяг програм патріотичного спрямування на регіональних телеканалах склав понад 2000 годин.

Члени колегії загалом позитивно оцінили діяльність регіональних мовників й за пропозицією генерального директора Київської ДРТРК Олександра Савенка погодились створити загальний фонд програм, присвячених героям АТО. Зокрема, учасники засідання відзначили цикл документальних фільмів Полтавської ОДТРК – про історію УНР, УПА, Небесну Сотню тощо, фільм, присвячений проведенню АТО Херсонської ОДТРК, який здобув перемогу на міжнародному конкурсі в Словаччині та інші роботи. «Це якраз той випадок, коли наші керівники підійшли до справи творчо, – розказав у коментарі «Дню» голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко. – Регіональні ТРК розповіли глядачам чимало про цікавих, достойних людей, яких справді можна назвати героями України. При чому тут справа не в наших інструкціях – часто журналісти самі, без вказівок проявляли ініціативу».

За словами Олега Наливайка, реалізації нової стратегії не стало на заваді й те, що втілювати її довелося здебільшого старим кадрам. «Сьогодні на регіональних телеканалах працюють переважно ті ж самі співробітників, що й при Януковичі, – розповідає голова Держкомтелерадіо, – часто це старші люди, «державники», які виховувались ще на радянських традиціях патріотичного виховання. Але коли вони зрозуміли, що займатися цим можна нестандартними методами – щось придумувати, допомагати конкретним постраждалим, це спрацювало». Втім, певні кадрові рішення прийняти все ж довелося. Щоб подолати реакційний опір, деяких керівників регіональних мовників, зокрема в Луганську, Сумах, Миколаєві довелося змінити. Зараз оголошено конкурс на заміщення вакантних посад в Запорізькій ОДТРК, незабаром, за словами Олега Наливайка, теж сам чекає на Одеську ОДТРК та інші – загалом до кінця року буде проведено ще не менше п’яти-шести конкурсів.

Крім того, зараз Держкомтелерадіо підбиває попередні підсумки щодо роботи мовників під час виборчих перегонів. Як розповів «Дню» Олег Наливайко, поки що судових позовів або скарг, на які треба реагувати адміністративно комітет не отримував. «Державним каналам здебільшого вдалося забезпечити рівний доступ до ефіру всіх кандидатів, – розповідає голова Держкомтелерадіо. – Були проблеми з деякими мажоритарниками, адже їх дуже багато і всі чомусь зробили регіональні ТРК ключовим елементом своєї кампанії. Для деяких матеріалів місця в ефірі не вистачило просто фізично. ОБСЄ, Нацрада, громадські організації, з якими ми постійно підтримуємо контакт, серйозних порушень також не виявили. В Львівській та Полтавській ОДТРК були спроби під маркою політичної реклами поставити «чорнуху». Ми цьому запобігли. Враховуючи, що ОДТРК не є комерційними структурами, заробити гроші для них – не головне. Хоча за рахунок виборів багатьом вдалося суттєво покращити свій фінансовий стан – так лише Чернігівська ОДТРК заробила на політичній рекламі більше мільйона гривень. Що стосується джинси, то безумовно вона є й проконтролювати її важко. Ми намагаємося відслідковувати цей момент – провели моніторинг, результати якого будемо аналізувати. Водночас вважаю, що на відміну від приватних каналів, для ОДТРК джинса не є першочерговою проблемою». До слова, з оцінкою Олега Наливайка здебільшого погоджуються й медіаексперти, однак вони також відзначають, що для державних каналів властивий особливий тип джинси. Так моніторинг, проведений ГО «Телекритика» показав, що обласні мовники часто невиправдано багато й завжди у позитивному світлі висвітлюють діяльність державних органів влади, опосередковано рекламуючи таким чином представників провладних партій (див. статтю «Хто зупинить потік джинси?» в №199 від 24-25 жовтні ц.р.)

Ще одним з пріоритетів для Держкомтелерадіо є сьогодні відновлення українського мовлення на Донбасі. За словами Олега Наливайка, основні проблеми тут – технічні, оскільки залишаються захопленими Донецька та Луганська ОДТРК (до речі, одна з найкраще обладнаних в Україні). Крім того, досі не вирішене питання з фінансуванням. Оскільки бюджетом передбачене кошти саме для Луганської та Донецької ОДТРК, перерозподілення їх серед інших державних телерадіорганізацій, які могли б тимчасово взяти на себе їхні функції, залишається проблематичним. Однак Олег Наливайко запевняє, що Держкомтелерадіо разом з главами обласних державних адміністрацій шукає нестандартні варіанти виходу з ситуації.