Генплан – під контроль Президента
Експерти звертаються до глави держави та уряду, щоб вони втрутилися у прийняття плану розвитку Києва та зупинили земельний дерибан
На Дніпровській набережній, 14 у Києві вже збудовано кілька висоток. Та на карті Генерального плану столиці до 2020 року ця територія позначена зеленим кольором як зелена зона і місце загального користування. На схемі Генплану до 2025 року, який от-от можуть затвердити у Київраді, ця ж сама місцина вже має зелену зону лише у вигляді вузької смужки вздовж берега річки, решта — позначки існуючих та майбутніх будинків. По суті, неправомірна роздача землі узаконюється новим Генеральним планом столиці. І таких корупційних ділянок експерти нараховують близько трьох з половиною тисяч.
Наприкінці жовтня Генплан-2025 було винесено на розгляд Мінрегіонбуду, громадськість виступила проти такого варіанту розвитку столиці і вимагала його перегляду. Однак у Мінрегіонбуді підготували після засідання протокол, у якому ні слова не вказано про протест громади. А 4 листопада у Київраді обговорювали проект бюджету столиці на 2015 рік. Присутні там представники Реанімаційного пакету реформ та інші експерти дійшли висновку, що депутати КМДА намагаються через прийняття Генплану легалізувати землеустрій в інтересах забудовників, тобто діють так само, як і їхні попередники.
— Забудовники хочуть «оптом» легалізувати кілька сотень ділянок, що було відведено із грубими порушеннями чинного Генплану-2020. І при цьому до столичного бюджету нічого не надійде. Скандальна ділянка, яку виділило ТОВ «Біонік Ленд» у Біличанському лісі, була майже подарована бізнесу. За 147 гектарів кияни нічого не отримали. А вартість одного квадратного метра землі там оцінюють залежно від призначення від 560 до тисячі гривень, — додає член Української академії архітектури Віктор ГЛЄБА.
Зараз фахівці намагаються знайти додаткові аргументи, чому не можна ухвалювати розроблений Генплан (адже критика цього документа триває вже не один рік). Кажуть, що це не просто висотка у вашому дворі на місці скверу, а продана за безцінь земля, нульові надходження до столичного бюджету і невиконання соціальних програм. А втрати від цих земельних зловживань оцінюють у 50 мільярдів гривень.
Тож тепер громадські організації звертаються із відкритим листом до Президента та голови Кабінету Міністрів, аби взяли під особистий контроль питання Генплану Києва, створили при уряді спеціальну робочу групу, яка б разом із громадськими експертами детально його проаналізувала, і вимагають провести справжні громадські слухання. А меру Києва Віталію Кличку нагадують, що раніше він був затятим противником Генплану від Черновецького і обіцяв громаді, що не допустить його ухвалення.
