Перейти до основного вмісту

Корона «Дня» — за фільми, про які говорять в Україні і світі

Олесю Саніну — за касового «Поводиря», Мирославу Слабошпицькому — за багаторазово нагороджене «Плем’я» і об’єднанню кінематографістів «Вавилон 13» — за безстрашну фіксацію нашої дійсності
25 грудня, 16:21
АКТОРИ АНТОН СВЯТОСЛАВ ГРІН І СТАНІСЛАВ БОКЛАН (ЗЛІВА НАПРАВО) У ФІЛЬМІ «ПОВОДИР»

Рік, що минає — був «концентратом» історичних подій та переломних моментів. Вони відбувалися на Майдані і нині відбуваються на сході країни. Але разом з тим знакові події не оминули практично жодної сфери нашого життя, зокрема і сферу кіно. Цей рік став розквітом українського документального кіно (Детальніше про це читайте у статті Дмитра Десятерика «Документальний вибух» у «Дні» №239 за 19 грудня). Зокрема, помітним явищем стали короткі докфільми об’єднання «Вавилон 13», яке спонтанно з’явилося 30 листопада, одразу після побиття студентів на Майдані, і згуртувало довкола себе операторів, режисерів та кінематографістів.  «Загалом у тій чи тій формі до нього долучилися 170 людей, які зробили більш ніж 100 фільмів. Свої короткометражки  група викладає на власному каналі на сайті youtube.com. Чи не найкращі роботи «вавилоняни»  зафільмували під час революції. Чорно-біла елегія про те, як демонстранти співають гімн України, сусідить із динамічними замальовками безладів, соціальна реклама, присвячена Дню прав людини, — зі зворушливою історією порятунку хворого голуба майданівцями, концерт закарпатських музикантів перед кордонами міліції — із заворожливими вісімдесятьма секундами нічного виступу юної піаністки в окупованій мерії, глибоке дослідження життя донбаської глибинки («Батьківська хата») — з блискучою міні-драмою про будівника барикади на Майдані («Добрий, поганий, злий»). Інколи тривожні, інколи дотепні, інколи поетичні мініатюри, насичені десятками облич і характерів, складають захопливу хроніку повстання. Все, що лишалося зробити — поєднати найкращі з них у вірному порядку. Так і з’явився  повнометражний дебют «Вавилону 13»  — «Сильніше, ніж зброя», — пише оглядач «Дня» Дмитро Десятерик у статті «Документальний вибух».

Загалом же, цей рік став для українського кінематографу чи не найбільш успішним за весь період Незалежності. Зокрема, знаковими подіями можна назвати вихід на екрани двох стрічок — «Поводиря» Олеся Саніна і «Племені» Мирослава Слабошпицького. Ці фільми викликали жваві дискусії як в Україні, так і закордоном. Що стосується «Поводиря», то чи не вперше український фільм збирав такі аншлаги з перших днів прокату. У свою чергу «Плем’я» отримало міжнародний успіх, підтверджений численними кінонагородами, включаючи приз Європейської кіно академії — аналог «Оскара».

До речі, у новому глянцевому додатку «Маршрут№1» Різдвяні Карпати» можна прочитати інтерв’ю з одним з головних героїв  «Поводиря» — 10-річним Антоном-Святославом Гріном. А в попередньому «Маршруті №1.Волинь — спокійна сила» опублікована розмова з режисером фільму Олесем Саніним. А в новорічному номері «Дня» ми подаємо ґрунтовне  інтерв’ю з режисером фільму «Плем’я» Мирославом Слабошпицьким.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати