Перехрестя рефлексій і втрат

Важко уявити рік менш книжковий, літературний, ніж 2014-й, але, разом з тим, як уявити більш книжковий, більш літературний? Адже на тлі драматичного фіналу Революції Гідності, на тлі війни, економічного обвалу, виборів і скандалів раптово помітно посилився інтерес українців до книжки, й так само зросла плідність письменників (а може, й видавців? чекаємо кількісних підсумків галузі). Звісно, насправді, зовсім не раптово. Екстраординарна ситуація стимулює людину до рефлексій, до осмислення себе й обставин, до вдивляння, вслухання, внюхування і вдумування у світ. А саме цим і займається книжка. До уваги читачів «Дня» — суб’єктивна спроба підсумувати книжковий та літературний рік (зосереджена на українській, україномовній літературі). Видання і події, які здалися ключовими.

1 КНИЖКИ МАЙДАНУ

На відміну від помаранчевої революції, події 2013—2014 років викликали зливу літературних текстів. І, відповідно, добрячу кількість книжок. Як одну з перших можна згадати антологію поезії Майдану «Небесна Сотня» (видавництво «Букрек»). Дуже багато віршів від дуже багатьох авторів, як відомих, так і «аматорів». Як результат — вкрай нерівна якість текстів, зате широта представлення й ефект присутності. «Дух і Літера» випустила вірші Олександра Ірванця, написані в революційні дні, веселі, іронічні, серйозні та патетичні. «Синдром Листопаду» Вікторії Амеліної (видавництво «Дискурсус») — її дебютна прозова книжка, але вона виявилася чи не найконцептуальнішим осмисленням революції. Власне кажучи, революцією книжка закінчується, більшість подій сюжету розгортаються за інших обставин, а в центрі — феноменальна здібність головного героя до настільки сильного співчуття іншим, що він навіть може не надовго проникати у їхню свідомість. Уміння це, однак, видається йому зайвим, хворобливим, таким, що відриває від звичайного «нормального життя»... Натомість повість «Я з Небесної Сотні» Марка Рудневича (видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА») зосереджується на трьох вирішальних днях Майдану, показаних із перспективи одного з учасників подій — молодого хлопця на ім’я Макс із містечка Сміла, що на Черкащині.

Варто згадати тут і «Літопис самовидців» — добірку повідомлень українців у соціальних мережах, зроблених під час Майдану. Зліпок часу з минущих мережевих текстів підготувало видавництво «Комора». Ну і, звичайно, не міг лишитися осторонь теми Революції Гідності «День». Ми видали книжку так само «літописного» формату, але в ролі літописців виступили вже не користувачі Інтернету, а професійні фотографи, репортери. Найбільш шокуючі, зворушливі, виразні, веселі й сумні знімки українського Майдану ввійшли до фотоальбому «Люди Майдану. Хроніка». Мета видання — пам’ятати й розуміти вирішальні дні нашої історії.

Все це, втім, — лише частина книжок про Революцію Гідності...

2 БОРИС ГУМЕНЮК. «ВІРШІ З ВІЙНИ»

Літературне осмислення і перетравлення трагедії війни України з Росією та проросійськими сепаратистами — в цілому ще попереду. Але перші кроки в цьому напрямку вже зроблені. Одним із таких гучних стартів виявилася книжка поезій Бориса Гуменюка «Вірші з війни» (видавництво Сергія Пантюка). Він, заступник командира одного з добровольчих батальйонів, свої вірші спочатку мало не просто з передової публікував на сторінці у Facebook, де вони дістали неабиякий розголос. А вже потім вийшла друком окрема книжка. Переважно це — потужні, розлогі верлібри із влучними й яскравими формулюваннями, цікавими образами, динамічним сюжетом і страшною напругою. Гуменюк уміє знайти саме такі деталі, які дозволяють показати війну і страшною, і реалістичною, і в якомусь жаскому сенсі естетичною. Але без смакування жахіттями та здебільшого без дегуманізації ворога...

3 ВТРАТИ...

Вражає, скільки важливих авторів нашої країни цьогоріч пішли з життя. Остання втрата — чудовий поет Олег Лишега. Особливий трагізм у тому, що помер він через цілком виліковну пневмонію. З нами більше немає автора дуже самобутніх, багато в чому герметичних віршів, які, проте, в дивовижний спосіб уміли також ставати піснями...

Не стало 2014-го Євгена Сверстюка, людини справді масштабної. Філософ християнського напрямку, культуролог, громадський діяч, правозахисник, дисидент за часів СРСР, але також і талановитий поет, про що чомусь рідко згадували. Його називали одним із нечисленних моральних авторитетів України. У культурі в широкому розумінні він завжди наголошував на етичних орієнтирах, активно працював до останнього дня.

Помер і класик української дитячої літератури Всеволод Нестайко. Досить було б сказати, що він написав «Тореадорів з Васюківки», та Нестайко на цьому не зупинявся і створив іще дуже багато захопливих книжок.

Анатолій Дімаров — ще один відомий український письменник, помер влітку, доживши до 92 років. Прославився не лише своїми суто художніми творами (з якими пройшов чималий шлях трансформації, часто зачіпаючи недозволені радянським письменникам теми), а й цікавими спогадами, зокрема про часи Другої світової — спогадами людини не героїчної, а абсолютно звичайної...

4 «УКРАЇНА INCOGNITA. ТОП-25»

Книжка від «Дня». Двадцять п’ять статей, що свого часу друкували у нашій газеті. Вони розповідають про ключові події, постаті історії України, які, однак, лишаються у нас маловідомими чи відомими з викривленої перспективи. Тексти, що представляють нашу країну та її шлях і нам самим, і нашим сусідам (окрім української, видання також має англійську та російську версії), котрі, на жаль, дотепер мають дуже віддалене уявлення про те, що ж таке Україна.

5 СОФІЯ АНДРУХОВИЧ. «ФЕЛІКС АВСТРІЯ»

Роман («Видавництво Старого Лева»), що дістав премію «Книжка року Бі-Бі-Сі» і взагалі дістав, схоже, найбільший розголос серед прозових новинок 2014-го. Ця книжка — трішечки «машина часу». Переносить нас у Станіславів (теперішній Івано-Франківськ) перших років ХХ століття. Особливий дух того ніби відносно безтурботного, але вже напруженого часу, детальні описи міських реалій, вулиць, одягу, їжі, архітектури. І на цьому тлі розгортається драматична історія взаємин двох молодих жінок — Стефи й Аделі. Перша з них служниця, друга — пані, але вони водночас і майже сестри, подруги та десь глибоко й не зовсім усвідомлено — запеклі конкурентки...

6 ВАЛЕРІЙ ШЕВЧУК. «ФРАГМЕНТИ ІЗ СУВОЮ МОЙР»

Нова трилогія від класика української літератури. З’явилася друком у видавництві «Либідь». Традиційно для Шевчука велика форма тут утворюється із поєднання менших, локальних прозових фрагментів і сюжетів. Так само традиційно — особливе Шевчукове письмо, дуже індивідуальне, з оригінальними, притаманними тільки йому поворотами й підходами до творення непростих багатозначних образів. Кілька химерних напівдетективних, інтригуючих історій відбуваються в різних часах і просторах: тут і пригоди славного й жорстокого лицаря давніх часів, і смерть сучасного алкоголіка в передмісті Житомира, і дивна еротична авантюра молодого аспіранта у Києві 1960-х.

7 «УКРАЇНСЬКА АВАНГАРДНА ПОЕЗІЯ (1910—1930-ТІ РОКИ). АНТОЛОГІЯ»

Видавництво «Смолоскип» представило чи не першу спробу цілісно (хоч і доволі суб’єктивно, зрештою ідея створення антології належить також поетці, але вже сучасній — Юлії Стахівській) представити український поетичний авангард першої половини ХХ століття. Понад 40 футуристів, конструктивістів, експресіоністів та інших авторів експериментальної поезії. Антологія засвідчує, що карколомні авангардні пошуки в нашій літературі минулого століття були не спорадичними, а яскравими, плідними, масовими, а значить, з авангардом треба рахуватися як із серйозним фактом історії української поезії.

8 ЕЛЕОНОРА СОЛОВЕЙ. «ПРИТЧА ПРО ПОЕТІВ»

Елеонора Соловей належить до найбільш поважних українських літературознавців. У видавництві «Дух і Літера» з’явилася збірка її текстів, які можна схарактеризувати як есеї, нариси, мемуари. Всі вони присвячені в тій чи іншій мірі поетам. Поетам, яких Елеонора Соловей досліджувала або з якими їй довелося зустрітися у житті. Аналітика, замальовки і зворушливі деталі з життя і творчості Володимира Свідзінського, Сави Голованівського, Ігоря Померанцева та інших. А ще — атмосфера рідних Чернівців, різних міст і різних періодів життя.

9 ЛЕОНІД УШКАЛОВ. «МОЯ ШЕВЧЕНКІВСЬКА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ»

Іще один відомий дослідник літератури Леонід Ушкалов випустив у «Майдані» добірку літературознавчих етюдів, оформлених як енциклопедія і присвячених Тарасу Шевченку. Ключові, значущі образи у творчості Шевченка, культурний і літературний контекст, побут, смаки, маловідомі деталі біографій. Усе це описано ерудовано, з гумором, суб’єктивно і дивовижно ретельно (аж до того, який тип жіночих грудей більше подобався Шевченкові як художнику).

10 КАТЯ ШТАНКО. «ДРАКОНИ, ВПЕРЕД!»

Книжка від «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ», що дістала премію від Бі-Бі-Сі у дитячій номінації. Цікаво, що її авторку, Катю Штанко, дотепер знали не як письменницю, а як ілюстратора. Втім, і з письмом вона поводиться зі справжнім художницьким розмахом фантазії. Звичайний школяр у цій книжці несподівано, завдяки своєму інтересу до біології, знайомиться з драконом і потрапляє в дивовижний світ цих істот.

А втім, у кожного читача може виявитися інший, свій список головних книжкових подій. Головне      — продовжувати читати й не бути байдужими.