Як не стати маріонеткою?

На днях у Київському муніципальному академічному театрі опери і балету для дітей та юнацтва відбулася прем’єра балету «Лялька. Нова історія Коппелії» на музику Лео Деліба. Лібрето суттєво переписав, а також здійснив постановку талановитий молодий хореограф, соліст «Київ модерн-балету» Сергій Кон.

У цій виставі змінено відомий сюжет і герої романтичної казки-новели «Піщана людина» (рус. «Песочный человек»)Гофмана про ляльок, які ожили завдяки експериментам професора алхімії Коппеліуса, набула філософського змісту.

Образ злого Чаклуна переконливо створив Артем Тимчук. Дія починається у майстерні мага, де смикаються у конвульсіях ляльки — результати його невдалих дослідів. Ці страховиська, як попередження, що може стати з городянами, яких заради свої амбіції Коппеліус хоче перетворити у маріонетки, забравши у людей їхні душі. У новій історії немає любовного трикутника (Франц — Сванільда — Копплелія), як було у відомій класичній версії «Гранд-Опера» лібретиста Ш. Нюітерра і балетмейстера А. Сен-Леона (1879 р.), а потім у Маріїнському театрі у хореографії Маріуса Петіпа ( 1894 р.). Треба зазначити, що балет «Коппелія або Красуня з блакиними очима» прикрашає афіші багатьох театрів світу. Так, цікаве прочитання у «Кремлівському балеті» у 2001 р. запропонував московський хореограф Андрій Петров, який розказав проте, що в світі багато жорстокості і тільки щире кохання здатне врятувати людей. А киянин Сергій Кон підняв гофманівський сюжет до філософських глибин. У його балеті йдеться про те, що тільки щирі почуття і вчинки можуть протистояти злу, а жадоба володарювання світом — це шлях у прірву! На сцені досвідчені танцівники і молодь склали злагоджений творчій ансамбль, використовуючи пантоміму і мову сучасної хореографії.

Франц (Владислав Євтушенко, студент Київської академії танцю ім. С. Лифаря) і Сванільда (Тетяна Циганкова) — брат і сестра їдуть у місто на навчання, а Коппелія (Міе Нагасава) спочатку дивна істота (між лялькою і людиною), поступово розуміє, що нею маніпулює лялькар, і рішуче стає на заваді амбітним планам Коппеліуса, який хоче підпорядкувати людські душі і захопити владу не лише над городянами, а й над усім світом. Коппелія, отримавши завдяки чарівному каменю не лише людську подобу, а й почуття, зуміла протистояти Коппеліусу і за допомогою Франца разом врятували місто, а його мешканців зуміли вивести з темряви — підвалу, де люди ставали маріонетками Чаклуна...

Найяскравішим промінцем вистави можна назвати Мію Нагасаву. Ця маленька, витончена, харизматична і технічна балерина з Японії, яка нині є зіркою Муніципального театру опери і балету, дуже переконливо створила образ Коппелії. Феєрична музика Л.Деліба у виконанні Симфонічного оркестру під орудою Назара Якобенчука, яскраві декорації, оригінальні костюми, створені молодою художницею Марією Грабченко, плюс артистизм танцівників — все це разом роблять постановку цікавою, як дітей, так і для дорослих, а сама історія, оповідана мовою сучасної хореографії пробуджує у публіки щирі почуття — людяність, доброзичливість та чуйне ставлення до інших...