Зірка балету і... «місто мистецтв»

У рамках «Французької весни в Україні» перед глядачем відкрилося вікно до Парижа — унікальна тематична виставка з вісімнадцяти творів відомих українських живописців. Як розповіла «Дневі» куратор виставки — директор музею Оксана Підсуха, відкриття цього проекту приурочене до 110-х роковин Сержа Лифаря, який народився в Україні і здобув велику славу в паризькому театрі Гранд-опера.

Спеціально для  виставки відомий український скульптор Микола Рапай створив із гіпсу фігуру Лифаря, немовби вихоплену з фантастичного вихору танцю. «Ми знаємо, що Серж Лифар  народився і виріс у Києві, проте міжнародна слава  прийшла до нього у Франції. Він справедливо став героєм постійної експозиції Музею культурної спадщини, у нас є спеціальна зала, де представлено світлини, нагороди і книги Лифаря — пояснює Оксана Підсуха — він дуже талановита, сильна і  яскрава особистість, яка об’єднала дві культури, — французьку й українську, і два міста — Київ і Париж».

Зірка світового балету, Серж Лифар  народився  в маленькому містечку Пирогове, передмісті Києва (за іншою версією —  у Віті Литовській, селище Чапаївка). Його перші кроки в мистецтві  розпочалися з навчання в балетній секції Броніслави Ніжинської, сестри відомого танцівника Вацлава Ніжинського. 1922 року вона  переїхала до Франції, а потім  запросила до паризької трупи своїх найкращих учнів. Завдяки тому, що Броніслава  співпрацювала зі знаменитим «Російським балетом» Сергія Дягілева, Лифар швидко опинився в центрі уваги.  Дягілев  казав: «Він чекає на власну відповідну годину, щоб стати новою легендою, найпрекраснішою з легенд балету».

Перший успіх прийшов  до молодого танцівника вже в середині 1920-х  років, коли він  став  провідним солістом, а через декілька років і  балетмейстером  балету театру  Паризької опери. Потім його талант розквітнув і як засновника Паризького університету хореографії та унікального  Університету танцю. Для  української діаспори фігура Лифаря має особливу ауру талановитості, харизматичності, зухвалості та дивного шарму справжньої зірки світового рівня. Лифар до кінця віддавав себе  владі сценічного образу, відродив репертуар французького балету. Завдяки особистому магнетизмові і рідкісній працездатності,  він створив нову школу,  став засновником стилю неокласицизму в танці. «Я розбудив балет Паризької опери, який був нікчемним і відсталим... Французький балет — це я!»

Париж, який став найважливішим центром для розвитку таланту Лифаря, не випадково відомий як беззастережний і безперечний центр всіх мистецтв — можливо, без Парижа не було б і Сержа Лифаря, яким ми його зараз знаємо.  Організатори виставки «Вид на Париж» прагнули створити яскраву і строкату палітру паризького життя — глядача приголомшать романтичні паризькі пейзажі Володимира Колесника та гротескові сцени з французьких кав’ярень В’ячеслава Брейша, прованські виноградники Петра Лебединця і  декілька варіацій панорам столиці Франції — тут і Ейфелева вежа, і знаменитий Латинський квартал, і Сакре-Кьор.

«Іронізує на тему «Свободи на барикадах» Олександр Ройтбурдт, а Юрій Вакуленко «затуляє» туристичну перлину Сакре-Кьор знаком «Зупинку заборонено» — коментує  Оксана Підсуха. А для романтиків та ідеалістів, звичайно ж ближче буде інший Париж —  перлиновий туман над Сеною в пейзажах Володимира Колесника і  білосніжні вітрильники в золотавих відблисках на гладіні води в роботі Олексія Аполлонова, затишний літній балкончик із видом на сотні червоних дахів, які тягнуться далеко за обрій у яскравій і життєрадісній картині Олени Придувалової,  нічною таємницею окутує загадково-гротесковий «Марсельний вечір» роботи В’ячеслава Брейша.   «Вид на Париж» не випадково розташовано в мансарді музею, під дахом старовинного особняка, де все нагадує затишні майстерні митців паризького Монмартру.

Виставка відбулася завдяки підтримці Амбасади Франції в Україні, Французького інституту в Україні та Міжнародного добродійного  фонду української  діаспори.

Експозицію відкрито  для всіх, хто бажає її відвідати до  31 травня.

Світлини картин надано Музеєм культурної спадщини