Українців рятують від самолікування

У Міністерстві охорони здоров’я занепокоєні зростанням серед українців схильності до самолікування. Тож вигадали спосіб, як якщо не зупинити, то хоча б обмежити це явище. У наказі Міністерства охорони здоров’я від 17 серпня 2012 року, опублікованому нещодавно на офіційному сайті відомства, ідеться про заборону реклами безрецептурних препаратів.

Це зокрема ліки, які викликають звикання («Піколакс», «Крушини кора», «Сени листя»); містять наркотичні та психотропні речовини («Валокордин»); призначені для лікування дітей віком до 12 років (наприклад, такі лікарські засоби, як «Ібунорм БЕБІ», «Анаферон дитячий» «Адріанол дитячий), а також для прийому під час вагітності та лактації («Прегнавіт»). Крім того, до переліку потрапили препарати для лікування туберкульозу, венеричних захворювань, надзвичайно небезпечних інфекційних захворювань, віл/СНІДу, раку, хронічного безсоння, цукрового діабету, ожиріння, еректильної дисфункції. Так у переліку опинилися популярні «АЦЦ», «Корвалол», «Парацетамол» і «Солпадеїн». Усього — 326 препаратів.

«Із дати набуття чинності цього наказу до Державного реєстру лікарських засобів України поряд із іншими відомостями про зареєстрований лікарський засіб вноситимуть інформацію щодо його належності до лікарських засобів, рекламування котрих заборонено; вона буде доступною для суб’єктів фармацевтичного ринку і широкого кола зацікавлених осіб на офіційному сайті Державного реєстру лікарських засобів України», — ідеться в наказі МОЗ. Перелік лікарських засобів, заборонених до рекламування, які відпускаються без рецепта, як зазначено в документі, передбачено затверджувати щоквартально, починаючи з 10 серпня 2012 року.

Так, депутат від Партії регіонів Тетяна Бахтєєва заявила журналістам, що незабаром до списку увійдуть такі популярні ліки, як «Есенціале», «Но-шпа» (виробник Sanofi-Aventis) і «Мезим» (виробник Berlin-Сhemie). «Їхні продажі сягають мільярдів гривень, а споживання ніяк не контролюється. У той же час внести їх до списку рецептурних ми не можемо: країна величезна, і не в кожного жителя, особливо в селах, є можливість іти до лікаря з будь-яким нездужанням», — зазначає Бахтєєва.

Близько двох місяців тому фармацевтичні компанії, які входять в Європейську бізнес-асоціацію, піддали ініціативу заборони рекламування лікарських препаратів гострій критиці. Мовляв, недоцільно забороняти рекламу ліків, які містять наркотичні та психотропні речовини в дуже малій кількості, яка не несе загрози здоров’ю пацієнта. Як аргумент виробники зазначали, що рекламу лікарських засобів безрецептурної групи дозволено в більшості країн ЄС і в усіх країнах СНД. Тож асоціація 10 серпня цього року звернулася до прем’єр-міністра України Миколи Азарова із пропозиціями «врегулювати правові колізії в питанні реклами лікарських засобів».

Світлана КОВАЛЕНКО, стоматолог клініки «Харізма»:

— Я — за заборону реклами лікарських препаратів, тому що вона провокує людей до безконтрольного самолікування. Зокрема, це стосується знеболювальних або нестероїдних протизапальних препаратів, які можуть бути заборонені у використанні водіям або людям, робота яких вимагає точності. Якщо взяти препарат АЦЦ, то його не можна приймати при наявності певних патологій в людини. У «Корвалол» входять такі психотропні речовини, як барбітурати, які не можна вживати людям, котрі сідають за кермо. Також протипоказано використувавати ці препарати людям, які працюють з точними механізмами. Цього не вказано в рекламі — тільки «проконсультуйтеся з лікарем». Але хто з ним буде консультуватися, якщо в наших поліклініках для цього потрібно простояти в черзі майже три години? Якщо взяти «Парацетамол» — жаропонижувальний та нестероїдний препарат, — то його здебільшого використовують з метою збити температуру. Але пацієнти можуть не прочитати в інструкції або не знати, що людям із пониженим згортанням крові, з гастритами чи виразковими захворюваннями шлунка безконтрольне вживання через рот — протипоказане. В таких випадках препаарт рекомендують у вигляді свічок або замінюють на інші. Як мама, я — теж проти реклами. Тому що є матері, які самі лікують своїх дітей ферментами. Ці ферменти можуть бути протипоказані або не показані для вживання у дитячому віці. Наприклад, «Мезим». Є набагато кращі аналоги, які використовуються в педіатричній практиці, але яких не рекламують. Як клініцист, можу зайти в аптеку і спокійно віднайти аналоги, а людина звичайна цього зробити не зможе. Звісно, нехай ці медичні засоби будуть в аптеці, я — за заборону реклами, тому що неодноразово чую в аптеці: «Дайте що-небудь...» І людині дають що-небудь. Найбільше мене вбиває, коли кажуть: «Дайте який-небудь антибіотик».