Музика з... екологічним напрямком

Ця подія, як і усе велике, починалася з малого — ідеї двох друзів Андре Менарда та Алена Сімарда, яким просто не було чим зайнятися влітку. На той момент не знайшлося нікого, хто підтримав би їх. У затію не вірили ані друзі, ані уряд, у якого вони просили допомоги. Але віра в диво — рушійна сила усіх карколомних ідей. Андре та Алену вдалося не лише організувати перший фестиваль, а й розвинути його до рівня найвідвідуванішого джазового фестивалю світу! На сьогодні фестиваль триває понад 10 днів, за цей час відбувається понад 500 концертів більш ніж 2 000 музикантів із 20 країн світу! Проте за всієї своєї масштабності Міжнародний фестиваль джазу лишається дуже камерним, адже концерти відбуваються не лише на великих сценах, а й у маленьких кафе і барах, у майже сімейній атмосфері... Надихаюча історія чи не так?

Особисто я ніколи не була поціновувачем джазу. Чомусь мені завжди здавалося, що маю не достатньо тонкий слух та душевну організацію... Але усе змінюється — нещодавно мені пощастило почути еко-джаз. Це перевернуло моє життя та уявлення про музику взагалі!

Винахідником цього напрямку є Пол Вінтер — джазовий тенор-саксофонист, захоплений екологічною етикою Альберта Швейцера, головною ідеєю якої є «етика благоговіння перед життям». Саме таке ставлення до всього живого спонукало Пола Вінтера прислухатися до голосів тварин. І він дійшов висновку, що усе живе співає. Доказом цього став його експеримент, під час якого він записав спів тварин та звуки природи і огорнув усе це музичною гармонією, не додаючи і не переробляючи жодного фрагменту «голосу життя».

1979 року під час експерименту була записана композиція, про яку я хочу розповісти. Вона має назву «Колискова матері китихи маленькому тюленю». Почувши цю п’єсу, я змінилася безповоротно. Надзвичайний голос китихи, її дихання, шум хвиль у поєднанні з делікатними звуками саксофона викликали у мені «благоговіння перед життям». І я вважаю цю музику найкращим втіленням етики Альберта Швейцера.

Це варто почути! Це варто відчути!