Як зміниться «небо» над Україною

Розпочала роботу спеціальна урядова комісія, яка вивчає діяльність Державної  авіаційної служби України. Її поява — результат публічної «сварки» (на засіданні щодо права експлуатації повітряних ліній) між головою Одеської облдержадміністрації Михайлом Саакашвілі та керівником Державіаслужби Денисом Антонюком, якого губернатор звинуватив у сприянні монополізму на авіаринку та перешкоджанні входженню на  ринок нових компаній. Наступного дня у справу втрутився Президент: він заявив, що має бути відвід голови Державіаслужби, що й зробили після спільного засідання з міністром інфраструктури Андрієм Пивоварським. Антонюка відсторонили  до з’ясування обставин у справі.

Про причини відсторонення Антонюка Президент Петро Порошенко розповів так: мовляв, українці заслужили право на дешеві та якісні авіаперевезення. А з наявної в нього інформації відомо, що керівництво Державіаслужби  виявилося  «прихильником» «консервації (умов роботи на ринку. — Авт.) під одного перевізника і створення йому неконкурентної вигоди».

Із причинами зрозуміло. Дивним все одно виглядає той факт, що за авіаційну монополію «взявся» саме Президент (не уряд), який першим заговорив про відсторонення голови Державіаслужби. За діючою Конституцією гарант  не має прямого впливу на виконавчу гілку влади, і подібні дії  його  можуть трактуватися як прямий тиск. То чому Порошенко на це пішов? Це питання виникає  лише у тих, хто вважає недопустимим нехтування законом, навіть на догоду «революційній доцільності». Щоправда, більшість не засуджувала Петра Олексійовича за це. Мовляв, ну то й що, що незаконно, зате ефективно і справедливо. Це і є та славнозвісна «політична воля», демонстрації якої ми всі давно чекаємо від державного керівництва.

«Якщо Кабмін вчасно не приймає потрібних рішень, то право президента наголосити КМУ, що потрібно наводити порядок. Це була рекомендація: він звернувся до  КМУ, щоб  вирішити проблемне питання,  яке  є  в Україні», — вважає голова транспортного комітету ВР Ярослав Дубневич.

Народний депутат із президентської фракції, секретар парламентського комітету з питань запобігання та протидії корупції Дмитро Добродомов визнає, що рішення Президента про відсторонення Антонюка не вписується в повноваження  і було емоційним.  «Де-юре зроблено не дуже правильно, але де-факто маємо правильний результат...», — говорить він.

Схоже, що й у міністра інфраструктури, у підпорядкуванні якого, власне, і працює Державіаслужба, така ініціативність Петра Олексійовича не викликала бодай «подиву». На запитання «Дня», чи не вважає пан Пивоварський, що Президент «перегнув», викликавши міністра інфраструктури відзвітувати про роботу Державіаслужби, та як, загалом, він оцінює ситуацію, що склалася, нам відповіли: «Міністерство інфраструктури отримувало звернення суб’єктів авіаційної діяльності щодо порушень з боку Державіаслужби. На підставі цих звернень міністерство вже двічі проводило перевірки діяльності Державної авіаційної служби в 2015 році, під час яких були виявлені певні порушення. Сукупність цих факторів може слугувати ознакою невиконання або неналежного виконання головою ДАС своїх службових обов’язків, перевищення своїх повноважень та потребує вивчення під час проведення службового розслідування». За словами пана міністра, прем’єр був обізнаний із цією проблематикою. «... і оскільки всі ми оцінюємо ситуацію однаково, Арсеній Яценюк підписав розпорядження Кабміну №658-р від 01.07.15 про відсторонення Дениса Антонюка від виконання обов’язків на час проведення службового розслідування», — відзначив він. Міністр зауважив, що «за розпорядженням прем’єр-міністра службове розслідування має бути проведено в установленому порядку в тижневий строк». Тобто теоретично вже 8 липня ми маємо дізнатися, чи буде в Державіаслужбі нове керівництво і що станеться зі «старим»: відповідатиме перед законом чи отримає нову посаду, як от новий голова Фонду держмайна Ігор Білоус, щодо діяльності якого на посаді голови Державної фіскальної служби так само гучно відкривали службове розслідування.

Тим часом сам Антонюк відкидає всі звинувачення і називає критику Саакашвілі  популізмом, натякаючи  при цьому на те, що  успіхи  одеського  губернатора в авіаційній галузі часів його президентства  в Грузії сумнівні. «Від 2001 до 2014 років ринок авіаперевезень Грузії зріс у 3,5 рази. Водночас же час ринок авіаперевезень в Україні зріс уп’ятеро. За час президентства Саакашвілі у Грузії прийшли два великі проекти лоукостових компаній, і за два роки обидва проекти збанкрутували», — резюмував він  і додав, що  вся грузинська авіація належить туркам.

Голова наглядової ради та співвласник МАУ Арон Майберг також відкидає всі звинувачення Саакашвілі в монополізмі та забезпеченні привілейованих умов для компанії на ринку. Він зазначив, що, наприклад, на маршруті Одеса — Стамбул, крім МАУ, польоти виконують також Turkish Airlines та Onur Air. «Пан Саакашвілі також заявив, що на маршруті Київ — Одеса літає одна авіакомпанія. На ньому призначено цілих п’ять перевізників, літають за фактом два: МАУ та YanAir», — сказав він. Він стверджує, що МАУ не завищує, а протягом останніх трьох років, навпаки, намагається знижувати ціни. «У нас ціни нижчі, аніж у світових лоукостів. 2015 року наші тарифи на годину польоту склали $33. У Ryanair 2014 року — $36, EasyJet — $59», — пояснив він. За його словами, МАУ стала низькотарифною, але не низьковитратною компанією. «МАУ самостійно тримати довго і стабільно такі тарифи не зможе. Ми закликаємо уряд до діалогу, щоб разом зробити польоти для українців дешевшими», — сказав він. Щоб знизити тарифи на авіаперевезення, Майберг запропонував урядові вжити десять кроків: знизити ціну пального до рівня європейських цін, привести валютне законодавство у відповідність до міжнародного, а саме — скасувати для авіакомпаній необхідність продажу 75% валютної виручки, знизити ставку кредитування для авіакомпанії до 5%, запровадити пільгову ставку на проліт по внутрішній території тощо.

ПРИВІЛЕГІЇ ДЛЯ ОДНОГО ЧИ  ДЛЯ ВСІХ?

Тим часом опитані «Днем» експерти переконують: запитань до  авіаційного ринку накопичилося чимало.

Коли почали розбиратися щодо видачі права на польоти авіакомпанії за напрямком Одеса — Стамбул, розповідає «Дню» голова транспортного комітету Ярослав Дубневич, з’ясувалося, що турецька сторона виступала за збільшення маршрутів, але чомусь стримувала це питання українська сторона. За його словами,  в Україні дійсно є монопольне становище одного з гравців — МАУ. «На комітеті розглядали це питання, і була створена робоча група...  вона опрацювала  рекомендації щодо керівника Державіаслужби», — озвучив претензії голова транспортного комітету.

Секретар парламентського комітету з питань запобігання та протидії корупції Дмитро Добродомов нагадав, що питання монополії на авіаційному ринку розглядали і на засіданні їхнього комітету. «На ньому вказувалося неможливість реалізації в Україні програми «вільне небо», заходження лоукостів, створення конкуренції. Чому так сталося? Ми розуміємо, що керівником Державіаслужби був колишній менеджер найбільшого монополіста авіаперевезень (МАУ), який відстоював його інтереси...», — пояснив він  «Дню». Так не має бути, переконаний депутат. «Державний менеджер мусить бути рівновіддалений від основних гравців на ринку», — говорить він. В іншому разі, на думку депутата, не уникнути  конфлікту інтересів.

Колишній міністр транспорту Йосип Вінський наголошує в розмові з «Днем», що розподіл призначення маршрутів — функція Державіаслужби. «Коли пішов Wizz Air, то було очевидно, що треба приймати радикальні  рішення щодо цієї структури. Це єдина компанія, яка зайшла в Україну з  новими літаками, і її було зареєстровано тут.  Коли вона пішла, то було зрозуміло, що не просто пішла. Це був абсолютно очевидний сигнал. І мав однозначно втрутитися уряд, очевидно, мав бути і предмет для Генпрокуратури. Я не кажу про АМКУ: після цього випадку він має розпочати спеціальне розслідування. Монополія на цьому ринку неприпустима, бо це завжди дорого, а ми бідна країна», — пояснює він.

Тож що це: принциповість нової влади в розбиванні монополії чи  банальний парозподіл ринку?

На думку Йосипа Вінського, голова ОДА не має повноважень для такої критики і повчань керівника Державіаслужби. «Я вважаю, що Саакашвілі виступав від імені громадськості. Зрозуміло, що ніякого впливу це б не мало, якби не втрутився Президент... Це перерозподіл ринку, який має привести всіх гравців до тями. На мій погляд, на ринку не мусить бути компаній, які контролюють понад 25%. Має працювати 25—30 авіакомпаній. Потрібно робити перерозподіл, який призведе до посилення конкуренції на ринку і здешевлення вартості перевезень», — пояснив він.

ХТО ВІДПОВІСТЬ ЗА МОНОПОЛІЮ

Опитані експерти одностайні —  якщо в роботі відомства знайдуть порушення, то відповідати має керівник Дерджавіаслужби, а за його дії — профільний міністр. Утім, все не так просто. 

«Профільний міністр не має прямого впливу на призначення керівника Державіаслужби. В уряді є така проблема: коли коаліція призначає міністрів, то для призначення їхніх заступників треба отримати погодження прем’єра. Доки ця норма діятиме, то будуть проблеми. Тому має відповідати і Яценюк», — каже Добродомов.

Натомість Вінський вважає, що «треба розібратися, а де ж Міністерство інфраструктури і міністр, який контролює роботу служби, де Кабінет Міністрів, який призначає керівника». «Чому не працює система? Ми під час Євро-2012  «вбухали» величезні гроші в аеропорти, і в результаті цього зменшився пасажиропотік. Чому так відбулося? Чому в 2008—2009-му під час економічної кризи авіаперевезення росли на 20—25%,  а  зараз падають?», — резюмує він.

«Якщо за результатами перевірки діяльності Державіаслужби будуть встановлені порушення в конкурсі та механізмі призначення маршрутів, винні будуть відповідати перед законом», — запевнив міністр інфраструктури Андрій Пивоварський.

ВАРТІСТЬ  КВИТКА

Окреме питання — економічна обгрунтованість тарифів на авіаперевезення. Чому лоукост з Польщі літає в  Мілан за 15—20 євро, а з України — 100 і більше євро, цікавиться Дубневич. Або чому внутрішній рейс «Київ — Львів» економ-класу коштує понад дві тисячі, каже він, тоді як лоукост «АтласДжет», заходячи на цей напрямок, пропонував літати за 1200 гривень. 

За оцінками Вінського, ціни на авіаперевезення в Україні дорожчі, ніж у Німеччині. «Як це так може бути? Мінінфраструктури і Кабмін мають виправити цю помилку», — резюмує він.

Його доповнює Добродомов: «Ніхто не може пояснити логічно вартість  квитка. Кажуть, що малий пасажиро потік, і невигідно літати. Але якщо невигідно, то чому працюєте і  не пускаєте інших на цей ринок?»

Хоча деякі аргументи компанії таки наводять, продовжує Дубневич. За ними у вартості квитка є три складових. «Перша — паливо, яке в 1,5 рази дорожче, ніж у  європейських країнах. Це правда, і в цьому теж треба наводити лад. Друге — завищені ціни на обслуговування аеропорту, і  тут слід також доводити ситуацію до норми. І третя складова — питання заробітку авіакомпаній», — резюмує  Дубневич.

Щоб розбити авіаційну монополію, має запрацювати  Антимонопольний комітет,  кажуть опитані експерти. «У нього всі важелі визнати ту чи іншу компанію монополістом, якщо є підстави. Має бути проведена перевірка авіаційного ринку, як й інших», — вважає  Добродомов.

«День» звернувся в Антимонопольний комітет із проханням прокоментувати  ситуацію довкола  звинувачень  учасників ринку  щодо монополії на авіаційному ринку. Зокрема, ми поцікавилися, чи вивчав комітет протягом останнього року авіаційний ринок на предмет діяльності на ньому монополій і обгрунтованості тарифів, яку частку  ринку контролює МАУ, і чи вважає він компанію  монополістом. Коли верстався номер — відповіді не надійшло.

ЧИ БУДЕ КОНКУРЕНЦІЯ?

Буде, переконують опитані «Днем» експерти. Повернути її може виписування єдиних прозорих правил для всіх гравців. Таким чином, додає колишній міністр транспорту Йосип Вінський, вдасться повернути в Україну лоукост-компанії, що знизить і ціну на квитки. Він нагадав, коли зайшов Wizz Air із одним літаком, то за рік «збили» вартість і на внутрішні перевезення на 30%. На думку колишнього міністра транспорту, потрібно зробити небагато: здешевити сервіс до польоту, спростити умови і всі можливості для отримання призначень на польоти та підготувати  аеропорти, щоб в Україну могли літати сучасні літаки. Репліку про високі збори в аеропортах Вінський спростовує. «Збір в Україні — один із найдешевших. Але треба зробити так, щоб чай в аеропорту не коштував 90 гривень, вода  —  50 гривень, автостоянка — 50 гривень за годину. У нас аеропорт «обсаджено» «супутниками», які гребуть гроші, держава з цього нічого немає, але для пасажира виходить дорого», — підсумував він.