Про порівняння

Цей день, на відміну від багатьох улюблених американцями гастрономічних свят, навіть офіційно затверджено Торговою палатою ще 1957 року.

Історія американського хот-дога сягає 1860 року, коли німецькі емігранти привезли із собою в цю країну технологію приготування особливих бутербродів із традиційними сосисками. Така страва припала до смаку американцям, а щоб не обпікати пальці, вони вдосконалили рецепт — почали загортати сосиски у невеличку булочку.

Ось така історія появи класичного хот-дога. А ось щодо походження назви, то є декілька версій. Хот-дог буквально перекладається як «гаряча собака». За однією із них, вона прийшла із студентської говірки. Адже студенти Йєлю називали фургони торговців сосисками — «собачими», бо поруч завжди чатувала зграйка бродячих песиків, яких приваблював запах їжі.

За іншою версією, на думку професора історії Брюса Крейга, основою появи такої назви є порівняння сосиски з таксою. Цю породу собак у США, до речі, також привезли німці. Ще 1934 року в газеті New York Herald було опубліковано карикатуру із зображенням торговця вуличною їжею, де серед булочок із сосисками також лежав сендвіч із таксою. А напис на вивісці був такий: «Купуйте червоні гострі таксоподібні сосисочки!»

Хай там як, але такси дійсно схожі на сосиски. Хоча перша моя знайома сусідська такса на ім’я Вишня — геть не була сосикоподібною. Якщо й порівнювати її з їжею, вона скоріше була схожа на котлетку — вгодована і неповоротка.

Пам’ятаю, як вона при зустрічі переверталася на спину щоб її погладили, а потім не могла перевернутися назад, марно перебираючи короткими лапками. Це була сміхота, хоча тепер я розумію, як їй було важко. Сподіваюся, вона все ж схудла і змогла бігати, стрибати та насолоджуватися своїм таксячим життям.