Наука повинна подобатися. Бізнесу

Нещодавно у Києві створили платформу для пошуку спільної мови та рішень між наукою та бізнесом. Її ініціаторами та учасниками стали Рада молодих вчених НАН України, ГО «Наукова унія»,  міжнародна організація NDI Foundation, а також зацікавлені бізнес-структури. Початком роботи став перший в Україні форум «Наука. Бізнес. Інновації», мета якого     — допомогти вченим (акцент — на молодих) знайти інвестиції для впровадження у виробництво своїх наукових проектів та розробок.

Практичний підхід до науки — це вимоги взятих Україною на себе зобов’язань в рамках підписання угоди про асоціацію з ЄС та у рамках асоційованого членства (літо 2015 року) у міжнародній рамковій програмі з наукових досліджень «Горизонт 2020».

— «Горизонт 2020» — це восьма рамкова найбільш масштабна у світі програма з досліджень Євросоюзу. Вона є науково-інноваційною. Дуже важливо, що програма спрямована саме на інноваційний розвиток, на створення нових інноваційних малих та середніх підприємств, нових стартапів. У ній є окремий блок, який підтримує фундаментальну науку, але решта — і для нас це звучить не зовсім звично, — це підтримка прикладної науки, результати якої мають покращувати добробут суспільства. Тобто, якщо це тематичний напрям здоров’я — то покращувати демографічний стан та добробут громадян, якщо це тема енергетики — то сприяти розвитку «зеленого» сектору, альтернативних напрямків та збереженню ресурсів, — пояснює учений секретар сектору зведеного планування науково-організаційного відділу Президії НАН України Марина Гороховатська. — Програма передбачає глибоку міждисциплінарність і, а в кожному проекті мають бути представлені кінцеві споживачі продукції (школи, лікарні, організації, виробництва тощо). Механізми, передбачені для цієї взаємодії, апробовані в європейських програмах. Наприклад, технологічні платформи для взаємодії дослідницьких організацій, бізнесу та підприємств. Ідеологія: бізнес шукає вихід на нові ринки, для цього має бути інноваційна продукція, і для цього дається завдання науці. В Україні вже є такий досвід. Наприклад, в рамках попередньої сьомої програми започаткували агропродовольчий проект (взаємодія наукового сектору з групою невеликих і середніх підприємств). Також нещодавно в рамках підтримуючого проекту в Інституті матеріалознавства була створена міжнародна платформа, тема якої — сучасні перспективні матеріали.

За словами Марини Гороховатської, сьогодні в рамках співпраці в проект «Горизонт 2020» для фінансування відібрано 65 наукових проектів, з яких 18 представляють НАНУ.

СПІЛЬНИЙ ІНТЕРЕС Є. А СПІЛЬНА МОВА?

Україні сьогодні дуже важливо знаходити альтернативу бюджетним коштам, тому що наука не може розраховувати навіть на бюджетних 3% ВВП, гарантованих законом «Про науку і науково-технічну діяльність». Також фахівці посилаються  на успішний міжнародний досвід (Західна Європа, США, Японія), де не тільки держава фінансує науку, а й бізнес, приватні фонди, грантові програми тощо.

— Найголовніше — ми бачимо, що в українських науковців та представників бізнесу є спільний інтерес один до одного: є люди, зацікавлені в розбудові, створенні платформи між наукою і бізнесом у взаємодії з державою. Бо без її підтримки ефективності не буде. Окрім глобальної, наша мета — активізація української наукової спільноти, зокрема, молоді, — говорить  координатор групи «Наука. Бізнес. Інновації» Дмитро Герасимчук.

За словами експертів,  однією з причин,  чому наукові розробки залишаються в шухлядах вчених або, в кращому випадку, знаходять інвесторів за межами України, є невміння говорити з бізнесом його мовою. Тобто, доступно пояснити  інвестору важливість розробки, його користь і, звичайно, — ймовірний дохід. Очікується, що саме форум «Наука. Бізнес. Інновації» має стати платформою для такого порозуміння.

 — Щоб представити вітчизняні розробки, ми цього року оголосили конкурс — зібрали 42 проекти із наукоємних галузей. У кінці наші експерти допомоги відібрати 15 найкращих. Найбільш представлені галузі: енергетика («зелені» технології), біотехнології та медицина,  також — нові сполуки і матеріали нанотехнологій, є кілька проектів з популяризації науки. 15 проектів  пройшли онлайн-акселератор завдяки нашим партнерам — компанії NDI Foundation, які доопрацьовували наукові проекти. Ті, у яких була добре виражена наукова складова та менше — бізнес-складова, зробили більш зрозумілими для інвесторів, — розповів голова Ради молодих вчених НАНУ Олександр Скороход.

МОЛОДІ ВЧЕНІ — ІНДИКАТОРИ ДОБРОЇ ДИНАМІКИ

Експерти зазначають, що в останні роки в Україні зріс інтерес до практичних інновацій — бізнес зацікавлюється ними. І щоб стимулювати цей інтерес, на науку повинні працювати інформаційні менеджери наукових інвестиційних проектів: вони мають презентувати проект не як наукове досягнення, а як інвестиційну можливість у сфері нових технологій.

— Ми займаємося тим, що на практичному рівні стимулювати розвиток ефективних технологій. Національна академія наук, де, на наш погляд, зосереджено до 80% всіх наукових розробок, показує свою відкритість, маємо якісний вклад Ради молодих вчених та багато цікавих проектів. Це — індикатори доброї динаміки. Пробіл поки з менеджерами, які мають доносити інформацію про науковий проект до бізнесу. Над цим треба працювати, — переконана президент організація NDI Foundation Ольга Крупська.

Обіцяє підтримати ініціативу й міністерство економіки України. У відомстві зауважують, що «шлях в Європу неможливий без інновацій», і що його пріоритетом є сприяння розвитку бізнесу інноваційним шляхом.

— Нам треба шаленими темпами доганяти розвинуті країни. Пріоритет для Мінекономіки — малий і середній бізнес. Це — 99% всіх наших підприємств. Нині ми працюємо над концепцією розвитку малого та середнього бізнесу, і одним з компонентів його буде створення можливостей для співпраці бізнесу й науки. Інструментів для цього є багато — світ це демонструє. Наприклад, ваучеризація досліджень: коли підприємство, яке створюється, отримує від держави ваучер на наукові розробки. Також найближчим часом ми покажемо декілька програм, які можуть стимулювати інновації в «зеленій» економіці та енергоефективності, — підсумувала заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Юлія Клименко.