Чи стала Європа ближчою?
Як Рада ухвалювала євроінтеграційні «антикорупційні» законопроекти
Трохи парламентського закулісся
Після тривалих дискусій депутати таки проголосували пакет «антикорупційних» законопроектів для отримання Україною безвізового режиму.
«День» писав: минулого тижня Рада провалила «пакет», посилаючись, що подані документи містили «неЄСівські норми». Вони нібито дозволяли притягати до відповідальності за підозрою в корупції фактично кожного українця.
Після доопрацювання документів у профільних комітетах більшість під куполом ВРУ знайшлася.
«Напередодні коаліція погодила їхнє голосування в обмін на ряд змін», — розповів «Дню» депутат БПП Руслан Демчак. «Компромісними» стали пункти про спецконфіскацію майна третіх осіб і діяльність Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Найбільш дискусійним було два законопроекти — № 2540а (про накладення арешту на майно корупціонерів) і № 2541а (про спецконфіскацію майна). Голова комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін з трибуни запевняв, що документи відповідають усім нормам Європи, і нема чого боятися. Зокрема він розповів, що спецконфіскація стосуватиметься корупційних правопорушень, відмивання грошей, тероризму, незаконного обігу наркотиків та подібних злочинів.
Каменем спотикання для зали стала норма законопроекту №2540а про накладення арешту на майно третіх осіб, які можуть бути запідозрені у зв’язках із чиновниками-корупціонерами.
Голова фракції БПП Юрій Луценко наполягав, що арешт майна має накладатися лише за умов наведення слідчими конкретних фактів і обставин, які підтверджують корупційні зв’язки.
Натомість міністр юстиції України Павло Петренко стверджував, що так не можна. За його словами, слід накладати арешт на все майно, бо так «діють у ЄС». Зрештою ухвалили варіант депутатів і проголосували ЗА «доказову базу».
Перед голосуванням спікер вніс «поправку», мовляв, якщо експерти ЄС не погодять такий варіант документа, то Президент накладе на нього вето, й нардепи його переголосують.
Після голосування народний депутат, член антикорупційного парламентського комітету Віктор Чумак розкритикував проголосований законопроект №2540а: «Ним робиться спроба запровадити практику, щоб на стадії слідства слідчі доводили незаконність отримання майна корупціонером, і тільки в такому разі накладати арешт на його майно. Це неможливо в принципі. Адже на стадії слідства спочатку на все накладається арешт, а тоді визначається, яке майно потрапило до людини корупційним шляхом».
10 ЛИСТОПАДА 2015 р. ЗАСІДАННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ. ВЧОРАШНІЙ ДЕНЬ У ПАРЛАМЕНТІ ОЗНАМЕНУВАВСЯ НЕСПОДІВАНИМИ КОМБІНАЦІЯМИ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»
«Комітет переписав слово в слово директиви ЄС. Урядова редакція була трохи інакшою: вона передбачала арешт усього майна третьої особи без доказів і навіть без обгрунтування. Будь-який слідчий чи прокурор могли накласти арешт на будь-якого українця, бо вони так вирішили. У прийнятому депутатами законопроекті для цього потрібно обгрунтування вживання таких дій. Це — страховка для українців від корумпованої судової системи та не реформованої міліції», — апелює Чумаку в коментарі «Дню» позафракційний член комітету з питань запобігання та протидії корупції Юрій Дерев’янко. За його словами, при підозрі третьої особи у володінні майном чиновника-корупціонера арештовуватиметься тільки «об’єкт підозри», а не все майно людини.
Законопроект №3040 «Про створення Агентства з повернення та управління активами, нажитими незаконним шляхом» пройшов без проблем. Як пояснив Дерев’янко, в нього внесли норму про те, що продавати можуть тільки те арештоване майно, яке швидко «псується», на яке є відповідне рішення суду, або якщо власник погодився, бо майно втрачає свою вартість. Принциповим було і виключення статті про те, що кошти з арештованих депозитів передаються на рахунки новоствореного агентства, і воно на власний розсуд ними розпоряджається.
Без відповіді наразі лишився лише ще один резонансний законопроект — про внесення змін до Трудового кодексу, яким вводиться норма щодо недискримінації сексменшин. Поки що компромісу в цьому питанні депутати не знайшли.
