Легкий надзвичайний хаос

Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк отримав можливість дещо відіграти падіння свого особистого, а також і урядового рейтингу за рахунок розповіді про досягнення уряду на вчорашній підсумковій прес-конференції. Зокрема, він повідомив про проведену Кабміном масштабну реформу енергетичного сектора. «Ми повністю змінили політику щодо ціноутворення в українському енергетичному секторі», - заявив прем'єр. В якості ще одного свого енергокозиря він виставив реорганізацію НАК «Нафтогаз України». При цьому прем'єр чомусь умовчав або, інакше кажучи, спробував приховати, що на енергетичному ринку урядом оголошено надзвичайну ситуацію.

Голова Енергетичної асамблеї України, екс-міністр енергетики Іван Плачков за кілька днів до цієї заяви прем'єра висловив не надто сприятливу оцінку діяльності уряду в енергетичній сфері. Підводячи підсумки роботи енергетичної галузі та розповідаючи про причини введення режиму надзвичайної ситуації, він нагадав про незрозумілі угоди купівлі електроенергії в Росії, які, на його думку, не слід було підписувати. Торкнувся також закупівель вугілля на початку року, що завершилися «масками-шоу» в «Центроенерго», викликаними тим, що закуплене за кордоном вугілля нібито в українських електростанціях не горить. «Воно абсолютно благополучно згоріло, - розповідає фахівець, - але дискусії тривали і багато невинних людей постраждало».

«Прийняття ось таких рефлекторних, асоціативних, непрофесійних рішень на рівні уряду, - продовжував Плачков, - це наслідок незрозумілого для нас, енергетиків і суспільства в цілому, алгоритму взаємин уряду з міністерством, прем'єра з міністром, їхнє ігнорування один одного, що триває і до сьогодні. Як можна керувати галуззю в такій ситуації?» Екс-міністр також наводить чисельні приклади ефективної роботи енергетиків, які навіть у складних нинішніх умовах модернізують, реконструюють і навіть вводять в експлуатацію нові потужності, забезпечуючи стабільну роботу енергосистеми.

Однак, як зазначає Плачков, це відбувається «не завдяки, а всупереч» нездоровим сьогоднішнім тенденціям в управлінні. Він не розуміє, навіщо вводився режим надзвичайної ситуації, що це міняє, які повноваження отримує при цьому керівництво галузі та країни. «Вводити надзвичайну ситуацію чи не вводити, - упевнений голова Енергоасамблеї, - це не змінить неправильного керівництва в умовах, коли у країни немає затвердженого ні енергетичного, ні електричного, ні паливного балансу, немає системності й розуміння обсягів споживання, а взаємини між суміжними і конкуруючими компаніями дуже складні».

Як вважає Плачков, в цих умовах уряд, вводячи надзвичайну ситуацію, вирішив створити ще й «легкий хаос» для того, щоб (йому було) легше і безпечніше ухвалювати рефлекторні ситуативні рішення, виправдовуючись режимом НС. «Хоча становище в енергетиці зараз дійсно складне, - додає Плачков, - низькі запаси вугілля (десь 1,5 мільйона тонн - істотно нижче, ніж має бути). Досить складна ситуація з газом у підземних сховищах. Ми знизили його видобуток (майже на мільярд кубометрів проти минулорічних обсягів) через підвищення втричі ренти». Екс-міністр упевнений, що не енергетики стали ініціаторами введення надзвичайного стану.

Не бачить особливих перемог уряду в енергетичному секторі і член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. У коментарі, надісланому «Дню», він повідомляє про те, що 2015 року «Нафтогаз України» фактично провалив перемовини про довгострокові контракти з постачальниками газу з Євросоюзу. Він також називає невдалим пошук партнерів для оренди української газотранспортної системи, хоча це передбачено двома законами України. За словами Корольчука, європейські та американські компанії ігнорують пропозиції та прохання України про участь в управлінні ГТС.

Експерт вважає, що 2015 року в Україні реформи в енергетиці лише імітувалися. Прийнятий закон «Про ринок природного газу», на його думку, не може сприяти створенню конкуренції на цьому ринку, оскільки в кожному регіоні залишаються «монополісти» - облгази, у яких сьогодні немає конкурентів. Відповідно у населення, переконаний Корольчук, немає можливості вибирати постачальника. Крім того, як вважає експерт, «Нафтогаз» підсилив свій монополізм на ринку і всупереч ринку в ручному режимі розв’язує поточні проблеми. А на ринку теплової електрогенерації боротьба з «монополізацією» насправді перетворилася на переділ сфер впливу і підготовку ґрунту для непрозорої приватизації компанії «Центренерго».

Під виглядом енергетичної реформи, зазначає Корольчук, уряд подає дійсно масштабну програму надання субсидій, яка вже охопила понад п’ять мільйонів сімей. Проте, за його даними, сума компенсованих населенню коштів за підсумками 2015 року де-факто не перевищує двох мільярдів гривень, тоді як раніше Яценюк обіцяв виділити на це 24 млрд. Експерт вважає, що інша сума була фактично використана для підтримки «Нафтогазу» і підприємств теплокомуненерго.

Корольчук не бачить досягнень і на ринку ядерної енергетики. Скасування «атомних» відносин із Росією в проекті добудови третього і четвертого блоків Хмельницької АЕС він називає маніпуляцією, що прикриває заміну однієї російської компанії («Росатом») іншою (формально чеською «Шкодою»).

Щоб не допустити хаосу на енергетичному ринку в умовах оголошеної урядом надзвичайної ситуації, експерт вважає своїм обов'язком дати декілька порад уряду. Найбільш результативна з них (особливо в частині підвищення падіння рейтингу) - це зниження тарифів на газ для населення до рівня 2500-6000 гривень за тисячу кубометрів. Не менш вагома порада - затвердити і реалізувати програму енергоефективності, в якій треба передбачити кошти на термомодернізацію (60 млрд грн), встановлення лічильників тепла (40 млрд грн), модернізацію теплотрас і підприємств теплокомуненерго (90 млрд грн).

Оскільки ситуація в опалювальних сезонах 2014 і 2015 років продемонструвала високі ризики виконання планів накопичення необхідних обсягів вугілля на складах теплоелектростанцій, експерт також радить уряду залучити міжнародних посередників для розробки стабільного і недорогого механізму забезпечення вугіллям дефіцитних антрацитових марок.