Коротко / Планета

Литва позбулася тиску «Газпрому»

Литва виграла Стокгольмський арбітраж у «Газпрому», в результаті чого російська монополія втратила контроль над литовською газопровідною системою. Суд відхилив вимоги «Газпрому» відшкодувати збитки від поділу компанії Lietuvos dujos, а також ухвалив, що російська монополія не може забороняти уряду Литви піднімати в суді питання про відповідність керівників компанії займаним посадам. Lietuvos dujos є монополістом із постачання газу споживачам у Литві і його транзиту через територію країни. Німецькому E.On Ruhrgas International належать 38,9% акцій Lietuvos dujos, «Газпрому» — 37,1%, Міненергетики — 17,7%. Минулого року уряд Литви прийняв рішення про поділ активів компанії за трьома видами бізнесу: транспорт газу, газорозподіл і продаж газу. Такої реорганізації вимагають від Литви норми Третього енергопакету ЄС. Проти поділу Lietuvos dujos неодноразово виступав «Газпром». Будучи монополістом із постачання газу в Литву, він завжди підкреслював, що не хоче втрачати впливу на активи Lietuvos dujos. «День» попросив прокоментувати цю подію литовського політолога Лаураса БЕЛІНІСА. «З рішенням Стокгольмського суду Литва отримала можливість інакше регулювати комерційні питання, пов’язані з постачанням газу та його розподілом. Це позитивно для внутрішнього ринку і, швидше за все, спричинить більш динамічні зміни на ринку енергоносіїв. Проте одним судовим рішенням проблема не вичерпується. Росія, якщо не на юридичному рівні, то на комерційному, ще спробує змінити ситуацію на свою користь. Найгірше, коли нічого не змінюється і доводиться пристосовуватися до умов, які диктуються збоку. Ми не повинні бути наївними й вважати, що вплив Росії з ухваленням цього рішення зміниться й ослабне. Сама Росія вже не раз наголошувала, що вона прагне розділяти політичні й економічні відносини. Таким чином, Москва кілька разів заявляла, що ціни і монополізм — комерційна справа, яку треба вирішувати на тому ж рівні. Політичні ж відносини є дещо складнішими. На цей момент відносини між Литвою та Росією можна охарактеризувати як затишшя, що його диктує остання», — повідомляє Ігор САМОКИШ, «День».

Вашингтон розширив санкції проти Ірану. Китай обурюється

Президент США Барак Обама запровадив додаткові економічні санкції, що зачіпають нафтогазовий сектор Ірану та окремі фінансові компанії. Указ американського президента покликаний завадити Іранові обходити раніше накладені санкції. «Якщо іранський уряд продовжить чинити опір, не повинно бути жодних сумнівів щодо того, що Сполучені Штати і наші партнери продовжать вдаватися до дедалі суворіших санкцій», — заявив Обама. Під нові американські санкції підпадає «закупівля чи придбання» іранських продуктів нафтохімії (закупівлю сирої нафти було заборонено раніше). Санкції також загрожуватимуть компаніям, що ведуть будь-який бізнес з Національною іранською нафтовою компанією, компанією Naftiran Intertrade, з іранським центральним банком, а також тим, що сприяють Іранові в закупівлі дорогоцінних металів чи американських доларів. У заяві Білого дому прямо названо два банки: китайський Bank of Kunlun та іракський Elaf Islamic Bank. Стверджується, що ці установи допомагали Іранові обходити санкції і тому будуть відключені від американської фінансової системи. Китай, який є найбільшим імпортером іранської нафти, вже заявив, що санкції проти Тегерана мають бути скасовані і зазначив, що запровадження таких заходів може зашкодити відносинам між Пекіном і Вашингтоном.

Ізраїль: ультраортодоксів можуть призвати до армії

Міністр оборони Ізраїлю Ехуд Барак надав керівництву один місяць на підготовку до призову ультраортодоксальних євреїв, після того як збіг термін дії закону, що звільняє їх від служби в армії. У лютому Верховний суд визнав неконституційним закон, згідно з яким студенти релігійних навчальних закладів звільнялися від військової служби. У постанові суду йдеться, що закон має бути розроблений до кінця липня, проте політичні партії країни так і не змогли домовитися про рішення до зазначеного терміну. У пропозиціях має бути врахована «постанова суду, вимоги та цінності Армії оборони Ізраїлю, принцип дотримання рівності при призові на військову службу і придатність призовників до служби в армії». Світська єврейська більшість вважає цей закон несправедливим. Зараз, коли дія закону минула, ультраортодоксів теоретично можуть почати призивати до армії. Нагадаємо, згідно із законом 1949 року і поправками, ухваленими 1986 року, усі ізраїльтяни, які досягли 18-річного віку, мають бути призвані до армії, якщо немає стосовно цього особливих вказівок міністерства оборони.

Генерала Франко позбавлять звання почесного мера Валенсії

Міська рада Валенсії позбавить генерала Франсіско Франко звання почесного мера року, оскільки наявність цього титулу у покійного диктатора неконституційним визнав суд. Рішення суду було опубліковане днями. Тому влада Валенсії висловила готовність виконати це рішення якнайшвидше. Визнавши звання Франко неконституційним, суд задовольнив вимоги політичної групи «Компроміс» і скасував рішення міської ради від 29 липня 2011 року, згідно з яким Франко залишався володарем титулу. Віце-мер Валенсії Альфонсо Грау пояснював небажання позбавляти диктатора звання тим, що зі смертю Франка втратив чинність закон, що дарував йому титул. Отже, підсумував Грау, скасовувати почесне звання не було сенсу. Прес-секретар «Компромісу» Жоан Рібо висловив задоволення рішенням суду, зазначає Europa Press. Він додав, що йому шкода, що влада Валенсії позбавляє Франко почесного звання за рішенням суду, а не «з демократичних переконань чи пошани до жертв його режиму».