З української історії есперанто

Днями в київському клубі «Ровесник» експерт «Дня», заступник директора Інституту післядипломної освіти та дорадництва Житомирського національного агроекологічного університету Геннадій Махорін представив свою нову книжку «Нариси з історії есперанто-руху в Україні». Вона присвячена кільком ювілеям: 125-річчю мові есперанто, 100-річчю другого Всеросійського з’їзду есперантистів у Києві та 70-річчю від дня народження японського лікаря-есперантиста Масаюкі Сайонжі, який започаткував оригінальний і безболісний метод лікування спини та активно практикував його в нашій країні.

Книжка складається з п’яти частин. Перша присвячена II Конгресу есперантистів 1913 року. Друга — людям, які були причетні до есперанто-руху в Житомирі, зокрема, Володимиру Гернету, Володимиру Короленку, Сарі Левицькій. В останніх частинах автор звертає увагу на історії лікарів-есперантистів та на особливу роль міжнародної мови спілкування в медицині.

— Головною цінністю книжки є розповідь про підготовку другого Всеросійського конгресу есперантистів у Києві, — розповів «Дню» Геннадій МАХОРІН. — Приїхало понад 1000 есперантистів із різних куточків світу. Вони зазначали, що можливість легкого порозуміння, яку надає ця мова, викликає ейфорію. Я цей стан розумію, тому що сам після кількох занять есперанто зміг поговорити з китайським лікарем, який знав тільки рідну мову і мову есперанто.

Маловідомі факти з біографій українців-есперантистів та відібрані архівні матеріали про цікаві спостереження за учасниками II Всеросійського з’їзду есперантистів у Києві є «родзинкою» книги. Попри офіційний дозвіл на проведення заходу, влада насторожено ставилася до нього та його майбутніх відвідувачів. Учасників підозрювали в антидержавній діяльності, вимагали перекладу доповідей російською мовою. І навіть, маючи ці тексти, стежити за доповідачами не припиняли. Їм інкримінували поширення революційних думок.

Наразі в Україні відкрито лише п’ять есперанто-адрес. Водночас у світі ж їх понад тисячі.

— Я ініціюю відкриття меморіальної дошки президентові есперанто-клубу Владиславу Гейну у будинку на вулиці Прорізній, 18А. Він був одним з активних організаторів конгресу, — підкреслив Г. Махорін. — Мова есперанто — унікальний світ, шедевр логіки і простоти, який може стати у пригоді фахівцям у багатьох галузях суспільного життя. Експериментом доведено, що діти, які володіють мовою есперанто, на 30% ефективніше засвоюють інші мови!

Сьогодні в нашій країні орієнтовно 120 людей є членами вітчизняного есперанто-клубу. Відбувається багато зустрічей фізиків, біологів, медиків, де мова спілкування — есперанто. Одна з них — минулорічний конгрес лікарів-есперантистів, який пройшов у Тернополі, і після якого видано збірку статей.