Вікно комунікацій
Цивілізовані лобісти, які підтримують бізнес, прагнуть вийти з тіні й працювати за законом
Як бізнесу комунікувати з владою, до якої йому часом не достукатися жодним чином? Чи можливе взагалі прозоре лобіювання у нашій країні, де відсутнє будь-яке законодавство у цій царині? На ці запитання намагалися дати відповідь учасники ІІ Міжнародного GR форуму, який поставив собі за мету стати комунікаційним майданчиком для представників бізнесу і влади.
Зокрема йшлося про те, що однією з найбільших помилок у справі державного регулювання будівництва та реконструкції житла стала заборона на дольову фінансову участь майбутніх мешканців будинків у їхньому спорудженні. Таке рішення не стало ефективним запобіжником проти нових афер, а кількість довгобудів тільки зросла. Експерти галузі, які брали участь у форумі, вважають, що замість повної заборони необхідно було законодавчо визначити, які компанії можуть отримувати ліцензію на таке з урахуванням обсягу обігових коштів підприємства, наявність власної виробничої та будівельної бази, земельної ділянки, техніки.
«Ухвалити таке рішення свого часу було на руку банківському лобі, — говорить партнер компанії Base Capital Тимур Чмерук. — Насправді, якщо відсторонити емоції, то таке рішення суттєво ускладнює роботу як для українських забудовників, так і для іноземних компаній». Він також відзначає, що процедура заборони незрозуміла споживачеві. «Якщо одного разу обікрали вашого сусіда, — пояснює правник, — це ж не привід зобов’язувати всіх ставити охорону в квартири. Неповага до процедур — ось що відрізняє нас від Європи. Якби свого часу до обговорення публічно були запрошені всі сторони інтересу (банки, девелопери, регулятор), які відкрито висловили свої аргументи, то суспільство б не прийняло такого рішення влади». Він також наполягає на вдосконаленні дозвільних процедур у будівництві, спрощенні отримання земельних ділянок для відповідної діяльності, запровадженні енергозберігаючої політики та ефективного використання коштів бюджетів усіх рівнів у сфері будівництва та реконструкції житлових будинків.
«Саме розумна регуляція є важливим елементом руху до європейських стандартів будівництва та розумної ринкової ціни для людей», — підтримує Чмерука політтехнолог SIC Group Катерина Одарченко. «Важливим заходом мало б бути вирівнювання прав інвесторів і забудовників, які здійснюють житлове будівництво, — відзначає експерт галузі Станіслав Трошин, — законодавче визначення гарантій повернення вкладених коштів інвестору в разі невиконання зобов’язань забудовником... Дотримання умов рівноправності є важливим як для інвесторів — учасників дольового будівництва, так і для будівельних організацій. Інвестори повинні бути впевнені в отриманні житла належної якості й у відповідні строки, а забудовники — у отриманні запланованих фінансових потоків».
Одарченко наголошує, що сьогодні перед спеціалістами з GR та цивілізованими лобістами відкривається нове вікно можливостей для організації комунікацій між бізнесом і владою. На її думку, саме вмілим впливом на владу можна змінити нашу далеко не ідеальну регуляторну політику, здійснювану також і в аграрній сфері. «Необхідні механізми для некорупційного діалогу», — вважає вона. Як відзначали учасники форуму, при цьому буде не просто знайти баланс інтересів між латифундистами, з одного боку, та малими й середніми фермерами. А також з інтересами держави.
Якби свого часу до обговорення публічно були запрошені всі сторони інтересу (банки, девелопери, регулятор), які відкрито висловили свої аргументи, то суспільство б не прийняло такого рішення влади». Він також наполягає на вдосконаленні дозвільних процедур у будівництві, спрощенні отримання земельних ділянок для відповідної діяльності, запровадженні енергозберігаючої політики та ефективного використання коштів бюджетів усіх рівнів у сфері будівництва та реконструкції житлових будинків.
Форум висловився за ухвалення закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, але відзначив, що сьогодні відкриття ринку землі обумовлено не економічними та соціальними потребами суспільства, а «політичним перетягуванням канату», ба більше — небажанням політичних сил брати на себе відповідальність за таке рішення. А час минає, галузь стагнує, та попри це продовження мораторію на продаж землі ще на кілька років виглядає цілком реальним. «Європейська позиція щодо розвитку аграрної сфери передбачає функціонування повноцінного й відкритого ринку землі, — вважає адвокат міжнародної юридичної компанії «Александров та партнери» Олександр Сидоренко і наводить приклади: — У Німеччині, Польщі, Латвії, Естонії, Франції ринок землі був сформований з комплексною метою забезпечення високого рівня виробництва, захисту земель, а також соціального захисту сільського населення».
Та в Україні, зі слів адвоката, за кілька останніх років стали дуже поширеними судові суперечки щодо реалізації переважного права на відновлення договору оренди землі. Суди здебільшого, незважаючи на спротив з боку «Геокадастра», підтримували позицію тих орендарів, які повноцінно виконували свої права та обов’язки. Нерідко проти представників аграрного бізнесу відкривають карні справи. Це, на думку правника, ще одна нездорова тенденція сьогодення. Правоохоронні органи перевищують свої повноваження, використовуючи арешти, обшук та спецконфіскацію майна, і цим не просто тиснуть на підприємства, а дуже часто просто паралізують їхню діяльність.
«Зараз багато законопроектів ухвалюють під лозунгами «не дати розпиляти землю», «припинити молочний геноцид» тощо, — говорить Одарченко. — Усе це емоційні посили, віртуальні поняття, а інколи й системні проплачені медіа-компанії. Тож нам, GR-никам, необхідно слухати ще й асоціації — голос галузей, розробляти аналітику, щоб давати суспільству і народним депутатам конструктивний погляд. Стимулювати в країні нормальний процес лобізму, а не корупцію».
Одарченко нагадує, що в статті 444 Угоди про асоціацію з Європейським Союзом йдеться про необхідність інституціонального розвитку лобістської діяльності в Україні. Та з урахуванням існування в країні «чорного» лобізму, який пов’язаний з корупційною складовою, слід ухвалити окремий закон, який виведе цю послугу з тіні й створить реальну конкуренцію серед професійних лобістів.
Щоправда, у суспільстві, зокрема у бізнесовому середовищі аграрного сектору, існує й інша думка. Так, менеджер ТОВ «Сингента» В’ячеслав Гаврилянчик наголошує, що суспільство поки що не готове до ухвалення закону про лобізм. Натомість, на його думку, робота профільних асоціацій із наступною їх трансформацією в інститути з лобізму — найефективніший шлях досягнення здорового регулювання.
