Чи не здригнеться рука?

Рівно 10 днів тому, 21 квітня, Верховна Рада ухвалила законопроект №3868, яким тимчасово, строком на три роки, внесла поправки до статті 13 закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та підвищила мито на експорт брухту чорних металів з 10 до 30 євро за тонну. Документ було направлено на підпис Президентові України, але його ще не підписано і, відповідно, він не набрав чинності.

Проте Європейський Союз вже наступного дня висловив із приводу нього свою стурбованість. «ЄС вважає, що підвищення мита на експорт металобрухту з України могло б стати запобіжним для торгівлі заходом, який суперечить духу і букві багатосторонніх і двосторонніх зобов’язань, узятих на себе Україною», — йдеться у відповідному повідомленні, текст якого оприлюднили 28 квітня. У ньому також зазначається, що в рамках поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС Україна взяла на себе зобов’язання не запроваджувати нове мито на експорт і скасувати вже існуюче протягом перехідного періоду.

Євросоюз також нагадує, що в рамках підписаного з ЄС 22 травня 2015 року меморандуму про взаєморозуміння щодо макрофінансової допомоги Україна взяла на себе зобов’язання утримуватися від запровадження нових торгових обмежень або заходів, які деформують торгівлю, відповідно до її зобов’язань у рамках СОТ.

Якщо закон набере чинності, це неминуче викличе занепокоєння з приводу міжнародних зобов’язань України й підірве довіру інвесторів щодо української торгової політики, вважають в ЄС. Там також зазначають, що «подібні заходи — невідповідний спосіб для вирішення проблем конкурентоспроможності української металургійної галузі». ЄС закликає Україну «зберегти стійку прихильність режиму вільної торгівлі».

Тим часом глава Комітету Верховної Ради з питань підприємництва та промислової політики Віктор Галасюк нещодавно звернувся до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з пропозицією розпочати нотифікацію (офіційне інформування) країн-членів СОТ щодо підвищення експортного мита на металобрухт відповідно до закону №3868.

«Закон ухвалено з метою ліквідації дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку для першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості й створення умов для відновлення об’єктів інфраструктури, — йдеться в листі Галасюка Гройсману. — Ці заходи повною мірою узгоджуються з положеннями статті XXI (b) ГАТТ«Винятки з міркувань безпеки». Відповідно до неї держава може самостійно визначати, що є «істотними інтересами безпеки», а також, які заходи необхідно застосувати для захисту таких інтересів в конкретному випадку».

Отже, тепер слово за Президентом. Йому належить зробити досить складний вибір. Адже в експорті металобрухту з України зацікавлені також вітчизняні підприємці, що займаються його збиранням і переробкою. Зрозуміло, що підвищення втричі експортного мита робить їхній бізнес не таким вигідним, як раніше.

Як вчинить, на вашу думку, Президент, запитав «День» у Галасюка. «Я не вірю, — відповів він, — що Президент буде вагатися, роблячи вибір між інтересами національної безпеки України, безперебійним функціонуванням галузі, яка становить чверть промисловості й на яку припадає чверть експорту, а також між стабільністю гривні та цін, з одного боку, і певною стурбованістю Євросоюзу, яка все-таки не є обґрунтованою, — з іншого. Закон цілком відповідає угоді із СОТ, що я зазначав, зокрема, в листі прем’єр-міністру України щодо проведення нотифікації».