А судді хто?

Вже 2 червня в парламенті можуть бути остаточно проголосовані зміни в Конституцію в частині правосуддя і ухвалена нова редакція закону «Про судоустрій і статус суддів». Для цього Адміністрацією Президента кинуті всі сили – як пояснили «Дню» деякі народні депутати, зокрема, саме для цього була нещодавно вкинута інформація про «чорну бухгалтерію» Партії регіонів. Таким чином, влада хоче взяти на гачок неслухняних депутатів і змусити проголосувати за зміни в Основний закон, а таких в списку немало.

Підтвердив цю тезу в розмові з «Днем» і суддя Конституційного Суду (2006-2015 рр.) Віктор Шишкін. «Один з народних депутатів (збирається голосувати проти змін), з яким я мав розмову, повідомив мені, що наразі з боку Банкової йде шалений тиск на депутатів, які ще не визначилися або хочуть голосувати проти змін в Конституцію. Форми тиску різні – підкуп, залякування, наприклад, атака на родинний бізнес чи зміщення з посад дружин, дітей і т.д. Саме з цим він пояснює нещодавнє оприлюднення «чорних списків» Партії регіонів, хоча знали про них ще два роки тому, коли виловлювали документи у воді в Межигір’ї. Йде дозоване вкидання інформації, поки не чіпаючи певних депутатів, щоб змусити їх проголосувати. За його словами, також оприлюднений список поки не торкаються суддів, які причетні до корупції, зокрема, суддів КС, які давали свій висновок, що у нас немає умов воєнного стану, а отже можна вносити зміни до Конституції».

Звичайно, реформа судової системи давно перезріла, однак чи справді запропоновані зміни від АП започаткують революцію судоустрою України? «Ці зміни мають і позитивні і доволі серйозні негативні моменти, - коментує «Дню» кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Микола Сірий. - Що стосується негативних моментів, то вони пов’язані з тим, що ці зміни руйнують баланс розподілу влад, які визначені нині Конституцією. Якщо говориться про незалежність судової влади, то це означає, що парламент не має права обмежувати компетенцію судів. Тобто вся судова влада має належали судовій системі. Ті ж зміни, які пропонуються, залишають за парламентом визначення обсягу судової компетенції. Окрім цього, процедура, якою пропонується призначати суддів (відбиратиме Вища рада правосуддя, а затверджуватиме Глава держави) фактично означає підпорядкування судової гілки влади Президенту». 

Очікується, що судова реформа при створенні триланкової системи судів буде передбачати повне перезавантаження існуючої судової системи. Згідно цій системі, левову частку справ будуть розглядати місцеві суди. Другою ланкою визначені апеляційні суди, третьою – Верховний суд. «Ті плюси, які озвучуються, наприклад, щодо ліквідації п’ятирічного терміну стажування суддів, можна було б реалізувати на рівні закону, а не змін до Конституції», - каже Микола Сірий.

Великим негативом, за словами експертів, є те, що згідно запропонованих змін фактично встановлюється монополія адвокатури в суді. Тобто людина, яка має юридичну освіту, але не має ліцензію адвоката, буде позбавлений можливості захищати інтереси інших людей в суді. Наприклад, такий відомий конституціоналіст як Віктор Шишкін або народний депутат II та III скликань Олександр Єльяшкевич (юрист), вже не зможуть представляти інтереси Олексія Подольського в суді в рамках резонансної «справи Гонгадзе-Подольського». «Якщо пропонується адвокатська монополія, то треба враховувати той стан, в якому нині перебуває адвокатура. Потрібен перехідний період, за який адвокатура має бути приведена в належний стан. Тому зараз адвокатська монополія неприпустима», - пояснює Микола Сірий.

Але найголовнішою проблемою є навіть не самі запропоновані зміни до Конституції, а дуже важливий момент, який наближає нас до рубікону.

«Я неодноразово повторюю одну і ту ж тезу, що зміни до Конституції – це зрадництво України, це участь у грі Путіна щодо його відбілювання на міжнародній арені, - наголошує Віктор Шишкін. – І в цій доктрині наша влада йому реально підігрує. По-перше, Президент не виконав свій конституційний обов'язок – не ввів воєнний стан за наявності військового вторгнення військ іншої держави на нашу територію, що одночасно дає підстави для проведення законної мобілізації (пункт 20 статті 106 Конституції). По-друге, якщо у нас немає умов воєнного стану, то чому тоді ідуть фронтові бої із застосування танків, артилерії, військово-повітряних сил і тисячі загиблих при захисті незалежності України, є мільйони біженців? А за умов воєнного стану Конституцію не можна змінювати (ч. 2 ст. 157). Додатково підкреслюю – в умовах воєнного стану, а не після його введення. І це не лише чиста теорія права, а зовнішньо політична катастрофа України. Таким чином, ми підтверджуємо, що у нас немає агресії Путіна, який на весь світ розповідає, що у нас «громадянська війна».

Тим не менш, поки відкритим залишається питання – чи знайдуться 300 голосів в парламенті? «В цьому напрямку ведеться робота, - коментує «Дню» народний депутат від «Блоку Петра Порошенка Валерій Пацкан. – Я прихильник того, щоб провести очищення у судовій гілці влади, але це не можуть бути радикальні дії із звільненням усіх, хто нам не подобається. Повинна бути фахова комісія, котра вивчить придатність чи непридатність суддів до прийняття тих чи інших рішень, його правовий статус, знання законів і багато інших якостей. Люстрація суддів не має бути розправою – вона має бути очищенням».

«Лише вдень у вівторок народним депутатам роздали зареєстрований законопроект «Про судоустрій та статус суддів», - каже «Дню» народний депутат від «Батьківщини» Сергій Власенко. - Насправді судова реформа – це мікрохірургічна річ і є абсолютно неприпустимим вкидати такі законопроекти за два дні до голосування. Але ми живемо в таких умовах, коли Президент кожного разу вносить законопроекти в останній момент, і з криками, що йому потрібна реформа, змушує депутатів голосувати. Ми поки визначаємося».

«БЕЗ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ЗАКОНУ ЗМІНИ ДО КОНСТИТУЦІЇ У ЧАСТИНИ ПРАВОСУДДЯ НІЧОГО НЕ ВИРІШУЮТЬ»

Леонід ЄМЕЦЬ, народний депутат, «Народний фронт»:

- Є проект змін до Конституції, яка розробила Конституційна комісія. За великим рахунком, оскільки його розробкою займалося діюче керівництво українських судів, фактично вийшов документ, який називають по-різному: «компромісним», «безхребетним», «ніяким». Щоб наповнити цей проект конституційних змін змістом реформ, ми розробили імплементаційний законопроект «Про судоустрій та статус суддів», яким ліквідується Вищий господарський, Вищий адміністративний, Вищий спеціалізований, натомість створюється Вищий антикорупційний суд.

Всі судді мають піти на дуже жорстку переатестацію, також по них вводиться подвійна декларація – по родинних зв’язках і декларація доброчинності. Після цього, якщо суддя візьме хабар, він не зможе його витратити, бо буде повний контроль всіх його витрат, і як тільки вони відрізнятимуться від офіційних доходів, він втратить статус судді і піде у в’язницю. В той же час суддям гарантується висока зарплатня. Більше того, ми дозволили ставати суддями, включаючи Верховний суд, не лише тим, хто має досвід роботи в судових органах влади, а і якщо ти 10 років працював адвокатом або викладав юридичні науки. Всі ж нинішні судді Верховного суду йдуть у відставку і можуть повернутися назад лише через конкурс. Судді місцевих і апеляційних судів теж у більшості підуть на переатестацію, тому що на базі нових територіальних громад і округів будуть сформовані нові суди.

Сьогодні Вища кваліфікаційна комісія показує інформацію, що конкурс до апеляційних судів пройшли 46% суддів, в тому числі, через декларації, оскільки частина з них відмовилась звітувати, бо вони не можуть звести свій баланс. Апеляційні суди мають пройти всю заміну за 2 роки, Верховний суд – буде сформований за один рік, Антикорупційний – теж за один рік.

Але ключовою у цій реформі є введення єдності судової практики. Раніше корупція у судах живилась завдяки тому, що існувала можливість отримати два різних рішення суду по одному спору.

Є й зауваження в частині того, що апеляційні суди ми маємо повністю позбавити суддівського стажу у конкурсних кваліфікаційних умовах. Хотілося б також одразу розписати процедуру створення антикорупційного суду, але ми не встигаємо це зробити в такі вузькі строки і дійти загальної згоди.

Без імплементації цього закону зміни до Конституції у частини правосуддя нічого не вирішують. Тож ми вимагаємо прийняти його в цілому до конституційних змін, тому що у кулуарах бігає багато «рєшал» у стосунках із судами.

Звичайно, Президент на 2 роки після затвердження конституційних змін отримує повноваження, що є у нього сьогодні. Це вимушений компроміс.

«РИЗИКИ УЗУРПАЦІЇ, ЗАКЛАДЕНІ У ТЕКСТІ КОНСТИТУЦІЙНИХ ЗМІН, НЕ КОМПЕНСУЮТЬСЯ ІНШИМИ МЕХАНІЗМАМИ»

Руслан СИДОРОВИЧ, народний депутат, «Самопоміч»:

- Наша фракція ще не прийняла жодних рішень, бо серед депутатів є різні думки і є лише дискусія, яка має закінчитись не пізніше середи. На мою думку, у проекті конституційних змін є правильні і хороші речі. Та є й дуже серйозні виклики та загрози, про які говорили під час голосування ще у першому читанні. Мова йде про ризики узурпації, які закладені у документі, про відкат реформи прокуратури та можливість повернення їй функції слідства. Не впевнений, що у мене є достатній рівень довіри в частині бажання імплементувати ті речі, які декларуються.

Ключовим в цьому разі є питання допуску до професії та адекватної роботи дисциплінарних органів – Вищої кваліфікаційної комісії та Вищої ради правосуддя. Без створення ефективної системи допуску довіри до цього блоку змін є мінімальною. У зв’язку з цим потрібна серйозна дискусія, бо якщо ми приймемо конституційні зміни, але отримаємо протилежний від очікуваного результат, змінювати більше буде нічого. Невже після змін до Конституції ми будемо вносити зміни до Біблії? Бо зміни до Конституції мають бути не початком, а кінцем підготовлених реформ.

За проектом конституційних змін, перехідний період, коли повноваження президента у питанні судів лишаються тими ж, складає 2 роки. Але фактично це назавжди, бо, з одного боку, Президент протягом 2 років зможе одноосібно ліквідовувати і створювати суди, але в подальшому лише Глава держави має право вносити до Ради законопроект про ліквідацію і створення судів «за результатами консультацій з Вищою радою правосуддя». Виникає питання: що означає формат консультацій, який ні на що не зобов’язує? Якби у тексті було зазначено «за поданням ВРП», ми б чітко розуміли, що рухаємося до незалежної судової гілки влади.

Також питання до того, чи зможемо ми забезпечити суди якісним кадровим складом, якщо у нас буде близько 50% вакансій.

Тож ті ризики узурпації, закладені у тексті конституційних змін, не компенсуються іншими механізмами. А Конституція не  може писатися під прізвища – вона має писатися один раз і на довгий проміжок часу. Якщо ми говоримо про голосування даного законопроекту у четвер, то ми знову порушимо регламент в частині строків на внесення альтернативного законопроекту.