«Розмова і з іконою, і з Малевичем...»
У «Мистецькому Арсеналі» представили виставку «Архів застережень» знаменитого українського художника Олександра Дубовика
В експозиції, приуроченій до 85-річчя митця, — його абстрактно-символічні твори різних періодів. «Архів — це циклічність. Попередження, що часи, які вже минули, можуть повернутися. Проте архів засвідчує і те, що біди не підточать нас усередині, а навпаки — збільшать дух щастя й волі до життя», — пояснює Олександр Дубовик.
За словами художника, в експозиції можна прослідкувати акцент на плинності життя і часу, на тому, що для гармонійного світосприйняття необхідне культурне переродження. Епохи відрізняються одна від іншої не тільки рівнем технологій, а й також рівнем агресивності. Образи цієї виставки в реальному, символічному та естетичному плані свідчать про тривожний, неспокійний час, у якому ми живемо. Тому основна мета для українців — єднання навколо духовних цінностей всупереч поваленню моральних принципів та пріоритетів.
Крім символістських смислів глибинності та сакральності внутрішнього світу, відкривається дух пошуку, авангарду історичного живопису ХХ століття і навіть православного іконопису. Зокрема, на картинах «Президія» (2002 — 2007) та «Чорний квадрат» (2015) можна розгледіти певні натяки на переосмислення образів Ісуса Христа, Богородиці, мучеників та святих.
ОЛЕКСАНДР ДУБОВИК, «ПРЕЗИДІЯ» (2002 — 2007)
«Роботи Олександра Дубовика розкривають його індивідуальність, але її, можливо, не всі зрозуміють. Процес розгадування його картин може тривати від кількох хвилин до годин», — поділилася враженнями відвідувачка, студентка Київського національного лінгвістичного університету Катерина Розумна.
У захваті від робіт послідовника Казимира Малевича та майстра абстракції художник В’ячеслав Роговий. «Вражають твори 1990-х років, оскільки вони близькі мені по духу й теперішньому сприйняттю світу», — зауважує митець.
Про творчість Олександра Дубовика свого часу влучно висловився авторитетний французький мистецтвознавець Жан-Клод Маркаде: «Він (Олександр Дубовик. — Авт.) веде розмову і з іконою, і з Малевичем, і зі школою Матюшина, і з бойчукізмом, і зі спектралізмом Богомазова, але рішення абсолютно специфічні: картини Дубовика напрочуд життєрадісні — вони несуть радість зору, душі й духові».
Відомо також, що упродовж 1970 — 1980-х років роботи Олександра Дубовика підпадали під естетичні та ідеологічні заборони. Тож до кінця 1980-х — початку 1990-х всі його картини залишались у стінах тихої майстерні на території Києво-Печерської лаври.
У день відкриття виставки, 12 липня, завершила свою каденцію на посаді генерального директора «Мистецького Арсеналу» Наталія Заболотна. «Олександр Дубовик дарує нам не лише творчий позитив, а й красу. Сім чудових робіт будуть подаровані «Мистецькому Арсеналу». Однак все минає: і негатив, і радість. В історії залишиться саме митець та його доробок. Проте це не останній день в історії нашого мистецтва. Краса врятує світ, а ми врятуємо красу! — переконана Наталія Заболотна. — Без «Арсеналу» немає нашої столиці, країни та культури. «Арсенал» має жити, бо його роблять не тільки стіни, а й люди! Сподіваюся, наступна команда знайде сили створити політичний ландшафт для співпраці. «Арсенал» став вагомим культурним брендом на нашій мапі, і ми не дали його занапастити».
Виставка «Архів застережень» триватиме на території Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал» у Києві до 7 серпня.
