Cільські ради vs держадміністрації
На Закарпатті назріває конфлікт через блокування створення об’єднаних територіальних громад
Децентралізація влади, передача реальних повноважень органам місцевого самоврядування та переміщення туди ж відповідальності за організацію життя громади є одним з наріжних каменів системних реформ в Україні, сенс яких — максимально наблизити систему управління і життєзабезпечення країни до європейських стандартів. Такою є й вимога українських партнерів по ЄС, зацікавленість у таких змінах декларує й найвище керівництво держави.
Та попри усі ці чинники, темпи створення територіальних громад в Україні є не надто високими, а гірка слава безнадійного аутсайдера ось уже другий рік поспіль закріпилася за Закарпаттям. І якщо ви думаєте, що реформу гальмують сільські та селищні голови й депутати, оскільки значна частина з них позбудеться своїх «хлібних» місць, то глибоко помиляєтесь. У ролі головного блокувальника, хоч як це парадоксально, виступають нині якраз ті особи, котрих Президент і Кабінет Міністрів найняли на роботу впроваджувати президентські та урядові циркуляри, — чиновники районної та обласної державних адміністрацій.
ЯК БЛОКУЄТЬСЯ ІНІЦІАТИВА «ЗНИЗУ»
Попри те, що процес утворення громад триває другий рік поспіль, на Закарпатті спромоглися утворити всього дві, у єдиному районі — Тячівському. Більше того, Закарпатська область — єдина в Україні, де дотепер не прийнято перспективного плану об’єднання громад, а ініціатива «знизу» блокується усіма доступними чиновникам методами. Як це робиться — розповіли голови Нижньоселищенської та Копашнівської сільських рад Хустського району Іван Шоля та Юрій Гангур.
«Ще в червні 2015 року сесія нашої сільської ради прийняла рішення про добровільне об’єднання з селами Нанково і Копашнево в одну громаду з центром у Нижньому Селищі, — каже Нижньоселищенський сільський голова Іван ШОЛЯ. — Однак торішні вибори відсунули це питання на другий план. У квітні цього року ми знову розпочали цей процес. У громадських слуханнях взяли участь близько 300 осіб, а 1136 громадян, які виявили бажання об’єднатися в одну громаду, підписали відповідне звернення. Згодом депутати Нанківської сільради відмовилися від об’єднання, й ми вирішили створювати громаду на базі двох сіл — Нижнього Селища і Копашнева. Подали відповідний пакет документів на отримання висновку в Закарпатську ОДА. З порушеннями термінів нам їх повернули на «доопрацювання», що ми й зробили, додавши списки опитування мешканців. Коли подали документи вдруге, нам знову відмовили, вже без будь-яких пояснень».
Копашнівський сільський голова Юрій ГАНГУР розповів: «Із сусідніми трьома радами нас поєднує навіть існуюча інфраструктура — на наших землях колись господарював один колгосп. Для процесу об’єднання сіл ми створили робочу групу, до якої увійшли керівники усіх сільських установ, розробили опитувальний лист, вивчили думку односельців. Проте ідея нашого об’єднання зустріла супротив на рівні району. РДА не зацікавлена в об’єднаннях громад, вони всіляко протидіють, бо втрачають важелі ручного управління місцевими радами, які при об’єднанні стають фінансово незалежними від волі чиновників районного та обласного рівня. Багато років поспіль наша сільрада є дотаційною, ми випрошуємо гроші навіть на зарплату працівникам бюджетної сфери, а про такі речі, як ремонти доріг, будівництво чи хоча б реконструкція соціальних об’єктів, і не мріємо. Це — шлях у нікуди, це — запустіння й розруха. Тим часом у трьох селах нашої сільради проживає 5243 особи, люди працьовиті, ініціативні. Якщо наша сільрада отримуватиме хоча б 60% податку на доходи фізичних осіб, ми перестанемо бути прохачами, а соціальний розвиток села напряму залежатиме від умінням господарювати. Цього якраз і бояться районні та обласні чиновники. Дійшло до того, що, як ми вважаємо, один із працівників РДА написав «анонімку», нібито 24 мешканці нашого села проти об’єднання. Обласна влада взяла цей «лист» за основу і повернула документи з об’єднання на «доопрацювання». Ми, до речі, не могли знайти тих людей у Копашневі, які нібито підписали цей лист», — додав сільський голова.
ВИСНОВКИ ОДА НЕГАТИВНІ
На думку голови Закарпатської ОДА Геннадія МОСКАЛЯ, поданий в ОДА (ще без списків опитування жителів. — В.І.) проект не відповідає Конституції та законам України. У висновках ОДА записано: «У спільних громадських слуханнях п’ятьох сіл взяли участь усього 111 чоловік, тобто 1,86% від загальної кількості людей, що мають право голосу. Крім цього, під час процедури об’єднання проігнороване попередньо заплановане входження до об’єднаної громади с. Нанково, яке передбачене уточненим проектом Перспективного плану формування територіальних громад Закарпаття.».
Коли ж у повторному поданні до документів додали списки опитування тисяч жителів сіл, то висновки ОДА були знову негативні. Тепер ОДА начебто «засумнівалась» уже в бюджетній спроможності потенційної об’єднаної громади. Сільські ради тепер додали ще й такі розрахунки, хоча позитивні цифри й так добре відомі ОДА. Що ж буде в третій відмові?
Голова робочої комісії із вивчення питання щодо можливого об’єднання громад Володимир МОЛНАР вважає, що весь спротив створенню об’єднаної громади — справа рук держадміністрацій. А суть конфлікту зводиться до того, що бюджетні асигнування йтимуть в територіальні громади напряму, оминаючи кабінети та кишені держчиновників. Його колега з Нижнього Селища — Олександр Липчей — наголошує, що боротьба їхньої громади є прикладом і для інших сільських рад області, які також мають намір об’єднуватися, але пресинг чиновників держадміністрацій, відверте залякування стримує їх.
Тим часом негативний висновок з ОДА уже отримала і Неліпинська сільська рада на Свалявщині, а від Полянської сільської ради цього ж району не хотіли навіть приймати пакет документів для надання висновку про можливість утворення об’єднаної територіальної громади. А на черзі завершення об’єднавчих процесів ще у шести— восьми майбутніх об’єднаних громад. Що на них чекає в кабінетах облдержадміністрації, яка штампує негативні висновки?
Регіональний Офіс впровадження децентралізаційної реформи Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України скликає уже друге засідання Регіональної платформи розвитку і реформ в області, на яке запросив і представників ОДА, і облради та Мінрегіону та народних депутатів. Можливо, за круглим столом вдасться знайти порозуміння в справі децентралізаційної реформі на Закарпатті...
