Життя після траншу: що буде з економікою?

По-перше, в ніч з середи на четвер у Вашингтоні Рада директорів Міжнародного валютного фонду вирішила надати черговий транш. По-друге, учора Кабінет Міністрів представив текст проекту Бюджету на 2017 рік і вніс його на реєстрацію до Верховної Ради. І по-третє, в середу 14 вересня на засіданні правління Національного банку України вирішило ще пом’якшити тимчасові обмеження на валютному ринку України (відтепер можна знімати з рахунка валюту на суму, еквіваленту 250 тисячам гривень, а не лише 100 тисячам, як було раніше) та знизити облікову ставку до 15% річних.

Всі ці ці події дуже пов’язані між собою і безпосередньо впливають на курс гривні та подальшу економічну ситуацію в країні. Спробуємо розібратися, чому.

Тож найбільш обговорювана у ЗМІ подія — засідання Ради директорів МВФ. Попри намагання Росії зірвати рішення, Фонд все ж таки вирішив продовжити співпрацю з Україною і виділив один мільярд доларів. Ці гроші, як відзначає міністр фінансів громадської ініціативи «Перший професійний уряд України» Тарас Козак, не потраплять в державний бюджет. Їх адресат — Національний банк — поповнення золотовалютних резервів.

За словами заступника голови НБУ Олега Чурія, надходження траншу в Україну, як правило, відбувається протягом декількох днів з моменту прийняття відповідного рішення Радою директорів МВФ. Сума третього траншу фінансування становить 716,11 млн спеціальних прав запозичення (СПЗ), що практично є еквівалентом одного мільярду доларів США. Більшу його частину Україна отримає в СПЗ, іншу частину — в міжнародних валютах.

«Національний банк України вітає рішення Ради директорів Міжнародного валютного фонду щодо схвалення другого перегляду програми розширеного фінансування. Це свідчить про підтримку програми реформ в Україні міжнародною організацією і є сигналом як для вітчизняних, так і зовнішніх інвесторів, що наша країна прямує правильним шляхом до відновлення стійкого економічного зростання», — підкреслив Чурій.

Нагадаємо, раніше Заступник голови НБУ заявляв, що транш МВФ зупинить девальвацію гривні, яку ми спостерігали останні декілька тижнів. Без допомоги Фонду упоратися з курсом не знали як. 

Натомість голова правління CMD-Ukraine Юрій ПРОЗОРОВ в коментарів «Дню» зауважив, що не розділяє таку кардинальну позицію НБУ. «На мою думку, питання траншу є важливим, але не критичним. Якби ми не отримали транш у вересні, а, наприклад, до кінця року, нічого критично не трапилось», — каже він.

За словами Прозорова, набагато важливіше використати наявні можливості економіки. Наприклад, Уряд так і не розпочав обіцяну програму приватизації, зокрема, провалив продаж Одеського припортового заводу. Окрім того, відкладання формування Ради Національного банку України, призвело до недоотримання Держбюджетом 38 млрд. гривень від минулорічного перевищення доходів над видатками. Зокрема, 19 млрд гривень з цієї суми мало бути перераховано ще в першому півріччі. «Якщо скласти всі ці цифри, то вони перевищують кошти від світових донорів», — підкреслює експерт.

Не вірить в «рятівну» дію цього траншу і народний депутат, голова парламентського комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор ГАЛАСЮК. На його думку, допомога дасть тільки одне — тимчасову «подушку безпеки» для курсу гривні, але дуже короткострокову та, по суті, штучну. Стабільність національної грошової одиниці у середньостроковій та довгостроковій перспективі може забезпечуватись тільки за рахунок власного виробництва, інвестицій до країни та перевищення експорту над імпортом, підкреслює він в коментарі «Дню».

«За кредити МВФ влада кожного разу «купує» тимчасову фінансову стабільність, «передишку» на кілька місяців чи півроку. Але за цей час глибинні структурні економічні реформи жодного разу не були проведені. Кредити МВФ просто проїдаються, а повертати їх прийдеться з відсотками нам та нашим дітям», — говорить Галасюк. Народний депутат до ілюстрації свого «діагнозу» наводить приклад допомоги Світового Банку. «Кредити Світового Банку, які надаються на розвиток — для реалізації структурних реформ, урядом хронічно недовикористовуються. Не використано понад $2 млрд з погодженого фінансування, про що нарікає навіть керівництво Світового Банку», — підкреслює Галасюк.

Справді, ще два роки тому в газеті «День» виходило інтерв’ю з головою представництва Світового Банку в Україні Чімяо Фаном в якому він відкрито заявив, що 2/3 схвалених Радою директорів СБ для України коштів не були використані («Україна не встигає освоювати допомогу кредиторів», «День» від 2 березня 2016 року). Ситуація не змінилась.

Про свою незадоволеність виконанням Україною зобов’язань щодо ухвалених програм співпраці заявив нещодавно і новопризначений посол ЄС Хюго Мінгареллі. «Ми дуже засмучені тим, що Верховна рада в останньому читанні не ухвалила Закон України про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», — заявив він, наголосивши, що ухвалення цього закону є умовою для виділення другого траншу у розмірі 600 мільйонів євро у рамках макрофінансової допомоги ЄС.

До слова, про транш МВФ як умову продовження співпраці з Україною не було ні слова. Натомість, чомусь і Президент, і представники НБУ, коментуючи «перемогу» у Вашингтоні заявляли про те, що рішення МВФ відкриває шлагбаум для отримання Кабміном позик за цілою низкою двосторонніх угод — гарантовані Урядом США облігації на $1 мільярд, кредиту в €600 млн від ЄС, а також кредиту в $500 млн від Світового банку!

Опитані ж «Днем» експерти з огляду на публічні заяви керівництва Світового Банку і представництва ЄС, більш обережні у прогнозах щодо надходжень. «В контексті коштів від макрофінансової допомоги ЄС,  важливо не поступитися національними інтересами заради їх отримання, зокрема відстояти державницьку позицію по лісу-кругляку щодо захисту від вирубки українських лісів на користь майбутніх поколінь українців, а не наших західних сусідів, — наголошує Прозоров. — В борг можна брати, але Батьківщиною не можна торгувати».

Що ж до другої події — появу довгоочікуваного проекту фінансового плану держави на 2017 рік, експертам станом на вчора важко було дати якісь конкретні прогнози щодо наслідків для гривні та економіки. Адже, по суті, було практично не відомо жодного показника. На думку, Директора Інституту імені Олександра Поля Володимира Панченко, передбачене в проекті бюджету зростання ВВП на 1% при інфляції 14% — це майже такі показники передбачалися ще в 2015 році. «Це пов’язано перш за все з пожвавленням цін на сировинну продукцію. Оскільки українська економіка на 80% сировинна, то це впливає величину надходжень до бюджету та відповідно — на рівень ВВП. На тлі падіння сировинних ринків в минулих роках, в 2016 році почалось їх пожвавлення. Продовжиться воно і в 4 кварталі. В цьому сенсі варто згадати і зростання урожаю та експорту зернових, яке хоч і нівелюється їх невисокою ціною, та все ж суттєво впливає на дохідну частину. І ще один фактор — масовий від’їзд українців за кордон на роботу та зростання валютних надходжень до України. З іншого боку, якщо люди від’їжджають, в державі знижується рівень споживання, відповідно — падає інфляція. До речі, за рахунок від’їзду заробітчан у нас зростає потреба на робочу силу. І те, про що сигналізували перші 2 квартали всі, хто займається кадрами, — попит переважає пропозицію на ринку праці. Це відразу спрацювало на збільшення зарплати. В реальному секторі вони потроху росте, адже найняти кваліфіковану людину стає все важче. Але ці зарплати все рівно не відповідають європейським. Тому процес зростання зарплат буде збільшуватися, відповідно показуючи пожвавлення економіки. Ще один момент — тарифний шок навчив людей економити, тобто знизилось споживання газу. Це позитивно впливає як на валютний баланс, так і на ВВП», — пояснив експерт.

І нарешті третя подія — порція «валютної лібералізації» від НБУ аналітиками оцінено скептично. Так, фінансовий аналітик Віталій ШАПРАН, в коментарях ЗМІ переконував, що вересневі коливання в обміннику «несправжні». «У короткостроковому періоді гривні ніщо не загрожує, і катастрофа, яку пророкують нашій валюті, відкладається. До таких висновків можна прийти, уважно аналізуючи ринкову статистику», — відзначив він.  Шапран відзначив, що готівковий курс на «чорному ринку» в вересні знизився менше, ніж на міжбанку — тобто купити валюту в обмінних пунктах можна дешевше, ніж купували банки за безготівковим розрахунком.