SWOT*-аналіз нової податкової реформи

«Наше завдання — зробити такий Податковий кодекс, який абсолютно нормально сприйме бізнес-середовище і який дасть можливість забезпечити якісне економічне зростання і, найголовніше, який був би антикорупційним», — сказав прем’єр, відкриваючи минулого тижня засідання Кабміну.

ОПЛЕСКИ

За його словами, Мінфін працював над проектом змін до Податкового кодексу чотири місяці. У пропонованому документі передбачена ліквідація податкових «ям» і більшості тіньових схем, що використовують переведення у готівку коштів. Ці поправки, на думку Гройсмана, сприятимуть детінізації економіки, передає Інтерфакс Україна. «Ми повинні розуміти, що у нас «у тіні» сьогодні понад 50% ВВП», — підкреслив прем’єр. Робитимемо все для того, щоб його (проект поправок) якомога швидше було прийнято і реалізовано», — пообіцяв прем’єр і повідомив, що ініціюватиме засідання Ради реформ для розгляду цього законопроекту і подальшого його оперативного внесення до Верховної Ради.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Голова Державної регуляторної служби і відомий захисник інтересів бізнесу Ксенія Ляпіна вважає, що пропоновані Мінфіном нововведення підтримує більшість бізнес-асоціацій, об’єднань бізнесу, громадськість, експерти. Воістину, місце сидіння визначає багато що. «Вперше спостерігається така єдність інтересів, — зазначає Ляпіна. — Запропоновані зміни максимально спрямовані на скорочення корупційних ризиків. Наприклад, питання представлення роз’яснень податкового законодавства. Тепер вони будуть відкритими, отож ДФС уже не зможе давати різні індивідуальні роз’яснення різним суб’єктам господарської діяльності», — прокоментувала, за повідомленням прес-служби ДРС, Ляпіна в ефірі однієї з радіостанцій рішення Кабміну, який схвалив запропоновані Мінфіном зміни.

Крім того, за словами голови ДРС, зміни до Податкового кодексу сфокусовані на поліпшенні адміністрування податків на прибуток, на додану вартість, на доходи фізичних осіб. «Змінами до Податкового кодексу передбачено низку революційних змін. Мінфін скасовує потребу отримувати висновок ДФС на повернення ПДВ. Також впроваджується повністю публічний автоматичний режим ведення списку (реєстру) претендентів на повернення ПДВ, що значно скорочує корупційні ризики», — додає вона.

Серед інших важлива інновація — впровадження єдиного казначейського рахунку для сплати всіх податків. Це скорочує втрати часу для бізнесу і мінімізує можливість помилок. Є зміни, що передбачають ліквідацію податкової міліції. Йдеться про створення нового органа, що буде врегульовано новим законом. Документом передбачено прискорену амортизацію для стимулювання інвестицій у розвиток бізнесу. Впроваджуються податкові канікули для новостворених підприємств (на п’ять років). Також бізнес отримує право переносити свої збитки під час реорганізації, зазначає Ляпіна.

НАДІЇ...

Тим часом ці оплески на адресу Мінфіну підтримують далеко не всі експерти, що глибоко вникають у розробки Мінфіну. Так, віце-президент УСПП Юлія Дроговоз у коментарі «Дню» зазначила: «Незважаючи на те, що законопроект уже схвалено Кабміном, деякі його норми все-таки вимагають доопрацювання, і цей процес триває, зокрема і в профільному комітеті парламенту». «Я сподіваюсь, що чимало зауважень, які висловлює бізнес, буде враховано, — продовжувала експерт. — Найбільше у вічі впадає те, що поправки Мінфіну не передбачають податку на виведений капітал, на який бізнес покладав так багато надій. Мінфін сказав, що готовий працювати над цією ідеєю, але вона піде окремим блоком і за умови, що буде знайдено відповідні компенсатори і компроміс за деякими положеннями. Ми сподіваємося, що робоча група, яка працювала над цим розділом, буде збережена і ці обіцянки будуть виконані. Ми сподіваємося, що цей податок усе-таки буде введено не колись потім, а зараз. Принаймні переговори з цього питання тривають, і це обнадіює. Але те, що відповідних норм немає у законопроекті Мінфіну, є мінусом».

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

«Зміни щодо податку на прибуток, які є в цьому документі, — підкреслює Дроговоз, — свідчать про те, що впровадження податку на виведений капітал навіть не розглядалося як можливий варіант. Ті норми, які закладено в розділ про податок на прибуток, справді закривають деякі білі плями, наявні в чинному законодавстві, і платники податків це відзначили. З іншого боку, впроваджуються норми про податкові канікули для малого бізнесу. Критерій збільшено з трьох до п’яти мільйонів гривень річного доходу, і з цього рубежу можна перейти на загальну систему оподаткування й отримати податкові канікули. Але, з урахуванням того, що ця система й раніше не дуже-то працювала, можна передбачити, що такі канікули й зараз не стануть для малого бізнесу реальністю.

Крім того, тут є протиріччя із самою ідеєю податку на виведений капітал. Якщо цей податок впровадити, то канікули вже просто не будуть потрібні. Адже тоді підприємство буде саме і багато інвестувати у власний капітал і покупку основних засобів. А ось прискорена амортизація, передбачена Мінфіном, це, безумовно, плюс, хоча, якщо ми віримо, що податок на виведений капітал почне діяти, то питання амортизації виглядає корисним, але тимчасовим заходом, що дозволяє збільшити інвестиції у власний капітал.

Податок на додану вартість і за новою версією Мінфіну не скасовує депонування коштів платників податків. Для них це великий жах. Щоправда, тепер пропонуються деякі послаблення, наприклад, збільшено термін реєстрації. Якщо повірити, що прибрати депонування неможливо, то це позитивно. Можна враховувати чимало речей, які раніше ігнорувалися, і у зв’язку з цим у бізнесу вимивалися додаткові кошти. Зараз ці нюанси усунено, але те, що з’явилося замість них, громіздко і трудомістко, ускладнює систему електронного адміністрування ПДВ і, відповідно, податкові органи просто захлинуться в перевірках... У сфері ПДВ передбачено розширення застосування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних, і це відчують платники. Щоправда, якщо вони щось там самі підправили або виправили в податковій накладній до перевірки, то штрафів не буде. І якщо за підсумками перевірки платник склав накладну...

ВЕЛИКІ ПЛЮСИ І ТАКІ САМІ МІНУСИ

Але великим плюсом є дещо інший механізм бюджетного відшкодування, коли ці функції частково передаються казначейству, для чого і податкова, і казначейство спільно ведуть податковий реєстр відповідних заяв. Якщо у податкової немає конкретних претензій, то казначейство в автоматичному режимі повинно вибирати з реєстру дані і проводити відшкодування. Наразі на цьому етапі багато чого робиться податковою у ручному режимі, і ніхто не може відстежити, як відбувається процес відшкодування. Тепер податкова лише заноситиме дані в реєстр у тому вигляді, як це передбачено кодексом, і не готуватиме так званих податкових висновків. Відповідно, ми трохи скорочуємо ручний вплив фіскальної служби. Як це буде насправді, ми ще побачимо, але явно має місце спроба забрати у «недоторканного» Насирова (Ігор Насиров, голова ДФС) деякі корупційні функції».

«За спрощеною системою оподаткування нічого не змінюється, — переходить експерт до іншого розділу Податкового кодексу. — Її поки що не чіпають. Натомість закладаються інші, більш привабливі механізми для переходу спрощенців до загальної системи оподаткування. Сподіваюся, що з 1 січня 2017 року всі спрощенці кинуться змінювати свій статус. Тоді буде підстава сказати: «Дивіться, там уже нікого немає». Або можливий і інший варіант. Скажуть: «Дивіться, ми вам уже все створили, майте совість, переходьте, а ми вас потихеньку підштовхуватимемо». Я на це скептично дивлюся, тому що не можна продублювати в загальній системі оподаткування всі ті норми, що були у спрощеній. Люди триматимуться за спрощенку... Запропонованій ініціативі бракує більш високого порога для обов’язкової реєстрації в загальній системі. Якби підняти його до п’яти мільйонів, тоді весь малий бізнес міг би спокійно переходити на неї.

КОЖНОМУ БІЗНЕСУ — КАБІНЕТ У ПОДАТКОВІЙ

З 1 січня 2018 року в Україні, згідно з пропозиціями Мінфіну, впроваджується електронний кабінет платника податків, у якому закладено непогані механізми. Такі кабінети є і тепер, та далеко не з повним функціоналом. Змінюватиметься методика роботи з ним. Річ у тім, що сьогодні є договори на розірвання електронних документів, які є проблематичними для багатьох платників. Але сьогодні вже йдеться не про розірвання договорів. У контролюючих органів нерідко з’являються претензії до податкових накладних. Наприклад, звідки взявся товар, а він реалізується за величезні суми, і виходить невідповідність між доходом і приходом, у бізнесі це називають «скрутки» або «пересортування». Такі прийоми нерідко використовують для мінімізації зобов’язань або фіктивного податкового кредиту. Щоб не допустити цього, передбачено механізм блокування податкових накладних. Але він запрацює лише тоді, коли з’явиться автоматична система управління ризиками. А це завдання не з легких. Як довго воно вирішуватиметься, передбачати не берусь. Та цей механізм уже закладається в законопроект, хоча діалог триває».

«Усе, що пропонується включити до кодексу, поки що доволі сире, — резюмує Дроговоз, — і незавершене, є багато помилок. Я сподіваюсь, їх буде усунено. Багато що потрібно відпрацювати в тестовому режимі, щоб усунути слабкі моменти, які можуть негативно вплинути на бізнес. А головне — треба створити систему управління ризиками. Нагорі все виглядає й без неї ніби нормально, та коли на рівні районних інспекцій починають відпрацьовувати підприємства і «викручувати руки», когось блокувати, когось викликати, то все вже залежить від наявності такої системи та її якості. Головне — максимально виключити людський чинник».

* SWOT-аналіз — метод стратегічного планування, що полягає у виявленні чинників внутрішнього і зовнішнього середовища організації і розділенні їх на чотири категорії: Strengths (сильні сторони), Weaknesses (слабкі сторони), Opportunities (можливості) і Threats (загрози).