«Космонавти відпочиватимуть на ядрах комет...»

Науковці різних країн давно знали Клима Чурюмова, але у 2014 році він став відомий, певно, сотням тисяч людей, навіть далеким від астрономії. 12 листопада 2014 року космічний апарат «Розетта» здійснив першу у світі м’яку посадку спускного апарату на поверхню комети, і це була комета Чурюмова — Герасименко. Першовідкривачами цього небесного тіла 1969 року стали Клим Чурюмов і Світлана Герасименко. Між іншим, Клим Іванович у 1986 році став першовідкривачем ще одної комети — Чурюмова — Солодовникова.

Вчений поєднував потужну наукову діяльність і просування науки як стратегічної державної галузі. Він очолював Київський планетарій, був президентом Української спільноти аматорів астрономії, допомагав у розробці законів, що стосуються освіти. А ще — завжди знаходив час на читання лекцій для молоді, участь у тому чи іншому науковому фестивалі.

До речі, про молодь. Коли у 2014 році Клим Іванович став гостем «Дня», вразило — крім, звісно, його розповідей про науку, крім можливості потримати модель ядра комети Чурюмова — Герасименко, — те, що він написав кілька книжок для дітей: «Математика для малят», «Малятам про тварин», «Малятам про човни», «Малятам про фахи», «Малятам про Зодіак», «Пригоди динозаврика Діно» та інші (це інтерв’ю під назвою «Астроном Київської Русі» вийшло у №234 «Дня» за 12 грудня 2014 року).

Взагалі день зустрічі з Климом Івановичем був особливим за атмосферою. Кінець листопада, перший у році великий снігопад, весь Київ білий-білий, і вже потягнуло якимись зимовими святами. Спілкування з людиною, яка відкриває для людства таємниці космосу, було чимось на кшталт розмови з чарівником. Наводимо найяскравіші цитати Клима Івановича з тої пам’ятної бесіди.

ПРО ВІДКРИТТЯ КОМЕТИ ЧУРЮМОВА — ГЕРАСИМЕНКО

— Про відкриття нашої комети пишуть всілякі нісенітниці. «Вікіпедія» пише, що, нібито, на одній фотопластинці ми побачили якусь пляму, Герасименко хотіла викинути цю пластину... Це неправда. Це була експедиція Київського університету, спеціально спрямована на спостереження і пошук комет. Я вже тричі виїжджав на подібні експедиції, в мене вже був досвід, а Світлана Герасименко поїхала вперше — і одразу така удача.

Ми можемо жартома сказати, що виконали наказ ректора вишу. Адже, пригадую, перед експедицією ректор сказав, що ви повинні спостерігати і відкривати комети. Й нам потім дали премію. У розмірі зарплати — 120 рублів. За відкриття комети.

ПРО ПОЗАЗЕМНЕ ЖИТТЯ

— Позаземне життя існує. Екзопланет гігантів і земного типу — мільярди в нашій Галактиці — Чумацькому Шляху. Але поки що в основному відкриваються великі екзопланети, такі, як Юпітер і навіть більші, ніж Юпітер... Або взяти супутник Юпітера — Європу. На Європі можуть бути не тільки мікроорганізми, а й риби. Там стільки риби може плавати, що вистачить прогодувати людство на мільйони років. Взагалі, можливо, колись будемо добувати з космічних об’єктів і сировину. На Землі закінчаться нафта й вугілля, а на астероїдах і кометах є органіка, вуглеводні молекули. І космонавти будуть відпочивати на ядрах комет — там і водою зможуть запастися, і вуглеводнями, робитимуть з них паливо.

У Сонячній системі вищі форми існування є тільки на Землі. Але у Всесвіті, безсумнівно, існують і більш розвинуті, і менш розвинуті спільноти.

ПРО УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВЦІВ

— Наша наука повинна бути в пріоритеті. Будуть в Україні гроші — збудуємо на Гавайях свій 15-метровий телескоп. І всі будуть до нас проситися. А ми будемо Всесвіт досліджувати і робити нові відкриття. Я в це вірю. Але потрібне фінансування. Сьогодні наукою займають ентузіасти. Малі зарплати, малі стипендії...

Українських вчених у світі поважають, ми часто виступаємо на конференціях за кордоном. За 20 років особисто я зробив 250 доповідей. Перший раз виступав за кордоном 1989 року у Німеччині, з того і почалось міжнародне спілкування. До цього була «залізна завіса», неможливо було поїхати кудись, хоча й запрошували.

Тепер Україна незалежна, хоча до повної незалежності ще далеко. У 1991 році ми вже могли вільно оформлятися і їхати, надсилати статті в іноземні видання... Зараз потрібно друкуватися тільки в іноземних виданнях, українських вчених знають тільки за закордонними публікаціями.

ПРО САМОІДЕНТИФІКАЦІЮ

— Я завжди повторюю, що є українцем. Для мене це принципове питання. Я народився в Миколаєві, Світлана (Герасименко. — Ред.) — в Баришівці Київської області. Коли починалась війна, моя родина переїхала в Сибір, там ходив у школу, і м’яко говорив літеру «г». З мене навіть сміялися. А потім, коли приїхав у Київ, навчився говорити без акценту, а тут — говорять українською.

Це (комета Чурюмова — Герасименко. — Ред.) — абсолютно українська комета і досягнення України. Те, що в космосі сьогодні відбувається, показує: Україна в центрі подій. Мені дуже образливо, коли мене називають російським ученим. Чи радянським. Кажу, називайте мене тоді вже астрономом Київської Русі.