Краматорськ – із «Посмішкою»

Важливою подією цього року для духовного життя киян було відкриття при Видубицькому чоловічому монастирі скульптури Архистратига Михаїла. Автор її — заслужений скульптор України В’ячеслав Гутиря. Працюючи у сьогоденні, майстер творить на віки. У себе на Донеччині, як і у багатьох містах України та зарубіжжя, В’ячеслав зводить скульптури світлі, витончені у пластиці, наповнені енергією доброти та любові до прекрасного.

Майже водночас із роботою над проектом для Києва він задумав створити для рідного Краматорська скульптурний комплекс під назвою «Посмішка». Цю ідею підтримали представники місцевого клубу підприємців Володимир та Ірина Сергієнко. Вони створили усі необхідні умови для творчості та запропонували В’ячеславу зробити скульптури з дерев’яних брусів, які мали в себе на підприємстві. Оскільки скульптор зазвичай працює з каменем та металом, а від оригінальної пропозиції не хотів відмовлятися, то й запросив він до співпраці художника з Києва — члена Національної спілки художників України Сергія Лаушкіна. Сергій більш відомий як майстер живописних полотен, та в нього досить рідкісний дар — відчувати структуру, пластику дерева і створювати з нього монолітні або зібрані з окремих гілочок образи людей і янголів, птахів і тварин. Тепер головним завданням для майстрів було втілення подібних тем у пласкі форми на кшталт аплікацій з дерева.

Працювати було і складно, і цікаво, і результатом цього творчого процесу стало майже 30 яскраво розмальованих, великих і середнього розміру дерев’яних скульптур. «Більшу частину робіт встановили біля колишнього Будинку піонерів, — розповідає В’ячеслав Гутиря. — У 2014 році, коли Краматорськ потрапив у зону військових дій, сюди прийшло місцеве населення з прапорами, у вишиванках, і сепаратисти з автоматами відступили. Відтоді на День незалежності щороку звідси починається урочиста хода Краматорськом... Місто потроху оживає, відновлюється. І культура тут повинна бути на першому місці, а потім вже все інше. Що ж стосується просторової скульптури — вона знаходиться у середовищі і організовує його, і таким чином має вплив на створення позитиву у настрої людей».

Інші витвори митців встановили на дитячому майданчику та у парку, якому на початку цього року повернули його історичну назву — сад ім. Бернацького. На святкування Дня міста сюди прийшли і старожили, які ще пам’ятають ці затишні куточки відпочинку, що з часом перетворилися на хащі, і активісти з народу, які навесні висаджували дерева та кущі у парковій зоні. Завітали на свято відродження закохані й сім’ї з малюками, у багатьох виникло бажання сфотографуватися біля незвичайних скульптур. Усі посміхалися. І це було головною метою майстрів у творчому проекті, яких попереду ще чимало.