Біснування від резолюції

«Це злочин! Злочин!!! Ось цим папірцем!.. Ось цим поганим папірцем!!. Ось цей папірець — це свідоцтво міжнародного злочину!!!» — офіційного представника МЗС Росії Марію Захарову трясло, як наркомана зі стажем під час ломки. Її промова під час ефіру на каналі «Росія-1» у програмі «Вечер» Володимира Соловйова від 23.11.16. була плутаною і постійно зривалася на виск. Йшлося про резолюцію Європарламенту про боротьбу з російською пропагандою, яку європейські парламентарі прийняли цього ж дня за ініціативою польського депутата Анни Фотиги.

У резолюції говориться, що інформаційну загрозу для Європейського Союзу представляють телеканал RT, агентство Sputnik, фонд «Русский мир» і агентство при російському МЗС «Россотрудничество». Крім того, європейські парламентарі побачили інформаційну загрозу з боку Аль-Каїди й «Ісламської держави».

Путін у відповідь повідомив, що в Європі відбувається «деградація демократії», а співробітників телеканалу RT агентства Sputnik привітав і подякував їм за ефективну роботу. Ймовірно, якщо завдяки їхнім зусиллям у Європі розпочнеться війна, Путін кожного розцілує й особисто дасть грошей.

Цього вечора в студії Володимира Соловйова трясло і корчило не лише Марію Захарову. Якщо європейські парламентарі хотіли розворушити осине гніздо, то у них це вийшло. На бій з «антихристиянською» і «русофобською» Європою було кинуто все, що вдалося відскребти з дна російського медійного простору.

Протоієрей Димитрій Смирнов поділився своїми спостереженнями за історичним процесом і звичаями європейських народів. Він повідомив, що «поляк середньостатистичний — він не любить Росію». А все від того, пояснив православний священик, що століттями кожен ксьондз налаштовував поляків проти росіян. «Поляки, французи, шведи намагалися нас до істини навернути й отримували по шиї», — завершив свій історичний аналіз протоієрей. Священик Димитрій Смирнов до того був відомий як організатор погрому радіостанції «Серебряный Дождь», а також автор закликів до всіх атеїстів покінчити самогубством, публічним вираженням радості з приводу смерті відомого ученого, а також пропагандою сімейного насильства. Тепер ось — на головному державному каналі дає короткий курс геополітики...

Розмова про пропаганду не могла обійтися без декана вищої школи телебачення МДУ Віталія Третьякова. Декан Третьяков повідомив таке. По-перше, «у будь-яку журналістику входить пропаганда». Ця теза дуже сподобалася Соловйову і багатьом у його студії, тому вони одразу зааплодували. Потім декан Третьяков почав досить довго пояснювати, який жахливий лібералізм, і оголосив, що «у Європі настала епоха ліберального тоталітаризму».

Тему загибелі Європи з радістю підхопили політологи Дмитро Куликов і Сергій Міхеєв. Міхеєв зажадав від присутніх, щоб вони негайно перестали молитися на Захід. І в цьому сенсі він висловив задоволення резолюцією Європарламенту, оскільки вона, на його думку, розкриє, нарешті, всім очі на Європу. «Досить молитися на Захід!» — вигукував Міхеєв, а камера в цей час показувала розгублені обличчя присутніх у соловйовській студії, які, мабуть, намагалися пригадати, коли вони востаннє молилися на Захід.

Політолог Куликов пояснив резолюцію Європарламенту про загрозу російської пропаганди тим, що, виявляється, Шпенглер був правий, і Європа вже «занепала». Куликов встановив, що у католицької церкви вже 600 років відбувається процес дехристиянізації. «Храми є, папи є, а християнства — немає!» — урочисто оголосив політолог Куликов. «Російська православна церква — остання, яка стоїть на шляху дехристиянізації!» — повідомив Куликов.

І негайно отримав авторитетну підтримку від депутата Держдуми Мілонова, який розповів, що лише в Росії будують храми, а в Європі храмів давно не будують, і оголосив, що «вони (ініціатори резолюції Європарламенту) чудово розуміють, що цінності православ’я поділяють справжні католики».

Польський журналіст, який навіщось прийшов на цей шабаш до Соловйова, безуспішно намагався щось заперечити, але це було абсолютно даремно і безглуздо, оскільки його одразу ж перебивали і закрикували.

Реакція російського телевізора на резолюцію Європарламенту була цілком передбачуваною. І те, що скаже кожен із присутніх у студії Соловйова, можна було вгадати заздалегідь. Втім, були й неприємні сюрпризи. Сумно було спостерігати, на що перетворився Володимир Вигилянський, нині протоієрей, а в порівняно нещодавньому минулому доволі непоганий журналіст, який працював у «Огоньке», в російській версії газети «Нью-Йорк Таймс» та інших нормальних виданнях. Потім розпочалася його церковна кар’єра, і ось дивіться, на що він перетворився.

«Ця резолюція — русофобія!» — вигукнув протоієрей Вигилянський. — Це — расизм, який у ліберальній доктрині давно існує. Те, що там згадується Російська православна церква, — це расизм! Ідеї колективної відповідальності і колективної провини — це расизм! Невже католики не розуміють, що якщо вони не підвищать голос, то наступними будуть вони?!»

Я спеціально після перегляду цього шабашу знайшов деякі старі публікації Володимира Вигилянського, проглянув, і мені стало сумно від того, що сталося з колись пристойним журналістом і нормальною людиною...

Інколи, спостерігаючи за персонажами, що населяють російський телевізор, виникає відчуття, що ці люди не існують поза ефіром. Що вони сплять десь у технічних приміщеннях телецентру, а коли треба, їх усіх привозять до студії на спеціальних візках... У російського телевізора немає власного порядку денного, він реагує на те, що йому пропонує Захід, Європа і США.

Це ж саме можна сказати і про Росію в цілому. Вона перетворилася на анти-Захід, на тінь європейської цивілізації. Якщо вилучити антизахідну істеричну риторику — що залишиться? З чим залишиться Росія й її публічний простір, якщо вилучити «велику місію» протистояння Заходу? З перерахунком мільярдів полковника Захарченка? З обговореннями арешту Улюкаєва чи хто там ще на черзі?

Проблема резолюції Європарламенту про загрозу російської пропаганди не лише в її неефективності, оскільки там немає конкретних заходів протистояння цій загрозі. Проблема в тому, що мляві спроби Європи чинити опір російській інформаційній агресії лише заохочують агресора, дають йому енергетичне підживлення. Млявий опір жертви здатен лише підштовхнути насильника, дає йому новий імпульс для продовження насильства.

Відповідь на російську інформаційну загрозу має бути адекватною її масштабу. І має включати повне невизнання всіх співробітників російських федеральних ЗМІ — журналістами і, відповідно, чітку заяву про те, що на них як на представників іншої професії не поширюються принципи захисту свободи слова. Звідси необхідність повної заборони діяльності на території ЄС не лише RT і агентства Sputnik, але й усіх російських державних і квазідержавних ЗМІ, включаючи всі російські федеральні телеканали. Поки що надії на таку відповідь Європи, на жаль, немає.