У Львові вшанують пам’ять голови Проводу ОУН Степана Бандери

У перший день Нового, 2017 року, до 108-ї річниці від дня народження голови Проводу ОУН, Героя України Степана Бандери керівники міста й області покладуть квіти до його пам’ятника, що на площі Марка Кропивницького. Також відбудуться спільна молитва та громадське віче. До заходу, котрий із року у рік відбувається 1 січня на честь Степана Бандери, запрошують долучитися і львів’ян, і гостей міста.

Степан Андрійович Бандера (1909 – 1959) – політичний діяч, один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття. Після розколу Організації українських націоналістів – голова Проводу ОУН-Б.

Степан Бандера та Ярослав Стецько були авторами Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року. Ця подія стала спробою поставити перед фактом керівництво ІІІ Рейху та змусити визнати українську боротьбу.  Проте Гітлер доручив своїй поліції негайно зліквідувати цю «змову українських самостійників». 5 липня 1941 року Бандеру помістили під домашній арешт, а згодом доправили до центральної Берлінської тюрми. З початку 1942-го до серпня 1944-го перебував у концтаборі «Заксенгаузен».

У вересні 1944 року Бандеру звільнили і запропонували участь в керівництві антирадянського збройного руху в тилу Червоної армії. Бандера пропозиції не прийняв, на співпрацю не погодився.

Останні роки життя голова Проводу ОУН мешкав у Мюнхені за паспортом на ім'я Штефан Попель. За однією з версій, посвідчення особи  залишився йому від львівського шахіста, який 1944 р. виїхав з України.

Радянський уряд уповноважив КДБ вчинити вбивство Степана Бандери.  Це втілив15 жовтня 1959 року Богдан Сташинський.  Ще живого Степана Бандеру знайшли в під'їзді будинку на вулиці Крайтмайр, 7. Експертиза виявила, що причиною смерті була отрута – зі спеціального пістолета Сташинський вистрілив в обличчя Бандері струменем розчину ціанистого калію.

В інтерв'ю російській газеті «Комсомольская правда»  за 6 грудня 2005 року колишній голова КДБ СРСР Володимир Крючков визнав, що «убийство Степана Бандеры было одним из последних устранений КГБ насильственными методами нежелательных элементов».

Після розпаду Радянського Союзу для багатьох західних українців ім'я Бандери стало символом боротьби за незалежність України. Поняття «бандерівці»  поступово стало загальним і застосовним до всіх українських націоналістів, незалежно від їхнього ставлення до Бандери.  А особливо актуальним є зараз, під час неоголошеної війни.

Тетяна КОЗИРЄВА, Львів