Що ускладнить боротьбу з бідністю?

Вітчизняні експерти одностайні: Україні, за попередніми розрахунками, вдалося у 2016 році подолати рецесію та продемонструвати перші ознаки економічного відновлення. Міжнародний центр перспективних досліджень очікує збереження позитивної динаміки  і в 2017 році, аргументуючи зниженням ризиків ескалації військового конфлікту та збільшенням схильності економічних агентів до інвестиційних і довгострокових споживчих рішень. 

Однак, прогнозуючи зростання української економіки 2017 року, у МЦПД відзначають, що ці очікування є вкрай «скромними» як для економіки, що пережила глибоку рецесію. Однак не можна не помітити, що прогноз ВВП України у МЦПД такий самий, як у Міністерства економічного розвитку України та Нацбанку (3%). Тоді як  МВФ визначив його у 2,5%, а Світовий банк – у 2%.

Експерти МЦПД вважають одним із основних факторів, що забезпечуватимуть економічне зростання, пожвавлення внутрішнього попиту. На їхню думку, приватне споживання в середньостроковій перспективі помірно відновлюватиметься внаслідок реалізації відкладеного попиту та зростання доходів населення. Крім того, очікується зростання обсягу інвестицій з боку бізнесу.

Додатковим фактором зростання внутрішнього попиту експерти визначають  пожвавлення кредитної активності на тлі очікуваного зниження кредитних ставок. МЦПД вважає реальним продовження помірного відновлення економіки у 2018-2019 роках (5% та 4% відповідно), але визнає, що Україна лишатиметься нижче рівня 2013 року за більшістю економічних показників.

Державний бюджет-2017 передбачає економічне зростання й підвищення рівня доходів громадян, констатують у МЦПД. Соціальні видатки, зокрема, зростуть на 23%, а мінімальна зарплата збільшиться у два рази (з 1600 до 3200 грн). Для цього в держбюджеті передбачені додаткові видатки в розмірі 28,3 мільярда гривень. Це рішення уряду спрямоване на зменшення тіньового сегменту в економіці, вважають у центрі. Однак тут таки висловлюється побоювання, що таке істотне зростання мінімальної заробітної плати може призвести до подальшої тінізації економіки, а збільшення видатків бюджету - до інфляційних процесів.

До основних ризиків для реалізації своїх позитивних прогнозів у МЦПД зараховують можливу ескалацію військового конфлікту, неприховану інтервенцію Росії, призупинення співпраці з МВФ та іншими міжнародними організаціями, популістське збільшення соціальних видатків бюджету без адекватного нарощування його доходів, організовані масові протести, розпад коаліції, перевибори, суттєві  зміни цін на основні експортні чи імпортні товари.

«2017 року українська економіка покаже зовсім незначне зростання, - вважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. – Ми зростатимемо від 2 до 3%, чого недостатньо для того, щоб повернутися на той рівень, з якого  ми впали». Експерт наголошує, що світова практика показує, що країни можуть результативно боротися з бідністю лише в тому разі, якщо їхня економіка зростає темпами, вищими за 5% на рік. Отже, на його думку, боротьба з бідністю буде ускладнена, «хоча цього року ми житимемо краще, ніж торік, у якому теж жили краще, ніж у попередньому».

Однак Устенко закликає не віддавати пріоритет лише таким порівнянням («нас з нами»). Адже ми живемо поряд з іншими країнами, у системі світової економіки. І, за його словами, важливо, що потяг економіки світу рухався минулого року у середньому зі швидкістю 3,5%. Як наслідок, фактично та дистанція, те провалля, яке  пролягло між його і нашою швидкістю, тільки зростали. «У світі жили набагато краще, ніж Україна, - впевнений Устенко. - І цього року  світова економіка піде вперед (знову від 3 до 4%), а це означатиме, що при нашому зростанні від 2 до 3% дистанція між нами і далі зростатиме».

«Які можуть бути додаткові імпульси  для розвитку?» – запитує експерт. Він вважає, що їх не може дати стара модель економічного зростання, що ґрунтується на експорті товарів, та ще й з низьким рівнем доданої вартості, на яких ми фактично й спеціалізуємося. На його думку, вітчизняний експорт протягом двох минулих років якісно деградував: відбувалося різке скорочення частки машинобудівельної продукції, і ми стали країною з яскравою сировинною забарвленістю експорту.

«Стратегічне завдання для України - спробувати за 2017 рік перейти у траєкторію зростання, заснованого на інвестиціях, - відзначає Устенко. - Саме інвестиції - це те, що може врятувати українську економіку й дозволить їй зростати випереджаючими темпами – від 5% за рік. Це завдання стає ще актуальнішим через вантаж боргів, який висить над нами». Зі слів Устенка, обсяг внутрішнього й зовнішнього боргу нашої країни досяг 90% ВВП. Це означає, що ми витрачаємо більше 5% ВВП тільки на обслуговування боргів, тобто на виплату відсотків. Отже для України зростання у 5% - це просто питання збереження того рівня життя, який у нас був минулого року. «І це мінімальна оцінка необхідного нам зростання», - вважає Устенко.

«Та минулого року Україна отримала інвестиції на рівні трьох-чотирьох мільярдів доларів, що у 2,5 разу менше, ніж у перший рік після перемоги Помаранчевої революції. Тоді, на тлі великих очікувань структурних реформ, було отримано 10 мільярдів, - порівнює Устенко. - Нинішні інвестиції – це не інвестиції  через любов. Левова доля цих грошей заходила у наш банківський сектор. Фактично їх робили іноземні власники українських банків просто для того, щоб не дозволити їм втопитися і таким чином застрахувати себе від майбутніх, ще більших збитків. А вітчизняний реальний сектор отримав торік десь мільярд доларів прямих іноземних інвестицій і спрямував здебільшого у сільське господарство і сектор енергетики. Та навіть одним їм цього було недостатньо». «Лише наше  сільське господарство здатне абсорбувати щороку десь п`ять мільярдів доларів, а енергетика – близько 10 мільярдів», - переконаний експерт.

Але інвестиції не йдуть до країни, яка пропонує занадто високі рівні ризиків, зауважує він і додає, що Україна, на жаль, - дуже ризикована економіка. На його думку, лише ризиковий бізнес може до нас заходити. І це підтверджується тими рейтингами, які виставляють нашій країні провідні рейтингові агентства. Останнім часом, додає він, вони (рейтинги) дещо зросли, але це, на його думку, нічого не міняє, бо вони на п`ять позицій нижчі від так званого інвестиційного рейтингу. «А ми (згідно зі своїми рейтингами) належимо до категорії так званих сміттєвих інвестицій», - відзначає експерт.

А піднятися у шкалі рівня ризиків можна лише провівши структурні реформи, які б дозволили позбутися корупції у країні, додає він і уточнює, що за цим показником Україні належить 130-те місце  (поряд з африканцями та латиноамериканцями) серед 160 країн світу. Такий рейтинг свідчить про надзвичайно високий рівень корупції, на що передовсім звертає увагу інвестор, який хотів би прийти до нашої країни. Саме тому, пояснює директор фонду, західні партнери так активно лобіюють усі питання, пов`язані з боротьбою з корупцією в Україні, – адже це дозволить не брати кредитні ресурси у них, а користуватися інвестиціями, що для країни, яка має значний борг, було б правильним підходом.