Як зупинити Кремль?

Я мав їхати разом зі своїми колегами до Маріуполя на відкриття Фотовиставки «Дня» та презентацію книжок з Бібліотеки газети. Але полетів до Брюсселя. У зв’язку з тим, що держсекретар США Рекс Тіллерсон не міг приїхати до Штаб-квартири НАТО 5-6 квітня (у ці дні він разом із президентом Дональдом Трампом планує зустрітися з лідером КНР Сі Цзіньпіном), зустріч міністрів закордонних справ країн членів Північноатлантичного альянсу та партнерів спеціально перенесли на 31 березня.

Маріуполь — прифронтове місто, так само як і Слов’янськ. В останньому ми побували буквально два тижні тому, і саме звідти фотовиставка переїхала до Маріуполя. У Слов’янську місцеві мешканці розповідали, як вони пережили російську окупацію Гіркіна і як раділи, коли їх звільнила українська армія. За їхніми словами, росіяни приїхали туди не захищати російськомовне населення, а знищувати все українське, коли за українську символіку чи мову катували і вбивали. Я це до того, що в дуже короткий період я маю можливість порівняти трагедію, в якій опинився схід України через російську агресію, і те, в яких реаліях перебуває НАТО, оцінюючи злочинну політику Кремля. Все-таки Альянс — це найпотужніший у світі військо-політичний блок, в якому (не секрет) головну роль відіграють американці. Отже немає більшої сили, яка б могла протистояти неоімперським амбіціям РФ.  

І річ тут не тільки у допомозі Україні від Заходу, за яку ми маємо бути вдячні, а в розумінні ним небезпеки для Європи й світу, яка йде від Кремля. Адже за рахунок війни проти України, агресивного військового втручання у Сирії, порушення міжнародно-правових норм й усталеного порядку, Росія намагається повернути собі колишню велич.     

Отже, що може протиставити НАТО (до речі, пригадується заява Трампа, в якій він назвав попереднього американського президента Обаму «слабаком» за те, що він дозволив Росії анексувати Крим)? Головна мета зустрічі глав МЗС країн Альянсу — підготовка ґрунту для зустрічі лідерів НАТО у Брюсселі 25 травня. Тоді, до речі, відбудеться перший закордонний візит Дональда Трампа після президентських виборів у США. «Наш трансатлантичний зв’язок міцно тримається майже сімдесят років. Це життєво важливо для Європи і життєво важливо для Північної Америки, і це особливо важливо зараз, в періоди серйозних випробувань. Коли наші глави держав та урядів зберуться через вісім тижнів, їхній порядок денний включатиме в себе два ключових моменти. По-перше, справедливий розподіл тягаря для підтримки сильного трансатлантичного зв’язку. Друга важлива тема — активізація зусиль НАТО щодо стабілізації ситуації і боротьби з тероризмом», — заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг перед початком засідання міністрів.

«У нас єдина позиція щодо Росії: сильний захист і стримування у поєднанні з діалогом, і ми здійснюємо їх на обох напрямках. Ми закриємо засідання на рівні міністрів засіданням Комісії НАТО-Україна. Це є яскравим свідченням нашої незмінної прихильності до України. Наша підтримка має як політичний, так і практичний характер», — додав генсек.

Війна Росії проти України стала лакмусовим папірцем не тільки для багатьох в Україні, а й для країн Європи та світу. Треба визнати, що РФ паралельно з агресивними діями у воєнному плані, не менш агресивно поводиться і на рівні дипломатії та інформаційної політики. Наприклад, методи роботи російських ЗМІ важко назвати журналістськими, вони більше схожі на кремлівську пропаганду. Це можна було спостерігати й за певною поведінкою представників ЗМІ від РФ, які були присутні у натівському ньюзрумі. Стосувалося це як змісту запитань до генсека НАТО, так і, до прикладу, настирного бажання дізнатися в українських журналістів — коли ж точно даватиме прес-конференцію глава українського МЗС Павло Клімкін. 

Така політика РФ дає свої «плоди». Періодично лідери чи представники окремих країн Європи закликають світ переглянути або скасувати економічні санкції проти Росії, кажуть, що потрібно дружити з Росією. Дехто з депутатів навіть приїздить до окупованого Криму. «Причина, через яку Путін підтримує ультраправих у Європі, полягає у тому, що він знає, як це нас ослаблює і розділяє. Запрошуючи Ле Пен (кандидат у президенти у Франції — Авт.) до Кремля, Путін намагається розділити Європу. І якщо переможе Ле Пен, це стане викликом для ЄС. Розділена Європа передбачає, що Путін — лідер», — заявив нещодавно віце-президент Єврокомісії Франс Тіммерманс (rtbf.be).

Проте є країни, які точно знають, що таке російська окупація і чим може загрожувати агресія Кремля, тому їхня підтримка України є незмінною протягом багатьох років, особливо після агресії. «Це не українська криза. Це російська агресія проти України. Часто неправильно говорять про внутрішній конфлікт», — зазначив міністр закордонних справ Литви Лінос Лінкявічус перед засіданням міністрів, відповідаючи на питання, чи обговорювалася «українська криза» на засіданні Ради Росія-НАТО. Він наголосив, що питання України не повинно зникати з порядку денного країн Заходу. «Україна має лишатися у топі в нашому порядку денному, доки конфлікт не буде вирішено», — заявив глава МЗС Литви.

Є підтримка України й за океаном. Канада найближчим часом відправить на захід України 200 військових інструкторів, які будуть працювати там до 2019 року. «Підготовка українських військовиків — це внесок у здатність України захищати себе і  сильний меседж, який говорить про те, що Канада підтримує Україну. Ваша країна користується перехресною підтримкою як правих, так і лівих партій, що є дуже серйозним сигналом на підтримку України. Вона захищає свій суверенітет і, звичайно, користується підтримкою Канади, підтримкою НАТО. Важливо продовжувати цю підтримку», — підкреслила міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд перед початком засідання глав МЗС.

Що ж вирішили під час зустрічі? «Ми допомагаємо Україні з реформами, у боротьбі з корупцією, у зміцненні Збройних Сил. Сьогодні, наприклад, ми відкрили центр реабілітації у Харкові, який надаватиме допомогу пораненим військовикам. Це відбулося через трастовий фонд із надання медичної реабілітації. НАТО не ухвалює рішення щодо надання зброї, — заявив під час прес-конференції Єнс Столтенберг. — Також союзники погодили подвійний напрямок роботи щодо Росії. Нам потрібне міцне НАТО, стримування та оборона як форма нашого політичного діалогу з Росією. Ми дійсно впровадили зміцнення нашої колективної оборони, потроїли сили швидкого реагування, розгорнули бойові групи у країнах Балтії, розгорнули вісім нових штабів на сході Альянсу, ми підвищуємо оборонні витрати. Два роки у нас не було зустрічей в рамках Ради Росія-НАТО взагалі, а з літа минулого року відбулося чотири зустрічі. Вчора, зокрема, ми говорили про Україну. Це була дуже важка дискусія. Єдиний спосіб, яким ми можемо приблизити мир, це впровадження Мінських угод. Потрібно дотримуватися режиму припинення вогню, надати повний доступ спостерігачам від ОБСЄ, щоб вони моніторили ситуацію й фіксували порушення. Альянс вкотре підтвердив солідарність з Україною, демократичною і вільною. Ми захищаємо ці цінності в Україні».      

Що може протиставити НАТО російській агресії — важливе питання, але у стосунках України з Північноатлантичним альянсом є своя історія (про це ми писали у вчорашньому номері «Дня»). Україна мала шанси вступити до НАТО й тим самим уникнути нападу Росії, але так і не використала їх. Тому сьогодні чіткість у заявах і діях української влади є дуже важливою як для самої України, так і для Альянсу. Зусилля України є першочерговими. І сказати, що із цим у нас все добре, на жаль, не можна. Наприклад, «День» поцікавився у міністра закордонних справ Павла Клімкіна під час прес-конференції в НАТО, коли ж нарешті Україна матиме главу Місії при НАТО, який не призначається вже майже два роки (наразі є виконуючий обов’язки). «У нас вже найближчим часом буде посол при НАТО, — відповів міністр. — Це відомий український дипломат, який має значний досвід співпраці з Альянсом. Ми завершуємо всі необхідні моменти із цього приводу. Щодо виконуючого обов’язки (Єгор Божок — Авт.), то я хочу наголосити, що він виконує свої обов’язки дуже професійно й зробив багато для практичної співпраці між Україною та НАТО».  

Ще «День» поцікавився у Павла Клімкіна — як він ставиться до заяви народного депутата від «Блоку Петра Порошенка», голови Постійної делегації України у Парламентській асамблеї НАТО Ірини Фріз із приводу необхідності «ухвалити ще один закон, який буде чітко засвідчувати євроатлантичну інтеграцію України до НАТО». Адже в нинішньому законі  «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» йдеться лише про «досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації». «Я вважаю, що в нас є чітко закріплений курс, є логіка дій, є рішення Варшавського саміту про необхідність доведення нашого безпекового рівня до стандартів НАТО до 2020 року. Причому, це стосується не тільки безпекової сфери, а й гуманітарних, соціальних цінностей», — відповів глава МЗС України.

Про що говорили на засіданні Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ у рамках зустрічі глав МЗС країн членів Альянсу? «Це було важливе засідання, оскільки ми отримали дуже чіткий меседж підтримки  України, — розповів Павло Клімкін під час прес-конференції. — Держсекретар США Рекс Тіллерсон, який виступив першим, дав сильний сигнал, що США разом з Україною у боротьбі проти агресії Росії, і наголосив, що санкції мають залишатися в силі доти, доки Росія повністю не виконає Мінські домовленості й доки не звільнить окупований Крим. Я проінформував своїх колег про те, що Росія не виконує жодного пункту Мінських домовленостей, починаючи з припинення вогню. На засіданні Комісії було дуже позитивно сприйнято наше бажання припинити вогонь з 1-го квітня. Але всі розуміють, що існує свідома логіка ескалації ситуації з боку російської сторони, включаючи рішення визнання нелегальних документів так званих «ЛНР/ДНР», грабіжницьке захоплення усіх українських підприємств на окупованих територіях... Росія намагається не просто продовжувати вогонь, а свідомо руйнувати цивільні об’єкти, залишаючи людей без електрики, тепла, води тощо. Ми домовилися, як реагувати на цю ситуацію».