Антидепресант від держави

 2018 року громадяни України мають бути забезпечені найнеобхіднішими ліками на 100% - як у госпітальному сегменті, так і в амбулаторному. Такі цілі ставить перед собою Міністерство охорони здоров’я. Також передбачається внесення змін до Національного переліку основних лікарських засобів та корегування й розширення програми «Доступні ліки». Усі ліки буде включено до галузевих стандартів системи охорони здоров’я та зареєстровано в Україні. Крім цього, наступного року продовжить роботу проект відшкодування вартості інсуліну, всі закупівлі проводитимуться через міжнародні організації.  

«У новому Національному реєстрі лікарських засобів наступного року буде 427 найменувань – додамо ще 60. Це не межа, він буде оновлюватися, розширюватися, але завжди братимуться рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я. Це означає, що препарати з так званого короткого списку, який діє в багатьох країнах, кожен лікувальний заклад повинен закупити, а все, що понад норму, встановлену державою, закуповуватиме відповідно до своїх потреб, - розповідає заступник міністра охорони здоров’я Роман ІЛИК. - МОЗ розробило методологію визначення потреби в лікарських засобах, будемо проводити консультації з лікарями, як це здійснюватимуть на практиці».

Як зазначає заступник міністра, 2018 року планується впровадження електронного рецепту. «Аптекам буде легше зі звітуванням, так ми почнемо запроваджувати електронний документообіг, - продовжує Роман Ілик. - У перспективі електронний рецепт дасть змогу пацієнту брати участь у програмі незалежно від місця проживання. Також ми передбачаємо додаткові можливості для перегляду вартості ліків, а для виробників плануємо розширити кількість препаратів, які будуть запропоновані пацієнтам».

Роман Ілик стверджує, що на програму «Доступні ліки» в проекті бюджету на наступний рік уряд заклав один мільярд гривень, і це «чіткий сигнал для всього фармринку, що програма не тільки фінансуватиметься, а й розширюватиметься». До трьох видів нозологій – серцево-судинних захворювань, діабету та астми, які закладені до цієї програми сьогодні, додадуть ще три: для пацієнтів, які страждають від  шлунково-кишкових захворювань, на депресію та для вагітних із анемією.

 За даними МОЗ, сьогодні кожен шостий українець має захворювання шлунково-кишкового тракту, понад 850 тисяч мають виразку - це дуже позначається на самопочутті, а брак лікування призводить до тяжких ускладнень, що можуть закінчитися летально. Ці захворювання добре лікуються на превентивній ланці. Також, за даними медичної статистики, кожна четверта вагітна в Україні має загрозу нездорового розвитку дитини через анемію. Водночас вживання фолієвої кислоти та заліза має покращити умови для формування здорового маляти. Щодо проблеми психічних розладів, то, відповідно до міжнародних досліджень, близько 30% українців протягом життя мають проблеми через психічні нестабільні стани. До 2030 року депресія стане третьою за поширеністю хворобою в країнах із низькими доходами і другою – серед країн із середніми доходами. МОЗ наполягає, що депресія – це хвороба, та її треба лікувати медикаментозно. Вартість трьох додаткових нозологій оцінюють приблизно в 300 мільйонів гривень.

«Сьогодні маємо позитивну динаміку впровадження програми «Доступні ліки». За даними соціальних досліджень, у нас зросла довіра до сімейних лікарів практично на 20%, а попит на препарати збільшився в понад два рази порівняно з минулим роком. На 88% він зріс на препарати від серцево-судинних захворювань», - уточнює Роман Ілик.

У поточному році на програму «Доступні ліки» заклали 700 мільйонів гривень, і, на думку заступника міністра охорони здоров’я, до кінця року залишаться максимум 100 мільйонів неосвоєних коштів. Одні регіони справляються з цим успішно, деякі – відстають. У проекті наразі беруть участь близько 700 аптек, щомісяця по всій Україні долучається 40 - 50 аптечних закладів. Середній чек покупця становить 39,7 гривні.

Щодо тиражованої в ЗМІ інформації про великий відсоток фальсифікованих медпрепаратів на ринку, то фахівці запевняють, що це – не так. «Частка фальсифікату – мізерна, цивілізований ринок цим не займається, - запевняє Ігор ЧЕРВОНЕНКО, голова правління Аптечної професійної асоціації України. - Ми навіть просимо Держлікслужбу провести перевірки. Ніхто не буде ризикувати і гратися своєю репутацією. Контроль доволі високий, і ми тільки за те, щоб фальсифікат не потрапляв у систему. Не думаю, що на українському ринку знайдеться  1% фальсифікованих лікарських засобів».