Порятунок «планом не передбачено»

Без вікон і дверей, повна хата людей... Ця дитяча загадка могла б проілюструвати існування садиби художника Олександра Мурашка, якби не одне «але». Єдині офіційні мешканці будинку — родина Олександра Глухова, котрий захищає історичний маєток від руйнації. Решта людей відселилися звідси ще 2008 року. А так опис загадки цілком відповідає стану пам’ятки, напівзруйнованої та подекуди аварійної. Зараз ситуація критична: тече дах, підвали затоплені. Ще одна зима може стати для садиби непоправним ударом.

ДО ВЕСНИ ПАМ’ЯТКА МОЖЕ НЕ ДОЖИТИ

Місто спокійно за цим спостерігає, хоча зобов’язалось відродити пам’ятку. Перший обіцяний крок — проведення протиаварійних робіт упродовж 2017 року.  Однак із виділених за Програмою економічного і соціального розвитку столиці 5,7 мільйона гривень на порятунок садиби станом на жовтень цього року витрачено усього 367 тисяч. Наразі проводяться підготовчі роботи до реставрації, вивезення сміття та розчистка майданчика. Місто може змарнувати шанс врятувати пам’ятку, адже часу на це залишається все менше.

Нещодавно Олександр Глухов підготував черговий лист-звернення до Київської міської ради, щоб внесла зміни у проект протиаварійних робіт щодо садиби Мурашка. «Будинок має дві проблеми, нагальні та кричущі, — описує активіст ситуацію у зверненні. — Йдеться про ремонт дахів у будинках №№12-А та 14-А (на вулиці Мала Житомирська. — Ред.). У будинку №12-А протікає дах, що може призвести до обвалу покрівлі у зимовий період. У будинку №14-А покрівля практично відсутня. Друга проблема — видалення води з підвалу будинку №12-А, підтоплення внаслідок труб водовідводу. Це призводить до просідання фундаментів і створює загрозу руйнування будинку. Однак у планах протиаварійних робіт ліквідація цих проблем не передбачається».

Олександр Глухов застерігає, що якщо не вжити заходів негайно, до весни наступного року пам’ятка зруйнується. Уявіть, садиба, яку вдалося через суди повернути з приватної власності у комунальну, зникне з переліку унікальних пам’яток столиці. 

ВИНЕН МЕШКАНЕЦЬ БУДИНКУ?

На прохання активіста чиновники включили питання садиби Мурашка до порядку денного найближчого засідання постійної комісії Київради з питань культури, туризму та інформаційної політики. Однак нічого хорошого з того не вийшло. Після пояснень, чому ремонт даху та відкачування води з підвалу потрібні терміново, депутати зауважили, що у залі шумно та гамірно, тому питання відкладається на наступне засідання. А воно відбудеться вже наступного року. На думку Олександра Глухова, чиновники стали заручниками ситуації і вдають, що роблять усе від них залежне для порятунку пам’ятки. Проте за межі повноважень вийти не можуть, так само — й виділити кошти на роботи, не передбачені протиаварійним проектом.

«Наскільки я зрозумів, проблема в тому, що роботи йдуть згідно з проектом і планом, а відкачати воду з підвалу планом не передбачено. Вирішення цього питання можливо потребує додаткових коштів і залучення інших служб, — пояснює активіст. — У мерії кажуть, що не могли знайти фірму, яка могла б це ремонтувати. Тепер говорять, що це ледь не будівельний майданчик, але вони випадково зрозуміли, що тут живуть люди. Чомусь раніше, коли готувалися проекти реставрації, це не брали до уваги. Уявімо, я готовий відселитися кудись, нехай мене все влаштовує, документи узгоджені та готові, але це ж бюрократія, яка займе десь півроку мінімум. Виходить, пам’ятка руйнується, а ми нічого не робимо. У підвалі протікають каналізаційні труби. Але щоб полагодити підвал у звичайному багатоповерховому будинку, ніхто не відселяє звідти усіх мешканців. Якщо хочуть, щоб я погодився на переїзд, то нехай, а так виходить, що я заважаю ремонтувати дах».

НЕДОЛУГІ ЗАХИСНИКИ

У зверненні до столичних депутатів активіст нагадав, що будинки на вулиці Малій Житомирській №№ 12-А, 12-Б, 14-А та 14-Б є визначними пам’ятками історії та архітектури. У 2008 році вони були незаконно приватизовані ТОВ «Пантеон Інвест», котре перепродало їх ТОВ «Вестіга». У 2012 році будинки через суди повернули в комунальну власність Києва. Та на останньому засіданні постійної комісії Київради з питань культури, туризму та інформаційної політики з’ясувалося, що місто досі не внесло садибу Мурашка до реєстру об’єктів, які перебувають у комунальній власності. Цим мали зайнятися у департаменті земельних ресурсів Київської міської держадміністрації — за умови, що необхідні документи та звернення підготує департамент культури КМДА. Там досі цього не зробили.

Ігноруючи садибу Мурашка, київські депутати беруться «рятувати» інші пам’ятки. Наприкінці листопада голова постійної комісії Київради з питань культури, туризму та інформаційної політики Вікторія Муха заявляла, що депутати Київради проголосували за вкрай важливе рішення, у якому просять уряд передати в комунальну власність міста Гостиний двір і будинок авіаконструктора Ігоря Сікорського. Адже центральні органи виконавчої влади, на балансі яких знаходяться ці пам’ятки, не мають фінансових ресурсів для проведення реставраційних чи протиаварійних робіт. Тому депутати вирішили, що єдине правильне рішення — передати їх на баланс міста. Чи є сенс?