Про болгарські пріоритети-2

З початку цього року Болгарія вперше після вступу в ЄС у 2007 році перебрала на себе головування у Раді Європейського Союзу. Таким чином вона перейняла естафету в Естонії. «День» уже публікував матеріал на цю тему і дав точку зору на головування своєї країни болгарському послу під назвою «Про болгарські пріоритети» .

Тепер «День» звернувся до посла України в Болгарії Миколи БАЛТАЖИ з проханням розповісти про очікування нашої країни від болгарського головування.

У Болгарії добре усвідомлюють, що головування у Європейській Раді це – честь, але водночас серйозний виклик, випробування і відповідальність. Протягом наступних шести місяців країна визначатиме порядок денний ЄС, одночасно відіграючи роль лідера, посередника, координатора, модератора і представника Євросоюзу. Задля успішного виконання цієї непростої місії, в структурі коаліційного уряду Болгарії було створено Міністерство з питань головування в Раді ЄС.

«Болгарія підтримує європейські амбіції нашої держави»

- Очікування України пов’язані передусім із забезпеченням прогресу у поглибленні політичної асоціації та економічної інтеграції, а також подальшою підтримкою з боку ЄС територіальної цілісності України на тлі військової агресії з боку Росії. Ми виходимо з того, що Болгарія, як дружня країна та член Євросоюзу, від самого початку підтримує державний суверенітет і територіальну цілісність, а також європейські амбіції нашої держави, включаючи надання їй євроінтеграційної перспективи. У цьому ж контексті варто нагадати, що вона однією з перших країн в ЄС ратифікувала Угоду про асоціацію та надала активну підтримку запровадженню безвізу. У числі інших позитивних чинників можна назвати розуміння і схожість наших проблем, враховуючи не в останню чергу географічне положення країни як Чорноморської держави, власний непростий досвід здійснення реформ на перехідному етапі та інтеграції до Європи тощо. Хоча, звісно, позицію держави-члена ЄС не можна ототожнювати з позицією головуючої країни.

Попри безсумнівний пріоритет тематики Західних Балкан, завдяки нашим зусиллям, на фінальній стадії підготовки Програми в якості пріоритету до її тексту було включено положення стосовно ініціативи «Східне партнерство». Результати П’ятого саміту Східного Партнерства, який відбувся наприкінці листопада 2017 року, заклали підвалини для поглиблення діалогу з Євросоюзом тих країн-учасниць Східного Партнерства, які підписали Угоди про асоціацію з ЄС. Перш за все, маю на увазі ініціативу української сторони щодо стратегічної інтеграції кран Східного Партнерства до Чотирьох союзів – Митного, Енергетичного, Цифрового та до Шенгенської зони. Увага Головування також фокусуватиметься на підтримці проектів щодо економічного розвитку та торгівлі, контактів між людьми і всеосяжній співпраці у галузі освіти й наукових досліджень. Згадані ініціативи будуть реалізовуватися у рамках схваленого на Брюссельському саміті Східного Партнерства документу «20 конкретних результатів до 2020 р.», який є робочим інструментом поглиблення співпраці між ЄС та державами-партнерами.

Варто також зазначити, що Болгарське головування співпадає у часі з відзначенням 100-річного ювілею встановлення дипломатичних відносин між Українською Народною Республікою і Царством Болгарія. З огляду на це, сподіваємося, що насичений графік заходів не зашкодить планованому двосторонньому порядку денному.

- Як би ви прокоментували пріоритети головування?

- Мета амбітної Програми головування - це досягнення орієнтованих на майбутнє Європейського Союзу результатів, утвердження  більш сильного і стабільного ЄС та сильної цифрової єдиної Європи через консенсус, конкурентоспроможність та співробітництво.

Відтак, визначено чотири головних пріоритети: а) майбутня Європа та молодь - економічне зростання та соціальне зближення; б) безпека і стабільність в сильній і єдиній Європі; в) європейська перспектива і поєднуваність Західних Балкан; г) цифрова економіка. В рамках кожного з них поставлені концептуальні завдання, продиктовані необхідністю вирішення актуальних питань внутрішнього розвитку, зовнішньої політики та майбутнього ЄС – продовженням дискусії стосовно його реформування, переговорів щодо Брекзіт, затвердженням бюджету Євросоюзу на період 2020-2027 рр., подоланням міграційної кризи та ін. Їх виконання вимагатиме проведення численних заходів (лише в Софії їх відбудеться понад 300, серед них 30 – за участі лідерів країн-членів ЄС).

- Чому, на вашу думку, у Програмі немає згадки про військову агресію з боку Росії та мирне врегулювання конфлікту на Донбасі?

- Дійсно, ці питання у документі не згадуються. Однак, вони чітко зафіксовані у наших пропозиціях щодо короткострокових пріоритетів співробітництва України з ЄС під час Болгарського головування в Раді ЄС, переданих болгарським партнерам. Зокрема, в частині політичного діалогу, безпеки і оборони буде продовжено роботу щодо підтримки України у контексті російської збройної агресії, продовження санкцій проти РФ до повного відновлення суверенітету і територіальної цілісності нашої держави, розміщення миротворчої операції ООН на окупованих територіях Донбасу, вдосконалення політики невизнання з боку ЄС незаконної анексії Криму, підтримки ініціативи Президента України стосовно формування міжнародної «Групи друзів України з де-окупації Криму», посилення тиску на Росію задля невідкладного звільнення українських політв’язнів і заручників тощо.

Триватиме робота над реалізацією вже згаданих стратегічних цілей  -  інтеграції до Шенгенського простору, Митного, Енергетичного Союзу, Єдиного цифрового ринку, приєднання до Спільного авіаційного простору.

Водночас, ми покладаємося на Болгарське головування у Раді ЄС, як і на країни-члени, стосовно сприяння ефективній імплементації пріоритетів по усьому спектру взаємовигідного співробітництва – від згаданої сфери політичного діалогу, безпеки і оборони через торговельно-економічну співпрацю, цифрову економіку, фінансову допомогу, юстицію, свободу і безпеку, енергетику і транспорт аж до сфери досліджень, інновацій і освіти,

Аксіомою сьогодення є те, що ЄС, як ніколи, потребує єдності, у т.ч. у питанні санкцій, які є результатом, продуктом цієї єдності. З огляду на це, попри дотеперішні заяви керівництва РБ про можливе ініціювання обговорення теми санкцій під час Болгарського головування, яке пройде під гаслом «В об’єднанні - сила», важко уявити, що це може статися протягом наступних півроку. Це публічно спростувала і Міністр з питань Болгарського головування в Раді ЄС Л.Павлова.

Офіційна церемонія відкриття Болгарського головування відбудеться 11 січня в театрі ім.Івана Вазова (м.Софія). Тож вітаємо болгарських друзів з  історичною подією, «приреченою» перетворитися на історію успіху.