Чому в нашій країні стали менше читати?

Нещодавно Research&Branding Group (неурядова компанія маркетингових і соціологічних опитувань) вразила суспільство новиною, що 51% опитаних українців не прочитали за рік жодної книжки! Нагадаємо, Український інститут книги – державна установа, мета якої не тільки формувати державну політику в книжковій галузі, а й популяризувати читання українських книжок як у нашій країні, так і закордоном. Під час публічної наради Інституту книги розглядали питання про подальші кроки установи.

Як зазначила заступник директора Українського інституту книги Анастасія ЛЕВКОВА, було проведено зустрічі з різними учасниками книжкової сфери: видавцями, перекладачами, письменниками, ілюстраторами. Саме їхні пропозиції стали підґрунтям для творення плану розвитку Українського інституту книги. «Те, що ми хочемо робити, орієнтовано на те, щоб країна була читаючою і помітною на міжнародному рівні своєю культурою. Тому що культура – потужний чинник дипломатії. Та й загалом, коли на міжнародному рівні країна вкладає гроші у свою культуру, це засвідчує, що держава сильна», – відзначила Анастасія Левкова.  

Загалом, серед шляхів розвитку книжкової справи в Україні було названо кілька пріоритетних кроків. По-перше, на думку Інституту книги, є необхідність в проведенні соціологічних опитувань, які стали б основою для визначення пріоритетних напрямів видавання книжок. По-друге, необхідно реформувати не тільки справу книговидання, а й книгорозповсюдження, оскільки часто книгарні існують лише в обласних центрах. Щоб покращити ситуацію, було запропоновано організацію регіональних книжкових ярмарків.

Реформи потребує й бібліотечна сфера, можна виокремити два ключові напрями. Це робота з читачами, а також поповнення бібліотек саме тими книжками, які мають попит у відвідувачів. Останнє тісно пов’язане з програмою підтримки суспільно важливих видань «Українська книга». Ще одним великим і важливим проектом є «Цифрова бібліотека», щоб зберегти в електронному вигляді найважливіші книги. Щоправда, питання, чи будуть у ній твори сучасних авторів, досі лишається дискусійним.

Однак Український інститут книги не обмежується проектами в нашій державі, а й створив план міжнародної співпраці. Окрім стендів, на Франкфуртському та Празькому книжкових ярмарках, є багато інших пропозицій: освітні проекти, надання грантів. Зокрема, останні планують давати іноземним видавництвам, які друкуватимуть українські книжки, та культурним амбасадорам – перекладачам. Серед освітніх проектів – резиденція для іноземних перекладачів української мови (під час якої вони зможуть пожити в Україні деякий час, працюючи над перекладом) й тандеми перекладачів (більш та менш досвідчені майстри слова, що могли б, обмінюючись досвідом, співпрацювати).

За браком коштів на стенди, що були б представлені на книжкових ярмарках, важливою є роль travel-грантів, які даватимуть змогу нашим письменникам відвідувати подібні культурні заходи за кордоном. Цікавою є також ініціатива видавати каталоги книжкових новинок для іноземців. Як поділилася Анастасія Левкова, часто запитують, наскільки ефективною є така ініціатива? За її словами, вплив вимірюється не тільки купленими правами на книги, а й рівнем обізнаності міжнародної спільноти з українською літературою; навела приклад, коли до них звернулися з бібліотеки в Лос-Анджелесі з проханням підказати, які книги варто закупити для української діаспори. І тут такі каталоги дуже стають в пригоді.

Тож план заходів, спрямований на розвиток української книжкової справи є, з держбюджету виділено понад 144 млн гривень, проте реалізація цих проектів  під загрозою. Як зазначив виконувач обов'язків директора Українського інституту книги Сергій ЯСИНСЬКИЙ, у механізмі використання цих грошей, Постанові КМУ №562, закладена неточність, яка практично унеможливлює реалізацію усіх задумів. У ній ідеться, що 89% коштів має йти на програму «Українська книга» (решта 11% – утримання Інституту, зарплатні тощо). Тож нині терміново необхідно вносити зміни в цю Постанову, чим Український інститут книги, власне, й займається. І підтримка громадськості, яка цікавиться книжковою справою, їм не завадить.