Європа без цінностей – «легка здобич» для Кремля

29 травня в Україні розпочався візит Федерального Президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайєра. З одного боку — це важлива подія для україно-німецьких відносин. А з іншого — привід для відвертої розмови і про Німеччину, і про ЄС зокрема. 

Чимало останніх подій у відносинах політичної верхівки ЄС з Кремлем потребують роз’яснень. І українські журналісти мають право на ці питання.

Питання перше — російський газ, «Північний потік-2» і намір німецьких колег сприяти планам Кремля в його реалізації. Питання друге — економічний форум в Санкт-Петербурзі та ключові думки, які там лунали.

Прикметно, що ні президента Франції Емануеля Макрона, ні главу МВФ Крістін Лагард, ні прем’єр-міністра Японії Абе Сіндзо не зупинив той факт, що Форум відбувався якраз в ті дні, коли міжнародна група слідчих опублікувала результати розслідування причетності Росії до авіакатастрофи рейсу МН-17.

Крім того, з порядку денного нікуди не зникло втручання Росії в вибори президента США, підтримка Москвою режиму Башара аль-Асада в Сирії, отруєння британських громадян на британській території і навіть взаємний обмін санкціями. Так само купа питань є до європейських інституцій щодо умов того, як Росія отримала право на проведення Чемпіонату світу з футболу...

Але Путін знову в центрі світових ЗМІ. Але не як «містер абсолютне зло», а як... «дорогой Владімір», як його назвав там в Санкт-Петербурзі президент Франції Емануель Макрон.

До речі, підкреслимо, що Макрон є представником країни-гаранта Мінських угод і ще ні разу після обрання на посаду глави держави не був в Україні. А відразу поїхав у Росію, де зустрівся з Володимиром Путіним.  

Щоправда, президент Франції таки згадав у своєму виступі про Олега Сєнцова, який у день проведення Форуму голодував уже 12-й день. Але на тлі «дорогого Владіміра» і «великої ролі Росії» ця заява прозвучала аж занадто непереконливо.

Взагалі поведінка Макрона у Петербурзі дуже контрастувала з образом, який він має у Франції. Якщо в Парижі він грає «крутого мачо», то в Санкт-Петербурзі нагадував «кролика, якого загіпнотизував удав».

Вперше закралися підозри про те, що президент Франції Еммануель Макрон скоро «попливе» перед Путіним, під час нещодавньої поїздки в Париж на запрошення французького МЗС в складі групи з п’яти українських журналістів, пише у своєму блозі український блогер і журналіст Айдер Муждабаєв. Мовляв, тоді ще французькі чиновники із закордонних справ спочатку оперували загальними фразами, але в підсумку сказали прямо: «З Росією ми хочемо співпрацювати, адже там працює наш великий бізнес, наприклад, компанія Total. Ми сподіваємося, що наші гроші в Росії будуть працювати».

Муждабаєв зазначає, що слова про те, що економічна і політична підтримка Путіна небезпечна для ЄС в цілому і для Франції зокрема, особливого враження на співрозмовників не справили.

Одні говорять, що тут вдієш — це такі правила дипломатії. Потрібно їхати, потрібно домовлятися, не можна заганяти «в кут»... Але для таких держав, як Україна, які бачать своє майбутнє в Європі, базуючись на «європейських цінностях», економічний форум, який з 24 до 26 травня відбувався в Санкт-Петербурзі, виглядав якщо не яскравою демонстрацією ціннісної кризи в Європі, то щонайменше вершиною цинізму її політичної верхівки. 

«Непросто нам зрозуміти доброзичливу манеру і заохочувальні жести, які демонстрував у Санкт-Петербурзі президент Франції Емануель Макрон у розмові з вбивцею, на руках якого — безневинні життя пасажирів рейсу MH-17 і понад десяти тисяч безневинних українців, — відреагував у пості на «Фейсбуці» Арсеній Яценюк. — Нам також хотілося б зрозуміти, що мав на увазі президент Макрон, коли сказав, що «визнає роль, яку вибудувала Росія для себе у найближчому оточенні та в деяких інших регіонах світу». Нам не здалося? Світ справді почув слова про «визнання ролі Росії»? Яку саме роль Росії світові варто, відтак, визнати і, очевидно, прийняти? Роль вбивці, ката і загарбника? Яким чином нам слід зрозуміти слова президента Франції про те, що «м’яч» знаходиться й на боці України? Невже?»

Звичайно, для України, Грузії та інших країн, які зазнали російської агресії, ситуацію пояснюватимуть бажанням Заходу «не заганяти Путіна в кут». Але усередині ж самої РФ все це підноситься як докази «величі» путінської Росії, яка «все одно всіх переграє».

Керівник Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв в інтерв’ю CNN заявив: «Російська економіка показує в цьому році зростання 2%, ціни на нафту стабільні, і, звичайно ж, ми маємо проблеми з США. Але у нас сильні партнери в Азії, відмінні партнери на Близькому Сході, президент Макрон і прем’єр-міністр Абе приїдуть в Санкт-Петербург, так що передбачення, що Росія буде ізольована, — не виправдалися».

І не важливо, що 63% російських підприємців практично відкрито говорять про погіршення економічного середовища і ділового клімату, що щорічно з Росії виводяться десятки мільярдів доларів, а пенсійні фонди залишаються замороженими протягом чотирьох років. Неважливо навіть, що уряд РФ був змушений скоротити витрати на оборону — для російського виборця головне, що високі гості Санкт-Петербурзького економічного форуму, який проходить під егідою Путіна, своєю присутністю підтверджують: Росія — глобальна сила, з якою рахуються.

А ще — напередодні Єврокомісія робить російському «Газпрому» щедрий дарунок. Після багаторічного (з 2011 року) розслідування антимонопольними службами ЄС антиринкової практики газового монополіста в сфері ціноутворення і кабальних умов поставок газу, в Брюсселі вирішили піти на «мирову», погодившись не накладати на «Газпром» багатомільярдні штрафи в обмін на зміну практики ціноутворення та поведінки на ринку. На думку представників Єврокомісії, нові правила відкривають можливість для... формування вільного ринку газу в Європі. Головним «архітектором» цих правил європейські ЗМІ знову називають... Німеччину.

Рішення ЄК вже викликало обурення «східних» членів ЄС, зокрема Польщі. Штраф, який повинен був накладатися на «Газпром», передбачався для компенсації невиправданих витрат східноєвропейських компаній — споживачів російського газу, пов’язаних з політично вмотивованими цінами на газ. Тепер же про подібні компенсації доведеться забути. На думку аналітиків, рішення ЄК може внести додаткову напруженість у й без того складні відносини ЄС і США, оскільки недавно Єврокомісія не тільки ввела серйозні обмеження на роботу таких гігантів, як Google, Apple і Facebook, але і наклала на них мільярдні штрафи. Цілком обґрунтовано виникає питання чому порушення антимонопольних правил у ЄС в одних випадку караються штрафами, а в інших — ні?