Урок Ярославля для української опозиції

Вибори мера в Ярославлі привернули увагу не лише всієї Росії, а й світової преси. У другий тур вийшли самовисуванці: Євген Урлашов і ставленик губернатора й нинішнього мера Яків Якушев. Другий хоч формально й не був висунутий партією «Единая Россия», але користувався її цілковитою підтримкою. Вибори були вельми показовими. При голосуванні в грудні минулого року на виборах до Державної думи в Ярославлі партія влади зазнала нищівної поразки. Тоді за неї проголосувало лише 28% виборців, найнижчий показник у країні.

Кандидат влади Якушев усіляко підкреслював свою незалежність. Але все було шите білими нитками. Два тижні тому за ініціативою мера міста Віктора Волончунаса, у виборах він не брав участі, й за підтримки депутатів міської думи єдинороса Якова Якушева призначили першим заступником мера у питаннях соціально-економічного розвитку, а оскільки нинішній мер зараз перебуває у відпустці, Якушев тимчасово виконує його обов’язки.

На користь Якушева було мобілізовано адміністративний ресурс. Напередодні другого туру, 30 березня, в штабі кандидата Євгена Урлашова поліція вилучила документи. Також його звинувачували в причетності до випуску екстремістської газети. Є дані, що керівництво області й міста намагалося взагалі зняти Урлашова з виборів у другому турі, але московські товариші на це не погодилися, справедливо вважаючи, що це викличе вибух обурення.

З провокації почався для штабу Урлашова й день виборів. Як повідомила начальник штабу Світлана Єфімова, з восьмої ранку на її телефон й телефони працівників штабу почалися DoS-атаки. Аналогічне коїлося з телефонами працівників асоціації «Голос», які фіксували порушення з перших хвилин виборів.

Важливою особливістю ярославських виборів стали два факти. По-перше, в підтримці Урлашова об’єдналася як системна, так і несистемна опозиція. Його підтримали регіональні відділення партій «Яблоко», «Справедливая Росія», КПРФ, «Патриоты России», а також екс-кандидат у президенти Михайло Прохоров. По-друге, спостерігати за другим туром виборів мера до Ярославля з’їхалося понад 1300 спостерігачів від різних об’єднань і партій. Понад 200 спостерігачів прислав Михайло Прохоров. Понад 100 спостерігачів привезла громадська організація «Гражданин наблюдатель», близько 50 — «Демократический выбор». Асоціацією «Голос» у Ярославлі було створено кол-центр, а також 30 мобільних груп, що відстежували порушення на всіх 269 виборчих дільницях. Додамо до цього чисельних журналістів з Москви, Твері, Нижнього Новгорода, а також іноземних кореспондентів провідних газет і телекомпаній. Уперше спостерігачами було накрито абсолютно всі виборчі дільниці. Асоціація «Голос» проводила тренінги спостерігачів, її фахівці навчали методом викриття підтасовувань, вкидань бюлетенів та інших протизаконних дій.

Усе це дозволило викрити безліч порушень і визначити нові технології фальсифікацій. Від імені Якушева з багатьма жителями міста підписувалися договори про певне голосування, корінці яких (найчастіше синього кольору) мали служити підставою для подальшої оплати. Оцінили голоси громадян не надто дорого. Більшості обіцяли 200 рублів (близько 5 доларів). Наявність великої кількості спостерігачів фактично зірвала цей план. Розрахуватися за сині корінці не вийшло. Обдурені й тому озлоблені підписанти почали звертатися до виборчих комісій за своїми кровними, зрозуміло, яка відповідь їх чекала. Відповідно, вони, не соромлячись висловлювань, розповіли про все журналістам.

Поразка партії влади в Ярославлі не поодинокий факт. Два тижні тому її кандидат зазнав поразки на виборах у Тольятті. Там переміг самовисуванець Сергій Андрєєв, лідер опозиційного руху «Декабрь». І це тим паче важливо, оскільки скоро мають відбутися вибори губернаторів у кількох областях.

Те, що відбувається, — наслідок серйозних зрушень у суспільній свідомості. Як зазначає член наукової ради Московського центру Карнегі Микола Петров, «раніше переможець завжди дуже швидко кооптувався до партії влади, і «Единая Россия» навіть відзначала у звітах його перемогу як власну». «Зараз, мабуть, тренд буде іншим. Урлашов уже оголосив, що не піде до «Единой России». Ярославль добрий тим, що там сталося розширення моделі протестного голосування. Це демонстрація того, що деяке зростання рейтингу ЕР останнім часом було швидше віртуальним, ніж реальним».

Як сказав Петров, перемога Урлашова — свідчення сили об’єднаної опозиції. Федеральний Центр «уже не покриває єдиноросів, він не схильний давати їм зелене світло. Кремль поводиться набагато обережніше, ніж раніше, побоюючись вибуху обурення людей. Тепер можна сподіватися, що вибори в Ярославлі стануть прецедентом».

На думку експерта Інституту сучасного розвитку Бориса Макаренка, очевидно, що в певних випадках працює антивладна мобілізація. «Якщо подивитися результати, Якушев у другому турі набрав менше, ніж у першому».

І ще один важливий результат ярославських виборів. Бізнесмен В’ячеслав Блатов, кандидат від «Справедливой России», який отримав у першому турі близько 25% голосів, закликав своїх виборців голосувати за кандидата влади. Проте Якушеву це не допомогло. Його результати змінилися на десяті частки відсотка, причому в бік зменшення. Таким чином, зруйнувався ще один політтехнологічний міф: голоси електорату не передаються електоральному союзникові за бажанням кандидатів. Російські виборці стають розбірливими. А може, вони завжди такими були, а зараз стали уважнішими до спроб ними маніпулювати.

Політолог Сергій Черняховський розцінив підсумки виборів як чергову серйозну поразку «Единой России», яка потребує форматування. «Перемога Урлашова свідчить про серйозні проблеми в партії, яка нездатна брати участь у політичній конкуренції». На думку глави Міжнародного інституту політичної експертизи Євгена Мінченка, вибори свідчать, що у великих містах Росії пішла протестна хвиля, на яку владі доведеться зважати. У свою чергу, політолог Олександр Кинєв вважає, що в ситуації з Євгеном Урлашовим йти на конфронтацію влада не зможе. За його прогнозом, влада заявить, що Євген Урлашов теж нормальний кандидат. І дійсно, губернатор області Сергій Вахруков заявив, що працюватиме з будь-яким кандидатом, який здобуде перемогу в другому турі.

Проте можливості мера навіть такого великого міста, як Ярославль, вельми обмежені, передусім щодо фінансів. Тому у влади залишається достатньо можливостей для його дискредитації надалі.

І ще один вельми показовий факт. Голосування на місцевих виборах свідчать, що перемога Путіна в березні була аж ніяк не такою, якою її намагалися представити.

У Росії відбуваються вельми значні зміни. Популярність партії влади «Единая Россия» падає катастрофічно. І це не розмови й спостереження експертів, а реальні показники на виборах. І на це доведеться зважати всім, зокрема й ново-старому президентові Росії Володимиру Путіну.

З ярославських виборів слід зробити досить простий висновок і українській опозиції. Успіх дає лише єдність дій. А якщо думати лише про свою партію й вигідну торгівлю з владою після виборів, то результатом буде руйнування країни. У Росії це, здається вже зрозуміли, до наших опозиціонерів щось повільно доходить.

ЦИТАТА «Дня»

Лія АХЕДЖАКОВА: «...Хоч би Христос це все побачив, почув»

...Замість того, щоб проголосити анафему тим, хто катує, захистити принижених і ображених; щоб людину захищати від цієї влади, яка настільки несправедлива, яка настільки зарвалася, вони облизують цю владу, співають їй осанну. Ну як же так? Все життя... Ну, Боже мій, хоч би Христос це все побачив, почув. Що б він їм сказав? Він би сказав: «Пади, Єрусалиме, геть із храму, фарисеї, книжники!». Ну, де совість?