Довгоочікувана зустріч

Доброго дня, шановна редакціє!

Цей рік для мене буде особливим — я знову з 1 січня передплатила улюблену газету «День», постійним читачем і дописувачем якої була багато років. Трапилось так, що з кількох причин наш зв’язок обірвався.

Чекаю газету «День» як найдорожчого друга, який багато років тяжких випробувань для України вів (і веде інших) дорогою прозріння, дорогою правди і віри. Спасибі вам.

Я перенесла одну з найскладніших операцій на серці, а воно все одно болить за Україну, за майбутнє і за минуле також, за те, що стільки віддано життів українців за її існування, вкрадено і спаплюжено її історію, її здобутки, а нам, українцям, є чим і ким пишатися, бути гордими, що ми така велика, сильна, талановита, нескорена нація. Які тільки тортури не використовував наш найближчий і найпідступніший ворог (московіти) для знищення українського народу і його духу непокори, а він як птах Фенікс відроджувався, і на сьогодні весь світ уже знає, що Україна — не Росія, що Росія — це страшне утворення, яке загрожує всьому світові і не дає жити в мирі.

Вірю в український народ, в Україну та її майбутнє. На сьогодні ми дочекалися відродження справедливості — надання ПЦУ незалежності, що Московія узурпувала багато століть тому. Одержання Томосу — це друге хрещення України. Після хрещення Київської Русі Володимиром християнство поширилося і закріпилося як запорука духовного і морального здоров’я народів. Протягом століть Українська православна церква була центром просвітництва, моральних цінностей. Ці здобутки вона поширювала і на Московію. Але якщо УПЦ завжди діяла як духовний наставник своєї пастви, то РПЦ була інструментом у руках царів і партійних секретарів для втілення своїх політичних авантюр.

Бажаю колективу редакції газети «День» багатих і якісних врожаїв на ниві творення нашої держави, яку ви невпинно засіваєте цілющими зернами.

З повагою і любов’ю Катерина КОРОВІНА, Житомир