Як зупинити «епідемію» пожеж
Експерти пропонують варіанти: добровільна охорона, лісові пожежники, збільшення штрафів
Сьогодні Україна — на першому місці в Східній Європі за кількістю сільськогосподарських палів і рівнем викидів у атмосферу шкідливих продуктів згоряння. Про це свідчать дані космічних знімків, які отримали українські науковці та їхні міжнародні колеги. Також представники Державної служби України з надзвичайних ситуацій стверджують, що 95% випадків загоряння — від наче невеликих до великих лісових пожеж — це наслідок «діяльності» жителів сіл, фермерів тощо, які таким чином позбуваються зайвої рослинності.
Цьогоріч пожежонебезпечний період в Україні розпочався на місяць раніше — з березня. За цей час уже трапилося майже 40 лісових пожеж, для гасіння яких було застосовано літаки і гвинтокрили (найбільше — на Херсонщині та Одещині, також резонансна пожежа відбулася на Київщині, горіло й у зоні відчуження). Фахівці стверджують, що ситуація вкрай напружена й потребує надзвичайної уваги — і з боку держави, й особливо з боку жителів сіл, міст, містечок. Потерпають не лише рослинність і тваринний світ, дуже негативний вплив продукти згоряння чинять на організм людини.
«Без сумніву, на поширення пожеж вплинули і зміни клімату, насамперед тому, що збільшується тривалість посух та сила вітру. Ми проаналізували середню і максимальну швидкість вітру за 15 років — вони значно зросли. Це свідчить, що гасити пожежі стає все складніше, а вони відбуваються по всій Україні, крім Карпат. В Україні склалася найгірша ситуація в Східній Європі. І проблема буде наростати, — розповідає Сергій ЗІБЦЕВ, професор кафедри лісівництва Національного університету біоресурсів і природокористування, керівник Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж. — Також ми спробували кількісно оцінити площі сільськогосподарських пожеж за шість років: це понад 45 тисяч випадків. Улітку — це схід і південь, а навесні — ще Полісся. 95% усіх пожеж відбуваються внаслідок загоряння на сільгоспугіддях, із яких вогонь перекидається на ліси. В цьому — суть проблеми. Якщо ж подивимося на площі, то побачимо не десятки тисяч гектарів, а мільйони — це супутникові дані».
За словами Сергія Зібцева, мільйони гектарів спалених земель викидають у повітря тонни чорного вуглецю, який повітряними масами розноситься через усю Європу аж до Арктики. Також про це свідчать дослідження кліматологів Міжнародної ініціативи з кріосфери (ІССІ).
«Спалювання різко знижує якість ґрунту та врожайність. Українські вимірювання чорнозему в ґрунтах у середині 1950-х років свідчили про понад 15% гумусу, сьогодні — лише 4%. Це призводить до збільшення використання міндобрив, — акцентував Алекс ГІТТЕЛСОН, представник Міжнародної ініціативи з кріосфери. — Наші дослідження також довели негативний вплив палів на екологію та клімат у цілому, на здоров’я людей: забруднювачі, які виділяються під час горіння рослинності, завдають шкоди живому в часі від кількох днів і тижнів — якщо говорити про чорний вуглець, до 8—12 років — якщо йдеться про метан».
Експерти запевняють, що без того, щоб достукатися до місцевих жителів, змінити ситуацію буде важко. Адже самі громадяни мають бути зацікавленими, насамперед у своїй безпеці. Тому в ДСНС сьогодні акцентують на поширенні в Україні європейської практики — створенні добровільних пожежних дружин у містах і селищах, які співпрацюватимуть із професійними пожежниками.
«Законодавством передбачено формування добровільної пожежної охорони. В подальшому ми покладаємо на неї великі надії, — зазначає Анатолій ШКАРБУТА, представник Державної служби з надзвичайних ситуацій. — Але в цьому напрямі нам потрібно провести чималу роботу, щоб довести громадянам користь від такої практики. Наприклад, що згідно з законодавством, повноваження членів добровільної пожежної дружини є дуже широкими: вони можуть складати протоколи на порушників, передавати їх працівникам ДСНС, які накладатимуть штраф. Також при виявленні певних порушень можуть подавати матеріали на порушника — в таких випадках може йтися навіть про призупинення діяльності того чи того суб’єкта господарювання».
Крім цього, Товариство лісівників України ініціює низку змін в українському законодавстві. Зокрема, за паління трави та необережне поводження з горючими матеріалами на полях пропонують підвищити штрафи в десять разів. Окрім того, науковці й лісівники ініціюють запровадження в Україні професії лісового пожежника — фахівця, який спеціалізується на гасінні великих пожеж. Такий досвід дав хороші результати в європейських країнах.
Українські та зарубіжні експерти наголошують, що лише спільними зусиллями можна впливати на ситуацію, яка склалася в країні з поширенням пожеж.