Операція "Наступник" почалася 20 років тому...

«Рівно за рік будуть президентські вибори. І зараз я вирішив назвати людину, яка, на мою думку, здатна консолідувати суспільство, спираючись на найширші політичні сили, забезпечити продовження реформ в Росії. Він зможе згуртувати навколо себе тих, які в новому ХХI столітті мають оновлювати велику Росію. Це - секретар Ради безпеки, директор ФСБ - Володимир Володимирович Путін». Цими словами в своєму телезверненні, яке прозвучало 20 років тому, 9 серпня 1999 року, перший президент Росії Борис Єльцин відкрив дорогу фашистському режиму в своїй країні.

Борис Єльцин дбав про безпеку своєї сім'ї, а разом і «Сім'ї» в більш широкому сенсі слова, оскільки ці дві безпеки не могли існувати окремо. Наслідків свого кроку від не передбачав, не хотів бачити очевидне, як і інші, навіть більш освічені люди.

Операція «наступник» була проведена з розмахом. Єльцин старанно готував світових лідерів до «правильного» сприйняття їх нового «партнера». З бесіди Бориса Єльцина з Біллом Клінтоном у вересні 1999 року: «... Нарешті, я натрапив на нього, на Путіна, і вивчив його біографію, його інтереси, його знайомих і т.п. Я зрозумів, що він надійна людина, добре розбирається в тому, що знаходиться в його сфері відповідальності. У той же час він грунтовний і сильний, дуже товариський і може легко входити в контакт з потенційними партнерами... У нього є внутрішній стрижень. Він є сильним внутрішньо. І я зроблю все можливе для його перемоги - законним шляхом, зрозуміло. І він переможе. Ви будете вести справи разом. Він продовжить лінію Єльцина, орієнтовану на демократію і розширення контактів Росії. У нього є енергія і мізки, щоб домогтися успіхів у цьому». Кінець цитати.

У Росії спецоперація «Наступник» відразу ж була передана в надійні чекістські руки. Були підірвані житлові будинки в Буйнакську, Москві, Волгограді, загинуло понад 300 осіб. Іншим, ще не підірваним росіянам, дуже сподобалася путінська обіцянка мочити терористів у сортирі і вони обрали його своїм президентом.

Ставши президентом, Путін насамперед знищив НТВ. Спецоперація по вбивству головного непідконтрольного Кремлю телеканалу країни почалася через 4 дні після вступу Путіна на посаду глави держави. В країні вимкнули світло і звук. Почався путінізм.

Сьогодні можна підвести короткі проміжні підсумки путінського 20-річчя.

Демократія, свобода і права людини

Путін прийняв Росію з вкрай недосконалою, вельми нестійкою, але, тим не менш, існуючою демократичною системою, в якій не було державної цензури, на федеральних каналах був плюралізм думок. Держава була федеративною, голов суб'єктів федерації обирали громадяни, регіони були представлені в Раді Федерації, в Державній думі були представлені люди різних політичних поглядів, в тому числі і опозиція. Кремль не проводив політику політичних репресій, і в країні не було страху перед верховною владою, не було культу особи президента, якого цілком відкрито і безкарно можна було критикувати.

За 20 років путінізму в Росію повернулася державна цензура. Проведена повна зачистка медійного та політичного полів. Ліквідовані всі значущі незалежні засоби масової інформації. Вбито понад 150 журналістів і кілька політичних супротивників Путіна, в тому числі Сергія Ющенкова і Бориса Нємцова.

Ліквідовано федеративний устрій Росії: спочатку були скасовані вибори голов регіонів, потім вони були перетворені на фікцію, Рада Федерації перетворена на збори призначених маріонеток. Державна дума стала спочатку «не місцем для дискусій», а потім «шаленим принтером», який штампує репресивні закони зі швидкістю автомата Калашникова.

Ліквідовано свободу зібрань. Вибори до органів влади перетворені в фейк, фарс і клоунаду. Фактично скасоване право громадян на референдум. Судова влада стала придатком влади виконавчої. Створена потужна репресивна машина, націлена на узурпацію влади і її утримання. Чисельність «Росгвардіі» та інших структур, призначених для війни з власним народом, перевищила чисельність армії.

Телебачення і інші державні і підконтрольні Кремлю ЗМІ перетворені в машину з виробництва ненависті до інших країн і народів і до внутрішньої опозиції, машину, яка за своєю потужністю,іза винахідливостю і ефективності істотно перевершує пропагандистські машини, створені в СРСР і нацистській Німеччині.

На місці громадянського суспільства створені квазідержавні структури у вигляді «громадських палат», «громадських рад» при різних органах влади і т.д.

В ході репресій в Росії з'явилися політичні в'язні, визнані міжнародними правозахисними організаціями в'язнями совісті. У країні фактично скасовано Конституцію і встановлений автократичний режим фашистського типу.

Соціальні права

Росія при Єльцині була соціальною державою, як того вимагала Конституція. При Путіні ця відсутність соціальної держави була закріплена в декількох законах. Спочатку в ФЗ № 122 про позбавлення громадян соціальних пільг, потім в т.зв. пенсійній реформі, що вкрала у громадян Росії пенсії. Про статтю 7 Конституції РФ, яка закріплює статус Росії як соціальної держави, треба забути. Як, втім, і про більшість статей Конституції РФ, фактично скасованої путінським режимом.

Корупція і нерівність

В індексі сприйняття корупції «Трансперенсі інтернешнл» за 2018 рік Росія зайняла 138 місце з 180 країн, вона є позаду практично всіх країн колишнього СРСР. Зате за кількістю доларових мільярдерів путінська Росія обганяє більш багаті країни. У 2019 році в путінській Росії було 96 доларових мільярдерів, що набагато більше, ніж в таких багатих країнах як Великобританія (54 мільярдера), Франція (38 мільярдерів) або Японія (33 мільярдера). І це в країні, де навіть за офіційними даними, понад 20 мільйонів жебраків.

Міжнародні дослідницькі центри визнають путінську Росію країною з найбільш несправедливим розподілом національного доходу. У 2018 році фахівці Credit Suisse присудили Росії перше місце в рейтингу найбільш нерівномірних економік світу. За їх підрахунками, 1% населення РФ володіє 74,5% добробуту країни. На другому місці була Індія, де в руках 1% жителів перебувало 58,4% багатства країни, на третьому Таїланд - 58%.

Місце путінської Росії в світі

Путін прийняв Росію повноправним членом міжнародного співтовариства, членом провідних демократій світу G8. Росія при Єльцині вела ганебну Чеченську війну, але це було, нехай формально, але з точки зору міжнародного права все-таки внутрішньою справою Росії. При Путіні Росія стала вигнанцем, який демонстративно порушує міжнародне право, агресором, що вторгається на територію інших країн. Спочатку в 2008 році в Грузії, відторгнувши від неї Абхазію і Південну Осетію, потім в 2014 в Україну, окупувавши Крим і Донбас, і в 2015 році в Сирію, де здійснює геноцид сирійського народу. При Путіні Росію вигнали з G8, потім з ПАРЄ і тільки масштабна спецоперація з підкупу європейських політичних еліт дозволила російській делегації повернутися в парламентську асамблею.

Путінська Росія стала міжнародним вигнанцем, що підтримує диктаторські режими і терористів по всьому світу, і разом з ними представляє найбільшу загрозу людству за весь час його існування. Ех, Борис Миколайович, Борис Миколайович, що ж ви наробили ...