Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Не такий страшний Коломойський як його «малюють»?

Як і чому Рада підтримала закон, який унеможливлює оскарження рішення Нацбанку про ліквідацію чи націоналізацію банку
13 травня, 18:50

Сьогодні, 13 травня, народні депутаи підтримали законопроєкт про банки. З 381 зареєстрованих в залі — 31 парламентарій не проголосував, ще 29 утримались і 51 проти. Зокрема 11 нардепів від «Слуги народу» відмовилися голосувати. Попри те, що в залі був приступній Президент, і закликав депутатів підтримати рішення, яке має відкрити Україні доступ до підтримки МВФ.

Нагадаємо, що цей законопроект був одним з двох, так званих, priority actions, які залишалось виконати Україні перед підписанням нової угоди з Міжнародним валютним фондів про нову програму макрофінансової допомоги.

Закон №2571-д унеможливлює скасування рішення НБУ про націоналізацію (ліквідацію) банків та повернення несправедливої компенсації з державного бюджету їхнім попереднім власникам.

Цей закон називають «антиколомойським», оскільки він буцімто відіграє особливу роль для «однойменного» олігарха. Вважається, що той дуже втрачає через ухвалення подібного документа і через неможливість повернути собі націоналізований «ПриватБанк».

«Цей проєкт ще називають «антиколомойським», але він скоріше «антишахрайський», ніж «антиколомойський», — заявили в прес-службі Національного банку України. На сайті регулятора схематично пояснили суть змін: «Уявімо, що банк «П» стає неплатоспроможним та виводиться з ринку. Що далі? Вкладникам повертають кошти, починається ліквідація. І суд більше не зможе скасувати чи зупинити ліквідацію. Власник банку не зможе повернути банк собі. Також він не зможе відновити роботу банку».

У НБУ запевняють — це не означає, що власник банку стане беззахисним перед державою. Він зможе піти до суду та доводити незаконність рішення Нацбанку, а якщо доведе свою правоту — має підтвердити в суді, що у банку на момент виведення з ринку лишався якийсь капітал. Після цього міжнародний аудитор має довести чи спростувати наявність у банку капіталу.

«Цим арбітром буде міжнародний аудитор, якого обиратиме суд. Підрахований аудитором обсяг капіталу (якщо він, звісно, є), власник може отримати назад у грошовій формі. Також він може претендувати на компенсацію упущеної вигоди і моральні збитки. Це називається компенсація збитків», — пояснили в регуляторі.

ФОТО АНДРІЯ КРИМСЬКОГО

ІГОР ВАЛЕРІЙОВИЧ КАПІТУЛЮВАВ?

Чому антиколомойский закон таки був прийнятий, попри явне протистояння Ігоря Коломойського? Адже саме Коломойського медіа назвали одним із ключових бенефіціарів приходу партії «Слуга народу» та Володимира Зеленського  до влади. Ігор Валерійович капітулював? Чий ого вплив та влада в країні була суттєво переоцінена?

Фінансовий аналітик Сергій Фурса перекоаний, що проголосували просто тому, що «немає альтернативи».

«Як би не любили Коломойського, але дефолт занадто болючий для економіки і для рейтингу. Можна згадати і танки на вулицях в Аргентині, та й свіжі відео з Лівану, де протестуючі трощать центральні вулиці Бейрута, теж показові», — поянює Фурса.

Утім експерт переконаний, влада насправді не розуміє і не приймає необхідність цього закону. Швидше, навпаки, можна з упевненістю сказати, що якби не було коронакризи, то цей закон ніколи б не був прийнятий.

Україні потрібен МВФ. Це стало головним мотиваційним важелем, який змусив «Зе» прийняти закон.  Ключове — Україна отримує підтримку в критично важливий рік, 2020 й. Коли треба фінансувати рекордний дефіцит бюджету, а доступ в зовнішніх ринків обмежений. В результаті, ми уникнемо сценарію дефолту і сценарії необмеженої емісії.

Утім, на думку Фурси, є ризик, що транш, який ми отримали, буде останнім в цій програмі, і ми побачимо дестабілізацію ситуації.

«Це означає, що історія тільки починається. І люди Коломойського підуть до Конституційного Суду. Який завжди приймав рішення виходячи з політичної волі. І більше нічого. І ось велике питання, чи буде політична воля в української влади захищати гроші українських платників податків від Коломойського, викликає питання. Мета олігарха залишається незмінною — повернути собі контроль над ПриватБанком, щоб відкликати позов в Лондоні. Все-таки, британському правосуддю українські олігархи довіряють, але не хочуть, щоб воно вирішувало їх долю. І прийнятий закон заважає цьому», — говорить аналітик.

Ігор Коломойський поки що не коментує рішення Ради щодо голосування за закону про банки.

Утім протидію «антиколомойському» закону можуть чинити не лише наближені до олігарха парламентарі. 

«Проблема закону про банки полягає зовсім не у «Приваті», проблема в тому, що він стосується ще 70 чи 80 колишніх власників банків», — говорить директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник.

Позбавляти інших гравців цього ринку права на судовий захист лише через те, що президент втратив спільну мову зі своїм спонсором, є неприпустимим, вважає експерт. «Робити неможливим оскарження рішень Національного банку — це фактично незаконний підхід. Тому проходити крізь парламент законопроект буде складно. Забагато тут підкилимних ігор, забагато тиску з боку Заходу...», — каже Бортник.

10 АНТИМІФІВ ВІД НБУ

В НБУ спростовують закиди, щодоантиконституційності закону. Напередодні голосування в Раді прес-служба Нацбанку видала методичку з 10 пунктів, в якій дає відповіді на звинувачення експертів у «перегинах». 

• Міф 1. Законопроєкт заборонить повернення Приватбанку колишнім власникам.

«Частково правда. Але враховуйте, що повернення банку Ігорю Коломойському неможливе вже за чинного законодавства (закон «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). У законі є норма, що попередній власник націоналізованого банку не може ні вимагати повернення банку назад, ні вимагати компенсацію за банк. 2571-д — це лише додатковий запобіжник», — наголошують в НБУ.

• Міф 2. Цей законопроєкт порушує право власності.

У Нацбанку пояснили, що новий закон надає власникам банку право отримати компенсацію збитків.

«Для цього потрібно спочатку довести незаконність рішення НБУ. Після цього довести наявність збитків. Такий механізм — це баланс між інтересами держави та власників банків. Якщо власник так впевнений, що його майно в нього забрали з порушенням, то йому немає чого боятися. Аудитор підтвердить, що в банку дійсно був капітал і йому виплатять компенсацію», — йдеться у роз’ясненні.

• Міф 3. Та нащо нам ваша компенсація та «фантіки». Ви поверніть банк на ринок і мені.

«У більшості цивілізованих країн світу немає опції «реанімація збанкрутілого банку». І в Україні теж її немає. Такі «зомбі» банки створюють ризики для стабільності країни та вкладників. Банк помер 5 років тому. Хто з клієнтів зі здоровим глуздом понесе гроші до збанкрутілого банку?!», — заявили у регуляторі.

• Міф 4. Ваша компенсація є бутафорією. За таких норм її ніхто не зможе отримати!

У НБУ заявили, що механізм отримання компенсації — абсолютно дієвий, де головна роль належить суду, який вирішує, чи законне рішення Нацбанку.

• Міф 5. Цей законопроєкт амністує топ-посадовців НБУ за «банкопад»

Зазначається, що у законопроєкті немає жодної норми, яка б звільняла від кримінальної відповідальності.

«І жодних індульгенцій також немає. Лише слідчі та суд можуть вирішувати, чи є склад злочину в діях тієї чи іншої особи», — наголошують в НБУ.

• Міф 6. Цей законопроєкт неконституційний. Зокрема, він порушує статтю 129 про рівність усіх учасників перед законом і судом.

Нацбанк заявив, що конституційнсть законопроєкту буде визначати Конституційний Суд.

«Але цей документ жодним чином не обмежує право громадян на доступ до суду. Акціонер банку може звертатися до суду, оскаржувати рішення НБУ і вимагати компенсації. Ніхто не перешкоджає і не забороняє», — йдеться у повідомленні.

• Міф 7. Добре. Тоді він порушує іншу статтю Конституції про недопустимість зворотної дії законів (стаття 58). Законопроєкт забороняє зупиняти ліквідацію навіть тих банків, де рішення НБУ скасовано судом до прийняття закону.

Підкреслюється, що вже чинне законодавство забороняє зупиняти ліквідацію банків, навіть за рішенням суду. Є виключний перелік підстав для завершення ліквідації банку, в якому немає пункту щодо рішення суду.

«Тому ми нічого не змінюємо у поточному законодавстві про виведення банку. Новий закон лише підтверджує діючі норми, що ліквідацію банку не можна зупинити за рішенням суду», — запевнили в НБУ.

• Міф 8. Це буде диктат Нацбанку та наділення його надповноваженнями!

Нацбанк запевняє, що жодного розширення його повноважень законопроєкт не передбачає.

«Ті, хто так каже, говорять про оформлення в ньому такого поняття як «професійне судження» Національного банку. Але «професійне судження» — це не розширення повноважень. Це спосіб реалізації існуючих повноважень. Надається воно НБУ для більш ефективного захисту вкладників та інтересів держави», — пояснили у регуляторі.

• Міф 9. Закон дозволить НБУ знищити будь-який банк і відправити його на «дерибан» у Фонд гарантування!

У Нацбанку заявили, що це неправда — документ не змінює порядок виведення банків із ринку. Підстави, через які банк може бути виведено, фактично залишаються такими самими, що і раніше, це: зменшення капіталу, втрата ліквідності банком, неможливість повертати гроші вкладникам.

• Міф 10. Законопроєкт легалізовує схему виведення української землі під іноземців через рейдерство банків.

Підкреслюється, що у законопроєкті немає жодної норми про продаж застави неплатоспроможного банку у вигляді землі, а закон взагалі не стосується продажу майна і не пов’язаний із ринком землі.

«Якщо така «схема» дійсно планується, то що заважає її реалізувати зараз, не чекаючи на закон? Адже і сьогодні банки можуть стягувати землю, можуть її продавати на аукціоні. І рік тому могли, і п’ять років тому теж.

Земля — це теж застава. І, якщо кредит не обслуговується, її стягують, а потім продають. Головна функція банків — це кредитне посередництво, а не акумуляція земельних участків у себе на балансі», — додали в НБУ.

Лідер фракції «Батьківщина» вже заявила, що оскаржуватиме прийнятий Закон про банки у Конституційному суді. Схоже, що історія справді лише починається. Або краще сказати продовжується. Адже ми поки ні владі, ні українській економіці не вдається перегорнути сторінку кланово-олігархічної системи організації держави. А майбутнє України досі в заручникам — приватних інтересів.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати