Корабель неоліберальної ідеології дав тріщину

Кандидат у президенти США, демократ Джо Байден презентував подробиці свого економічного плану, в якому він обіцяє підвищити корпоративні податки до рівня, який був під час президентства Барака Обами.

План Байдена, під назвою «Build Back Better», на його думку, допоможе відродити економіку США після руйнівної пандемії коронавірусу. Демократ наполягає саме на таких формулюваннях, тоді як нинішній президент Дональд Трамп дедалі частіше говорить про те, що економіка вже приходить у норму.

Як повідомляє Bloomberg, Байден також заявив, що ідея про те, що американські компанії несуть відповідальність тільки перед своїми акціонерами, є «абсолютним фарсом», тому що корпорації завдячують працівникам і своїй країні.

«Настав час корпоративній Америці виплатити свою справедливу частку податків», — сказав Байден, повторивши свої обіцянки щодо підвищення поточної ставки податку на прибуток до 28%, як було за часів адміністрації Обами, з нинішніх 21%.

За оцінками Credit Suisse, ця зміна податків збільшить ефективну ставку на 4-5%.

Goldman Sachs прогнозує, що податковий план Байдена призведе до зниження очікуваного прибутку компаній 2021 року на 12%.

Цікаво, що центральним елементом плану Байдена є стимулювання виробництва та стимулювання інновацій. Витрати на придбання товарів і послуг, вироблених у США, протягом чотирьох років пропонується збільшити на $400 млрд. Ще $300 млрд він пропонує спрямувати на дослідження й розробки в різних технологічних сферах від електромобілів до 5G.

Виступаючи з промовою в Вілмінгтоні, штат Делавер, Байден оприлюднив другу частину своєї пропозиції «Build Back Better»   план чистої енергії.

«Коли Дональд Трамп думає про зміну клімату, єдине слово, яке він може вимислити, це «обман». Коли я думаю про зміну клімату, слова, про які я думаю, це «робочі місця». Моя пропозиція створить 1 мільйон робочих місць у будівництві, машинобудуванні та виробництві, що допоможе країні відновити деякі економічні основи в останню чергу під час пандемії коронавірусу», — заявив Байден.

Нова пропозиція передбачає виділення 2 трлн дол. США на інфраструктуру «чистої енергії» та інші кліматичні рішення, які будуть витрачені протягом наступних чотирьох років, якщо вони стануть терміном повноважень демократа.

У відповідь президент США Дональд Трамп звинуватив Байдена в «економічному плагіаті». За словами Трампа обіцянка Байдена витратити $ 700 млрд на закупівлю продукції американського виробництва, що може дозволити створити в країні більш як 5 млн нових робочих місць, взята з його президентської програми. А радник Білого дому Келліан Конуей сказала журналістам: «Сподіваюся, Байдену не довелося витратити навіть одного долара на фокус-групу, щоб оцінити його економічну програму. Тому що чинний президент виграв з нею вибори. Він займається відновленням виробництва в країні, зростанням багатства й поверненням робочих місць, які витекли з США до інших країн за керівництва Обами-Байдена».

Іншими словами, обидва кандидати в Президенти США ключовий акцент роблять на економіці, робочих місцях, національному товаровиробникові, навіть змагаючись, хто з них більший протекціоніст.

«Знаєте чому Трамп і Байден так сперечаються, хто з них більший протекціоніст і лобіст промисловості? Тому що від цього залежить, хто стане президентом США!» — каже президент Української Асоціації Римського клубу Віктор Галасюк. Будучи депутатом Верховної Ради минулого скликання, він просував ініціативу «Купуй українське!», а також розробив і вніс на розгляд парламенту пакет законопроектів щодо підтримки української промисловості. За що не раз піддавався критиці з боку прихильників ліберальної та неоліберальної економічної політики. Погляди Галасюка, що Україні необхідна нова індустріалізація як рецепт від бідності й навіть корупції в Україні, не раз маркірувалися як «лобістські» і навіть «комуністичні». Але, як ми бачимо, в США з цим не згодні.

Чому в Україні немає політики здорового протекціонізму? Адже поки Україна відкривала свій ринок, за даними Global Trade Alert, в період з листопада 2008 року до квітня 2019 р. країни світу запровадили 12,7 тис. заходів протекціонізму й використовували 4,6 тис. інструментів лібералізації глобальної торгівлі. 2018 року уряди країн світу втручалися в глобальну торгівлю 1870 разів. За даними Global Trade Alert, понад 50% захисних норм запровадили 10 країн: Канада; США; Німеччина; Індія; Аргентина; Бразилія; Італія; Велика Британія; Китай; Австралія. Активно захищають національних виробників розвинені й швидкозростаючі країни. Зокрема, країни G 20  2018 року запровадили 1271 новий протекціоністський акт і 327 заходів, спрямованих на лібералізацію торгівлі.

«Я б хотів нагадати ідею великого українця, всесвітньо відомого візіонера, який стояв біля витоків Української асоціації Римського клубу, Богдана Гаврилишина — нам потрібно прискорити щорічні темпи зростання ВВП до 8-10%, одночасно стримуючи інфляцію. Для мене це аксіома, якщо ми не хочемо опинитися на економічному узбіччі Європи», — каже Галасюк.

На його думку, Україні, по-перше, треба зорієнтувати економічне зростання на рівні мінімум 7-8% на рік. По-друге, підкріпити ці амбітні цілі серйозними інструментами економічного розвитку. «Потрібно створити більш привабливі умови, ніж у сусідів. Я маю на увазі податки, кредити, державні закупівлі, тарифи, регуляторні правила... І не звертати зі шляху. Це дозволить залучити інвестиції, створити робочі місця і... нарешті, змінити професію країни з сировинного експортера і донора людей на виробника! Політика невтручання, яку пропагують неоліберальні економісти, це глухий кут. США — яскравий приклад того, що на рівні державного управління неоліберальна ідеологія канула в Лету», — пояснює Галасюк.