Хроніки поля

2020 рік для фермерів в Україні видався роком неабияких випробувань. Спочатку аномально тепла і безсніжна зима, потім — всесвітня панлемія і карантин, який фактично зруйнував логістику першого врожаю ранніх овочів та зелені, далі — заливні на Півночі та Заході України травень та червень і абсолютна посуха на Півдні... І ось вже осінь показує антирекорди.

Аналіз останніх даних про хід збиральної кампанії пізніх культур показує, що попередні прогнози про валовий збір зернових та олійних культур необхідно переглянути у бік зменшення. Про це повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу».

«У зв’язку з несприятливими погодними умовами протягом липня-серпня, а також враховуючи ситуацію зі зборами в вересні та жовтні в низці регіонів України УКАБ перерахував прогнозні значення валового урожаю пізніх культур», — сказано у повідомленні.

Несприятливі умови склалися майже на всій території України, проте найбільше скорочення очікуваного врожаю відбулося в Черкаській, Вінницькій, Полтавській, Кіровоградській та низці південних областей. В результаті посушливих умов та нестачі запасів вологи в ґрунті спостерігається дочасне висихання і дозрівання рослин. При польових оглядах доволі часто прослідковується недостатня виповненість та порівняно менші розміри качанів кукурудзи.

По соняшнику очікування урожаю знижено до 12,2 млн тонн. На початку вересня УКАБ прогнозував валовий збір головної олійної культури країни на рівні 13,6 млн т (за оцінками міністерства розвитку економіки, торгівля та сільського господарства валовий збір соняшника буде у 15 млн тонн, а станом на 26 жовтня його зібрано 11,6 млн тонн). Середня урожайність за підрахунками УКАБ складає 22 ц/га (за даними мінекономіки — 19,7 ц/га). Найбільше зниження відбулося за рахунок саме південних областей, де сконцентроване виробництво цієї олійної культури, а також в центральних областях.

Соя також суттєво постраждала від несприятливих умов, тому валовий збір очікується в розмірі лише 2,6 млн т, що на 30% менше тогорічного показника. Таке суттєве зменшення відбулося зокрема за рахунок зменшення площі посівів з 1,6 до 1,3 млн га. При цьому, за даними мінекономіки сої зібрано 2,2 млн га, а роботи проведені на 80% площ під культурою.

Тож, останніми днями в галузевих ЗМІ та інфополі лунають заяви деяких аграрних асоціацій та громадських діячів щодо неможливості виконання форвардних контрактів на постачання агропродукції, а також — заклики до Уряду створити механізми для масового невиконання форвардних контрактів.

Невиконання аграріями поставок за форвардними контрактами становить близько 90%. Таку статистику в коментарі Latifundist.com навів директор компанії «Каїса Агро» Руслан Рашко.

«Кукурудзу, яка на момент укладення форварда на елеваторах була по 4 тис. грн, а зараз по 6—6,2 тис. грн, не продає ніхто. Ціна питання, наприклад, із 5 тис. т — 11 млн грн. Найчесніші і непідкупні суди коштують на порядок дешевше», — жартує він.

Руслан Рашко розповідає, що по форвардам щорічно виплачують передоплату сільгоспвиробникам. Але зараз аграрії почали повертати гроші назад.

«У нас, наприклад, укладені контракти з мультинаціональною компанією на кукурудзу по $ 157. Ми видали передоплату полтавському господарству на 8 тис. т. Минулого тижня це господарство повернуло передоплату. Згідно з контрактом, заплатило 20% штрафних — це $ 188. Ціна на кукурудзу сьогодні $ 200. Тобто ситуація така, що аграрію вигідніше повернути передоплату зі штрафними санкціями і продати», — говорить трейдер.

Інформацію про часте невиконання аграріями форвардних контрактів підтверджує і директор трейдингової компанії «Агрооілтрейд» Сергій Орловський.

За моїми оцінками, тільки близько 20% компаній виконали зобов’язання за форвардами. І то тільки тому, що у таких компаній в структурі продажів форварди становили 10-20%. Умовно, на тлі загального валу в 20 тис. т кукурудзи 2 або 3 тис. т форвардних продажів — це відчутно, але не катастрофічно. Вони розуміють, що через таких обсягів не треба псувати репутацію. У кого форварди становили 20—50% продажів — думають, виконувати чи ні, у кого вище — 90% дефолти», — прогнозує Сергій Орловський.

Експерти Європейської бізнес асоціації переконані, що така риторика може призвести до руйнування ринку форвардних закупiвель, масового зриву контрактів не лише з трейдерами, але й з мукомолами та виробниками рослинних олій, що призведе до цінового та правового хаосу на ринку та проблем з виробництвом цілої низки харчових продуктів.

Механізм форвардних угод дає фермерам доступ до фінансування, страхування, дешевшого кредитування, посівмату, добрив в найважливіший момент підготовки до нового врожаю. Більше того, форвардні контракти створюють для фермера механізм страхування ризиків волатильності ціни, в частині її падіння. Ця загальносвітова практика забезпечує стабільність і прогнозованість виробничого циклу для сільського господарства і переробних підприємств.

Невиконання локальних контрактів на поставку зерна знизить кредитний рейтинг суб’єктів господарювання перед внутрішніми кредиторами, а дефолт за міжнародними експортними контрактами суттєво погіршить інвестиційний клімат України для ведення аграрного бізнесу та репутацію нашої країни як надійного постачальника зерна на світових ринках.

«Україна є надійним та стабільним постачальником продовольства на світові ринки. На фоні пандемії та стагнації світових економік українські продукти надзвичайно затребувані. І свою надійність як партнера ми маємо проявити у виконанні взятих на себе контрактних зобов’язань», — зазначає Ірина Душник, виконавчий директор Комітету зернових та олійних культур Європейської Бізнес Асоціації.

В свою чергу Українська зернова асоціація теж застерегла виробників і постачальників зерна від намагань зірвати форвардні контракти, що може призвести до недофінансування галузі й значного падіння виробництва зерна. На цьому наголосив президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов.

«Такі дії виробників призведуть до мільярдних збитків на українському ринку зернових. Також це призведе до того, що покупці українського зерна вже наступного сезону зменшать ліміти на фінансування ринку за форвардними контрактами на наступний рік і скоротять обсяги торгівлі з потенційно ризикованого українського ринку. Україна може втратити близько 11—12 млдр дол. фінансування аграрного сектору», — сказав Горбачьов.

За його словами, через недобросовісну поведінку частини виробників та постачальників зерна на українському ринку, які не зазнавши втрат врожаю, але маніпулюючи неврожаєм у декількох областях країни, намагаються зірвати виконання форвардних контрактів, укладених весною цього року на реалізацію зерна.

«Коли коситься врожай, зазвичай велика пропозиція зерна на ринку провокує падіння ціни. Тому кожен сільгоспвиробник, як правило продає 20-30% свого потенційного врожаю за форвардним контрактом з відтермінуванням поставки, аби захистити себе від прогнозованого падіння ціни. Цього ж року стрімке підвищення цін призвело до того, що деякі сільгоспвиробники й торгівельні компанії не хочуть виконувати умови раніше укладених угод», — пояснив Горбачьов.

Він застеріг, що невиконання форвардних контрактів може призвести до дуже негативних наслідків для всього аграрного сектора. Адже викупити 55—60 млн тон зерна щорічно на суму в $11—12 млрд й зафрахтувати кораблі для доставки в понад 100 країн світу — під силу лише великим міжнародним компаніям.