Європейський поворот у Молдові

Отже, колишній прем’єр-міністр Молдови й лідер проєвропейської партії «Дія і солідарність» Майя Санду впевнено перемогла в другому турі виборів президента країни. Після підрахунку 100% протоколів вона набрала 57,75% голосів, повідомляє ЦВК Молдови. Чинний президент Ігор Додон отримав лише 42,25% голосів виборців. Санду вже оголосила своїм прихильникам про перемогу, підкресливши, що «ця перемога — наша спільна перемога, я пишаюся своєю командою й усіма молодими людьми, які взяли участь у голосуванні». За європейський вибір голосує насамперед молодь. Явка в другому турі була вищою, ніж у першому, й становила 52,74% від загальної кількості виборців. Настільки великий розрив між кандидатами, а також відсутність скільки-небудь явних фальсифікацій у процесі голосування практично виключає можливість масових протестів прихильників кандидата. Заступник голови ЦВК Володимир Шарбан під час брифінгу після закриття виборчих дільниць на території Молдови заявив, що «голосування відбулося без серйозних інцидентів і транспарентно».

Власне кажучи, перемога Санду в другому турі після підбиття підсумків першого туру була передбачувана. Вона лідирувала з 36,16% голосів проти 32,61% голосів у Додона. Зважаючи на те, Ренато Усатий, який посів третє місце з 16,9% голосі і який підтримав нинішнього президента на минулих виборах, давно вже живе з Ігорем Додоном, як кішка з собакою. Тому зараз він закликав своїх виборців проголосувати проти нинішнього президента, шансів на перемогу у того практично не було. Тим паче що інші кандидати були більш-менш проєвропейськими і їхній електорат у своїй більшості в другому турі мав перейти до Санду. Додон спробував наростити свою підтримку за рахунок підвищення явки серед виборців Придністров’я, де його підтримує 85,8% тих, хто проголосував. Також у Гагаузькій автономії Молдови за Додона проголосували 94,59% виборців. Але цього явно не вистачило для перемоги, особливо з урахуванням того, що серед тих, хто голосував за межами Молдови, 86% підтримали Санду. Вона взяла реванш за поразку від Додона на президентських виборах 2016 року.

Додон, підтриманий Партією соціалістів, був проросійським кандидатом, якого активно підтримують російські ЗМІ. Санду же виступає за європейську орієнтацію Молдови, водночас підкреслюючи, що не хоче псувати відносини з Москвою. Головною проблемою країни вона вважає корупцію.

ФОТО РЕЙТЕР

Цілком ймовірно, що новий президент, використовуючи нинішню мобілізацію проєвропейських сил, постарається провести дострокові вибори до парламенту, щоб отримати там проєвропейську більшість. Ігор Додон під час передвиборної кампанії теж говорив про необхідність дострокових виборів, оскільки нинішній склад парламенту не відображає волю виборців, висловлену 2019 року (відтоді багато депутатів покинули фракції, від яких раніше обиралися), але пропонував провести нові вибори навесні або восени наступного року. Тепер же не можна виключити, що дострокові парламентські вибори відбудуться ще взимку.

Слід підкреслити, що більш проросійського політика, ніж Ігор Додон, у Молдові в принципі не існує. Тому його поразка — це чутливий удар по впливу Москви в цій країні. Майя Санду вже назвала своє першочергове завдання після вступу на посаду президента. Це — об’єднання молдовського суспільства навколо спільних цілей. Новий президент переконана, що всі жителі Молдови хочуть жити вдома і при цьому мати державу, яка їх захищатиме, і розвинену економіку, яка дозволить людям не їхати на заробітки за кордон. Вона прямо сказала: «Необхідно запустити економіку, щоб люди не виїжджали». Але це завдання в найбіднішій країні Європи — набагато складніше, ніж перемога на президентських виборах, і вирішувати його має не президент, який практично не має повноважень в економічній сфері, а уряд. Тому насправді перед партією Санду та її союзниками стоїть завдання переконливо перемогти на дострокових парламентських виборах і провести ці вибори якомога швидше.

Деякі кремлівські політологи вже пророкують, що Санду вестиме набагато більш антиросійську політику, ніж попередній президент, але перехід до такої політики буде набагато менш різким і набагато розтягнутішим у часі, ніж той перехід, що стався в Україні після перемоги «революції гідності і російської анексії Криму». На думку члена Ради з міжнаціональних відносин при президенті Росії Богдана Безпалька, поворот у молдовській зовнішній політиці «стосуватиметься і гуманітарної політики, і політики у сфері мови, і Придністров’я і проектів мирного врегулювання, які до останнього моменту базувалися на меморандумі Козака й механізмі «5+2», і питання перебування російських миротворців на території Придністров’я», оскільки Санду напевно чинитиме тиск на Росію у питаннях Придністров’я, щоб повернути цей регіон до складу Молдови. Тут слід зробити застереження, що для подібного повороту, як мінімум, будуть потрібні дострокові парламентські вибори, щоб спробувати усунути від влади нинішній уряд Молдови, де поки що переважають соціалісти. Крім того, можливості молдовської влади чинити хоч якийсь тиск на Росію більш ніж обмежені, і наївно думати, що Кремль погодиться повернути Кишиневу контроль над Придністров’ям у найближчому майбутньому і звідти будуть виведені російські війська й озброєння. На думку Безпалька, вся проросійська політика Ігоря Додона і його соратників зводилася до того, щоб отримати економічні пільги та преференції з боку Росії.

Для України ж перемога Майї Санду — це добрий знак. Але необхідно, щоб вона трансформувалася в перемогу проєвропейських сил на найближчих парламентських виборах. Тоді на південних кордонах України буде трохи спокійніше. Крім того, можна сподіватися, що перемога проєвропейського кандидата на президентських виборах у Молдові відображає загальну тенденцію в регіоні, і за цією перемогою можуть розпочатися успіхи проєвропейських сил і в Україні.