Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Ліквідацію «Колоса» відтермінують?

На Волині шукають можливості для фінансування легендарного ансамблю з містечка Торчин
08 лютого, 19:03

«ВИХІД ІЗ СИТУАЦІЇ — У ЗАЛУЧЕННІ КОШТІВ ІЗ РІЗНИХ БЮДЖЕТІВ»

«Чи зів’яне «Колос»?» — так називався текст у газеті «День», що вийшла 1 лютого (https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/chy-zivyane-kolos). У ньому йшлося про те, що під час бюджетних слухань у Волинській обласній раді вирішено було пропонувати депутатам на сесію рішення про ймовірну передачу заслуженого народного ансамблю пісні і танцю «Колос» на утримання громади. На цей самобутній колектив, який донедавна вважався однією з культурних візитівок Волині та належить до обласної комунальної власності, не вистачає тепер коштів. А що працює колектив на базі будинку культури в Торчині (де його і було створено майже 70 років тому), то бюджетна комісія і вирішила «скинути» всі фінансові клопоти на громаду. «Мене навіть не запитали, чи маємо ми такі можливості», — сказав у коментарі «Дню» торчинський голова Юрій КРЕВСЬКИЙ.

Як повідомили у Волинській обласній раді, на засіданні постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку розглянули клопотання ансамблю «Колос» щодо виділення коштів на фінансування колективу. В ньому — 58 артистів-аматорів, у штаті — 17 ставок. Базується колектив у Торчинському будинку культури, який використовує на правах оренди і справно сплачує за спожиті енергоносії з обласного бюджету. Крім цього, обласна казна фінансує й іншу захищену статтю — зарплату штатних працівників. Поки фінансово підтримує колектив і торчинська громада, бо «Колос» прославив це містечко в усьому світі. «Освітня» комісія рекомендувала комісії бюджетній «передбачити в проєкті обласного бюджету на 2021 рік кошти фінансування для Заслуженого ансамблю пісні і танцю «Колос» у обсягах, передбачених у Регіональній програмі розвитку культури, мистецтва та охорони культурної спадщини в області на 2016—2021 роки».

Водночас Торчинський селищний голова Юрій Кревський надіслав у обласну раду звернення від громади з проханням забрати до обласної комунальної власності і Торчинський історичний музей імені Григорія Гуртового.

Нині думаєш лише одне: як добре, що не дожили до цих непростих часів засновники «Колоса» та історичного музею Олександр Огородник та Григорій Гуртовий... Їхні культурні дітища прославили Волинь, а тепер ними, образно кажучи, перекидаються, не знають, кому накинути... Хоча, наприклад, облаштована Гуртовим свого часу музейна експозиція і досі отримує високі оцінки в фахівців, вже не кажучи про наповнення її експонатами.

Юрій ПОЛІЩУК, перший заступник голови Волинської обласної ради, поділився своїми враженнями про відвідини Торчина. «Перед засіданням постійної комісії Волинської обласної ради з питань освіти, науки та культури побував у закладах, фінансування яких стоятиме на порядку денному найближчої комісії та сесії. Зокрема в Торчині відвідав народний історичний музей імені Григорія Гуртового та заслужений народний ансамбль пісні і танцю «Колос». Маємо відповідні листи з проханням фінансово підтримати ці об’єкти від Торчинського селищного голови та обласного управління культури, — пише він. — Дуже приємно вражений експозиціями Торчинського історичного музею імені Григорія Гуртового. Тут зберігається дуже багато цікавих і цінних експонатів, тому втрачати таке надбання було би дуже необачним. Вважаю, що цей музей становить цінність не лише для Торчина, а й для всього Луцького району та Волинської області, і він заслуговує підтримки. Хотілося б допомогти не втратити доброї слави і «Колосу», адже цей ансамбль відомий не лише в Україні, а й далеко за її межами.

Змушений констатувати, що такі свого часу дуже успішні заклади та колективи сьогодні кинуті фактично на самовиживання. Це ще раз підтверджує, що реформа децентралізації була поспішною і не до кінця продуманою. В результаті, на жаль, дуже багато такого роду закладів і колективів не лише в нашій області, а й по всій Україні, можуть просто втратитись і зникнути. Накладають відбиток на їхню діяльність і карантинні обмеження. Колективи цих закладів і установ забезпечували їхнє функціонування фактично за мінімальну зарплатню, за рахунок власної самовіддачі та ентузіазму. Але якщо раніше вони могли би хоча би частково заробляти на своє існування за рахунок нових експозицій чи концертної діяльності, то з початком карантину і такі можливості значною мірою втратилися. Ми не маємо права залишати їх наодинці з проблемами. Думаю, вихід із ситуації — в залученні коштів на їхню підтримку з різних бюджетів, на умовах співфінансування».

«У НАС БУЛО БАЧЕННЯ ПЕРСПЕКТИВИ»

Остаточно доля народного історичного музею в Торчині та колективу «Колос» вирішиться на сесії Волинської обласної ради. Думаю, після обурення громадськості перспективою фактично знищення легендарного «Колоса», великим резонансом матеріалу про торчинські дилеми в «Дні» до кінця цього року самодіяльні артисти отримають свою крихту з бюджетного пирога. А далі?

Уже стихли розмови і обіцянки, що як запрацює комунальне підприємство, яке легально видобуватиме бурштин, то на Волинь проллється золотий дощ. Бурштин видобувають, продають на аукціонах, а на бюджетних слуханнях усе скорочують і скорочують видатки на культуру... І не лише на культуру. Волинським театрам пропонують шукати глядача в селах, гастролюючи. Не задумуються, а в скільки це обійдеться? На крилах же не полетять, реквізит возами не перевезуть.

Держава ще раніше, далеко до карантину, припинила підтримку гастролей, і як вони тепер відбуваються, можна побачити на прикладі відомого Волинського народного хору. Його керівник Олександр Стадник розказував, що мав колектив хорошого продюсера, який і організовував поїздки на комерційній основі. Побував Волинський хор у кількох південних областях України, виступав на Луганщині там, де за селом уже і Росія. І скрізь був фурор, скрізь чекали на українське мистецтво. «Це ще нас виручав власний автобус, — каже Олександр Стадник. — Бо якби наймали транспорт, то не потягнули б. Коли щось заробляли трохи, коли тільки покривали витрати, а часом і збитки мали. Але їхали, бо артистам треба виступати. Бо їх чекає глядач». Та організатор таких концертів виїхав з України туди, де є хоч заробітки...

Тому ситуація з фінансуванням ансамблю пісні і танцю «Колос» — не суто торчинська, не суто волинська. Вона про стан нинішньої української культури взагалі. І в цьому плані цікавими є міркування Анатолія ГОРБАТЮКА, який двічі був депутатом Верховної Ради України, працював свого часу і заступником голови Луцької райдержадміністрації. Працював саме в час, коли в Торчині передавали приміщення колишнього універмагу для історичного музею. Бо до того музей тулився в старій хаті...

«Проблема в тому, що нові обличчя у владі й у депутатському корпусі не готові генерувати нові ідеї і особисте бачення розв’язання проблемних питань. Без досвіду і відповідної фахової підготовки, системного знання законодавства держави, одним бажанням заробити і відбити собі, справи з місця не зрушиш, — вважає Анатолій Горбатюк. — Колись я годину стояв на трибуні на сесії районної ради і переконував депутатів із Торчинського універмагу зробити музей. Особисто знав добре Гуртового і завжди йому допомагав. І зараз хочемо його портрет внести в колекцію картин «Славетна Волинь», бо людина заслужила і прославила Волинь.

А владі скажу так... І тоді було важко і не вистачало грошей. Але було бачення перспективи і ми зробили музей... А що хочете зробити ви? Потрібно знати свою історію і людей, а не прийшовши до влади, вивчати стан справ у галузях і думати, що робити.

Бюджетні кошти повинні використовуватись насамперед на бюджетні галузі: освіта, охорона здоров’я, культура, фізична культура і спорт... І це від сільської ради до обласної. Для прикладу, в Підгайцях на бруківку в минулих роках викидалося стільки мільйонів, що можна було за них усю галузь культури закрити по видатках у області.... І так по багатьох селах».

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати